Рішення № 18390075, 08.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2011 р.Справа № 5013/1464/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Гордієнко А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1464/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРА-М", м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1", Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 13 928,35 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 33 від 31.08.2011р.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРА-М" подано позов про стягнення з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" заборгованості в сумі 13 928, 35 грн., з якої: 12 565,21 грн. сума основного боргу, 327,03 грн. індекс інфляції, 167,57 грн. 3 % річних та 868,54 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № Н 51- кр від 12.10.2007 р. щодо оплати вартості отриманого товару.

В судовому засіданні 08.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання по даній справі не забезпечив, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не подав, хоча належним чином обізнаний про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку про вручення поштового відправлення від 20.08.2011р. (а.с. 45).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За даних обставин, враховуючи граничний строк вирішення спору та не повідомлення відповідачем суду про неможливість явки в судове засідання чи неможливість подання витребуваних документів, господарський суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ФРА-М" (Постачальник) та комунальним підприємством "Міська комунальна аптека № 1" (Покупець) 12.10.2007р. укладено договір поставки товару № Н 51-кр (далі - Договір).

За умовами укладеного Договору Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни, та ін. (далі-товар), а Покупець зобов'язується приймати товари та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного договору (п. 1.1. Договору).

Загальна кількість товару, який поставляється, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару погоджується сторонами в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору),

Відповідно до п. 2.5. Договору отримання товару здійснюється уповноваженою особою Покупця. Повноваження особи на отримання товару підтверджується установчими документами або довіреністю.

Згідно п. 3.1. Договору сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказується в товарно-транспортних накладних.

Розрахунок за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку, в формі платіжного доручення або в іншій формі оплати, яка передбачена чинним законодавством (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору сторони встановили, що суми оплати за товар, які Постачальник отримує від Покупця, зараховуються Постачальником самостійно в рахунок оплати по накладним, які не оплачені, і строк оплати по яким настав.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2007р. Якщо після закінчення строку дії даного договору, сторони продовжують співробітництво по предмету договору та відсутні пропозиції щодо зміни його умов, то він вважається пролонгованим на невизначений строк (п. 6.4. Договору).

Договір поставки товару № Н 51-кр від 12.10.2007р. укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставки № Н 51-кр від 12.10.2007р. передано відповідачу товар на загальну суму 13 743,52 грн. згідно товарно-транспортних накладних: №12929/1 від 26.01.2011р.; №12935/1 від 26.01.2011р.; № 18146/1 від 01.02.2011р.; № 18122/1 від 01.02.2011р.; № 18149/1 від 01.02.2011р.; № 20518/1 від 03.02.2011р.; №21836/1 від 04.02.2011р.; № 27312/1 від 10.02.2011р.; № 32219/1 від 15.02.2011р.; № 32005/1 від 15.02.2011р.; № 32221/1 від 15.02.2011р.; № 33483/1 від 16.02.2011р.; № 33508/1 від 16.02.2011р.; № 33505/1 від 16.02.2011р. (а.с. 21-34).

Відповідач прийняв товар за вищевказаними товарно-транспортними накладними, про що свідчить підпис повноваженого представника з боку відповідача на отримання товару згідно довіреностей від 12.10.2007р. та від 10.01.2008р. (а.с. 35-36).

Вказане оформлення документів відповідає Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. за вимогами пункту 2 якої сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Між тим, за повідомлення позивача, відповідач визначені договором поставки № Н 51-кр від 12.10.2007р. зобов'язання виконав неналежним чином та за отриманий товар розрахувався частково в сумі 1 178,31 грн., а саме за товарно-транспортною накладною № 12929/1 від 26.01.2011р., що підтверджується банківськими виписками (39-40).

Залишок несплаченої відповідачем заборгованості за отриманий товар становить 12 565,21 грн.

Наявність боргу в сумі 12 565,21 грн. не заперечується відповідачем в акті звірки розрахунків, підписаним між сторонами (а.с. 42).

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 12 565,21 грн. та неподання їх на вимогу суду, вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 868,54 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в пункті 5.2. Договору встановили, що Покупець за несплату товару у встановленні строки, сплачує пеню в розмірі 0,2 % , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Отже, нарахування позивачем пені є обґрунтованим. Однак, при розрахунку пені позивачем допущено математичну помилку, тому пеня підлягає частковому задоволенню в сумі 867,83 грн. за наступні періоди:

з 16.02.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 195,95 грн. в розмірі 14,56 грн.;

з 16.02.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 1 970,05 грн. в розмірі 146,40 грн.;

з 22.02.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 264,00 грн. в розмірі 18,95 грн.;

з 22.02.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 1 446,98 грн. в розмірі 103,85 грн.;

з 22.02.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 1 024,18 грн. в розмірі 73,50 грн.;

з 24.02.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 629,00 грн. в розмірі 44,61 грн.;

з 25.02.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 126,55 грн. в розмірі 8,92 грн.;

з 03.03.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 1 611,95 грн. в розмірі 109,52 грн.;

з 08.03.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 43,80 грн. в розмірі 2,88 грн.;

з 08.03.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 1 651,45 грн. в розмірі 108,70 грн.;

з 08.03.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 992,93 грн. в розмірі 65,36 грн.;

з 09.03.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 1 372,27 грн. в розмірі 89,74 грн.;

з 09.03.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 1 142,48 грн. в розмірі 74,72 грн.;

з 09.03.2011р. по 09.08.2011р. на суму боргу 93,62 в розмірі 6,12 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення пені господарський суд відмовляє.

Підлягають стягненню з відповідача, згідно поданих розрахунків (а.с. 9-17), заявлені позивачем 327,03 грн. індексу інфляції та 3% річних в сумі 167,57 грн., оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ФРА-М" підлягають частковому задоволенню в розмірі 13 927,64 грн., з яких: 12 565,21 грн. сума основного боргу, 327,03 грн. індекс інфляції, 167,57 грн. 3 % річних та 867,83 грн. пені

В задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, площа Леніна, 7, ідентифікаційний код 30118862, п/р 26007152606 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФРА-М" (83023, м. Донецьк, просп. Павших Комунарів, 95-б, ідентифікаційний код 20322326, п/р 26004208 в ДОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 335076) заборгованість в сумі 13 927,64 грн., з якої: 12 565,21 грн. сума основного боргу, 327,03 грн. індекс інфляції, 167,57 грн. 3 % річних та 867,83 грн. пені, а також 139,28 грн. державного мита та 235,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 13.09.2011р.