Рішення № 18390355, 19.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р.

Справа № 5013/1277/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/1277/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон", м. Запоріжжя

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", м. Кіровоград

про стягнення 216477,60 грн

за участі представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 14.07.2011 № 156/ВБК про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" збитків в сумі 216477,60 грн.

Позивач участі уповноважених представників у судові засідання не забезпечив, витребуваних ухвалами від 20.07.2011, 04.08.2011, 29.08.2011 документів не подав, хоча в матеріалах справи наявні докази на підтвердження отримання позивачем вказаних ухвал.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 22.08.2011 № 69, за змістом якого відповідач позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні прийнято вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" (постачальник) укладено договір поставки від 13.12.2010 № 77 (далі за текстом - Договір).

За умовами вказаного Договору (пункт 1.1) постачальник зобов'язався передати покупцеві бетон товарний марки М-350 в кількості 2550 куб.м (надалі - продукція), а покупець – отримати та оплатити продукцію у відповідності з умовами даного Договору.

Попередньо сторонами погоджуються наступні кількість та асортимент, ціна за куб продукції: товарний бетон марки М-350 за ціною 590,00 грн за 1 куб.м, у тому числі ПДВ.

У пункті 1.3 Договору сторонами погоджено, що продукція за Договором постачається окремими партіями на основі заявки покупця, яку останній надає постачальнику за 5 днів до запланованої дати поставки (відгрузки).

За умовами пункту 4.1 Договору якість продукції, що поставляється, повинна відповідати ДСТУ, ТУ.

Як стверджує позивач у поданому позові, в період з 13.12.2010 по 20.01.2011 покупець отримував бетон, про що свідчить видаткова накладна від 20.01.2011 № 0000001 (а.с. 25), та використовував його за призначенням, а саме: влаштування бетонного покриття підлоги загальною площею 650 кв.м, об'єм неякісного бетону становить 90 куб.м.

За твердженням позивача, неякісність бетонного покриття виявилася вже після його укладки, що неможливо було встановити на момент поставки цього бетону.

На підтвердження доводів, викладених у позові, позивачем надано акт (а.с. 43), без номеру та дати, у якому представниками позивача вказано стосовно того, що 25.12.2010 при бетонуванні підлоги на території будівництва ТЦ "Епіцентр К" за адресою: пр. Університетський у м. Кіровограді, поставка бетону здійснювалась з бетонного вузла ТОВ "Будекспорт". Після укладки та затирки бетонного покриття у бетонній суміші було виявлено наявність дерев'яних та інших відходів, що призвело до порушення цілісності поверхні бетонного покриття на площі 650 кв.м. Об'єм використаного бетону – 90 куб.м, бетон класу В25.

За змістом вказаного акта бетонне покриття вважається покупцем зіпсованим внаслідок вини постачальника.

Разом з тим, представник постачальника від підпису зазначеного акта відмовився.

Як зазначає позивач, ним було розпочато роботи по усуненню недоліків – заміни бетонного покриття, непридатного до застосування, а саме: демонтаж неякісного покриття із заміною його на належне.

Вартість таких робіт, згідно наданої позивачем Довідки КБ-3 за травень 2011 року та акта приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року № 641/05-11 складає 216477,60 грн, які і просить позивач стягнути з відповідача в якості збитків.

При розгляді заявлених позовних вимог господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Як визначено статтею 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та у порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до пункту 3.2 ДСТУ Б.В.2.7.-114-2002 "Суміші бетонні. Методи випробувань" встановлено, що пробу бетонної суміші для випробувань відбирають безпосередньо перед початком бетонування з середньої частини замісу або порції суміші. При безперервному подаванні бетонної суміші (стрічковими транспортерами, бетононасосами) проби відбирають за три рази у випадкові моменти часу протягом не більше 10 хв.

Як вказано у пункті 3.9 ДСТУ Б.В.2.7.-114-2002 результати визначення показників якості бетонної суміші повинні бути занесені у журнал, у якому вказують:

- найменування організації-виготовлювача суміші;

- найменування бетонної суміші за ДСТУ Б В.2.7-96 (ГОСТ 7473);

- найменування показника якості, який визначається;

- дату і час випробування;

- місце відбирання проби;

- температуру бетонної суміші;

- результати окремих визначень деяких показників якості бетонної суміші і середньоарифметичні результати за кожним показником.

Поміж тим, у матеріалах справи відсутні докази проведення позивачем контролю якості бетону, що надійшов на будівельний майданчик та залучення будь-яких фахівців для проведення такого виду перевірок.

Окрім того, порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості встановлений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРС від 25.04.1966 № П-7 (з подальшими змінами) (далі за текстом – Інструкція П-7).

У відповідності до пункту 1 вказаної Інструкції вона застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості та комплектності, а також тари під продукцією або товарами.

Згідно пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

У всіх випадках, коли стандартами для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, які приймають участь у прийманні продукції по якості, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Відбір зразків (проб) провадиться у чіткій відповідності із вимогами вказаних вище нормативних документів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються та забезпечуються етикетками, підписаними особами, що приймали участь у відборі (пункт 26 Інструкції П-7).

Як зазначено у пункті 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості продукції, що надійшла, при місцевій поставці виклик представника виробника та його явка для участі в перевірці якості продукції і складання акта є обов'язковим.

Матеріали справи не містять доказів направлення покупцем на адресу постачальника повідомлення в порядку пункту 17 Інструкції П-17.

Поряд з тим, при неявці представника виробника у встановлений Інструкцією П-7 термін (за наявності повідомлення-виклику) перевірка якості продукції провадиться представниками відповідної галузевої інспекції з якості, а перевірка якості товарів – експертом бюро товарних експертиз чи представником відповідної інспекції з якості (пункт 20 Інструкції П-7).

Поміж з тим, доказів звернення позивача до такої установи та/чи отримання відмови у виділенні представника позивачем суду не надані.

Для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (за родом роботи, за освітою, за досвідом трудової діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності продукції, що приймається (пункт 22 Інструкції П-7).

Разом з тим, доказів наявності у осіб які підписали акт про неякісність бетону відповідної компетенції позивачем суду не надано.

За змістом пункту 29 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції по якості та комплектності з участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції по якості та комплектності.

У цьому акті має бути зазначено:

1) найменування отримувача продукції та його адресу;

2) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку та закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, проведена з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення й усунення;

3) прізвища, ініціали людей, які брали участь у прийманні продукції за якістю та в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь в перевірці продукції за якістю та комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

4) найменування та адреси виробника (відправника) та постачальника;

5) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або відмітка про те, що виклик виготовлювача (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений;

6) номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури транспортної накладної (коносамента) і документа, що засвідчує якість продукції;

7) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

8) номер і дата комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при отриманні продукції від органу транспорту;

9) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта;

10) стан тари та упаковки на момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, у чиїй упаковці пред'явлена продукція - виробника або відправника, дата розкриття тари і упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якого відноситься кожен з установлених недоліків;

11) при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови поставки, інші обов'язкові правила і договір);

12) за чиїми пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відбитки на них; транспортне маркування та маркування відправника місць (за документами і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

13) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному в документі, що засвідчує її якість, детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

14) підстави, за якими продукція переводиться у більш низький сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов'язкові правила;

15) кількість некомплектної продукції і перелік відсутніх частин, вузлів та деталей і вартість їх;

16) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), по яких проводилася перевірка якості продукції;

17) номер бракувальника підприємства - виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;

18) чи зроблений відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

19) інші дані, які, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції;

20) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.

Разом з тим, наданий позивачем акт про неякісність бетону без номера та дати зазначеним вище вимогам не відповідає та не може бути прийнятий господарським судом в якості доказу у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, як указано у даному акті, поставка неякісного бетону проводилась 25.12.2010, тоді як на підтвердження поставки відповідачем такого бетону надано видаткову накладну від 20.01.2011 № РН-0000001.

Також господарським судом враховується, що жодного доказу того, що виконані роботи по бетонуванню підлоги ТОВ "Епіцентр", вартість яких позивач підтверджує довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року № 641/05-11, є роботами по усуненню недоліків, пов'язаних з неякісним бетоном, який поставив за твердженням позивача покупець.

Інших підписів та печаток, окрім ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон", дані документи не містять.

Відтак, господарський суд приходить до висновку стосовно того, що розмір стягуваної суми позивачем не доведено належними доказами.

Окрім того, позивач посилається на положення статей 678 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

За вимогами цих статей покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Так, згідно приписів ст.ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок довести належним та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог та заперечень; виходячи з предмету поданого позову позивачу належало довести необхідні складові цивільного правопорушення, наслідком якого є відшкодування відповідачем збитків.

Склад цивільного правопорушення як підстави для настання відповідальності та відшкодування збитків позивач не довів.

Окрім того, не доведено також позивачем і того, що акт стосовно неякісності бетону складено ним саме відносно того бетону, який поставлявся відповідачем в рамках договору поставки від 13.12.2010 № 77 на підставі видаткової накладної від 20.01.2011 № РН-0000001, оскільки дана поставка була здійснена майже на місяць пізніше, ніж, як зазначено у вказаному акті, здійснювалось бетонування підлоги на території будівництва ТЦ "Епіцентр К", а саме – 25.12.2010.

Господарським судом ухвалами від 20.07.2011 про порушення провадження у справі № 5013/1277/11, від 04.08.2011 та від 29.08.2011 про відкладення розгляду даної справи від позивача витребовувались докази на підтвердження заявлених ним позовних вимог, проте жодного витребуваного документа позивачем суду не подано, про наявність поважних причин їх неподання господарський суд не повідомлено, явку повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечено.

Таким чином, підстав для задоволення заявленого позову господарський суд не вбачає.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 23.09.2011.