Постанова № 18389546, 21.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2011 р. Справа № 5005/1338/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Божок В.С.,

суддів Полянського А.Г.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 11.07.2011 року

у справі господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

прокуратури: Савицька О.В.,

позивача: не зявився,

відповідача: Карпенко О.І.,

третьої особи: не зявився

В С Т А Н О В И В:

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства "Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" (далі за текстом ПАТ "Євраз ДМЗ ім. Петровського", в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив:

- зобов'язати відповідача виконати умови п. 3.2.8 розділу 3 додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1210138100-757 від 10.11.2010 року та здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачені розділом 4 додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1210138100-757 від 10.11.2010 року, а саме: "Джерело № 59, встановити нову 2-ступеневу систему газоочисного обладнання: ст. скрубер, 2ст.-електрофільтр з К.к.д. = 99%", "Встановити 2-ступінь газоочистки (циклони ЦН-15 з К.к.д. = 85% на джерелах викидів № №5,6)", "Обладнання джерела викиду на карті схемі №12 двохступеневою очисткою в циклонах з ефективністю очистки 95,5%", "Впровадження механізму подавлення реакції виділення сірки при грануляції доменних шлаків, джерело викиду на карті схемі №38";

- заборонити відповідачу здійснювати експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на карті схемі № 59, № 5, № 6, № 12 та № 38 до виконання умов передбачених п. 3.2.8 розділу 3 додатку до дозволу № 1210138100-757 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 10.11.2010 року та виконання заходів передбачених розділом 4 додатку до дозволу № 1210138100-757 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 10.11.2010 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 року позовні вимоги було задоволено частково: зобовязано ПАТ "Євраз ДМЗ ім. Петровського" виконати умови п. 3.2.8 розділу 3 додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1210138100-757 від 10.11.2010 року та здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачені розділом 4 додатку до вказаного дозволу, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року рішення місцевого господарського суду в частині зобовязання відповідача здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря скасовано; в частині зобовязання відповідача виконати умови п. 3.2.8 розділу 3 додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1210138100-757 від 10.11.2010 року та здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачені розділом 4 додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1210138100-757 від 10.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено, а в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими актами попередніх інстанцій, заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

Прокурор в судовому засіданні просив касаційну скаргу задовольнити, судові акти попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а відповідач проти доводів касаційної скарги заперечив та просив постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області та Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області згідно з приписами ст.1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області в період з 21.01 по 28.01.2011 року було проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

За результатами вказаної перевірки було складено акт, який є чинним та оскаржено в передбаченому законом порядку не було, в якому зазначено, що підприємством в установлені строки не в повному обсязі виконуються заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачені дозволом на викиди від 10.11.2010 року № 1210138100-757, що є порушенням ст. ст. 10 , 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" .

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацом першим ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" , зокрема, відповідно до ч. 5 якої викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

04.12.2007 року Дніпропетровською обласною радою було прийнято рішення "Про Програму поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами забруднювачами на 2007-2015 роки" № 295-13/V, яке, з урахуванням внесених змін, відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" є обовязковим до виконання на території м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити організаційно-господарські, технічні заходи щодо одержання дозволу, який має відповідати згаданій Програмі.

Листом від 14.06.2010 року за вих. № 2535 ПАТ "Євраз ДМЗ ім. Петровського" звернулось до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області з проханням погодити заходи з охорони навколишнього середовища відповідача і надати сприяння в коригуванні заходів, визначених "Програмою поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля підприємствами забруднювачами на 2007-2015 роки" та визначив компенсаційні заходи по зменшенню викидів в атмосферне повітря, а саме: зупинка на консервацію доменної печі № 5 до 2015 року, що призведе до зниження викидів забруднюючих речовин в обємі 7 266,1 тон на рік; виведення з експлуатації вапняно-опалювальної ділянки ККЦ, що призведе до зниження викидів забруднюючих речовин в обємі 189,8 тон на рік.

У відповідь на згадане звернення Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області листом від 15.07.2010 року № 4-452-4-1 повідомило відповідача про відсутність заперечень щодо коригування Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за умови надання компенсаційних заходів по зменшенню викидів, що будуть давати аналогічний природоохоронний ефект.

Пунктом 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302 , встановлено, що дозвіл видається безоплатно територіальними органами Мінприроди за погодженням з установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

10.11.2010 року ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області було видано дозвіл № 1210138100-757 з терміном дії 5 років з 10.11.2010 року до 26.03.2014 року, яким було встановлено дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по кожному стаціонарному джерелу викидів (розділ 2 дозволу); умови, які встановлюються в дозволі на викиди (розділ 3 дозволу); заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (розділ 4 дозволу).

Дніпропетровською обласною радою рішенням від 30.12.2010 року № 43-4/VI внесені зміни до Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами - забруднювачами на 2007 2015 роки, зокрема, встановлено виключний перелік заходів щодо зменшення забруднення довкілля основними підприємствами забруднювачами, включаючи відповідача, а також встановлені строки виконання таких природоохоронних заходів.

Відповідно до висновку Дніпропетровської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 06.06.2011 року № 2/1-19-11-3-952 документи, що надані відповідачем на узгодження та у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, узгоджені.

Абзацом 8 пункту 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302 , передбачено, що для отримання дозволу суб'єкт господарювання готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Відповідно листа виконавчого комітету Ленінської районної в місті Дніпропетровську ради від 10.06.2011 року № 1/16-244 звернення від громадян та громадських організацій стосовно оголошення, надрукованого в газеті "Наше місто" від 11.05.2011 року № 64 (3344) про намір отримання ПАТ "Евраз ДМЗ ім. Петровського" дозволу на викиди шкідливих речовин до атмосферного повітря, до Ленінської районної у місті Ради не надходили.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи в апеляційному господарському суді відповідачем було подано заяву про видачу Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Таким чином, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем було здійснено організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо отримання нового дозволу з відкоригованими строками виконання природоохоронних заходів, а позивачем не було надано доказів перевищення відповідачем встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів, а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної ради України від 29.10.1992 року № 2751-ХІІ, діяльність підприємства зупиняється (обмежується) у разі порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: перевищення нормативів допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктом 3 згаданого Порядку передбачено, що рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій в цій частині прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність у прокурора підстав звертатись до суду з вимогами про заборону відповідачу здійснювати експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до виконання умов дозволу, оскільки це відноситься до компетенції наведених в п. 3 Порядку державних органів, а не суду.

Разом з тим з приводу позовної вимоги щодо зобовязання відповідача виконати умови п. 3.2.8 розділу 3 додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та здійснення заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачені розділом 4 додатку до вказаного дозволу, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити наступне.

Так, відповідно до п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року № 548, зазначені державні екологічні інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, додержанням вимог екологічної безпеки та, зокрема, додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України зауважує, що повноваження контролю щодо додержання умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище належать саме Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області, а не позивачу у справі.

Враховуючи вищезазначене, поза увагою судів попередніх інстанцій залишився той факт, що прокурором було подано позов в інтересах неналежного позивача .

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів і всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного зясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обовязків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати обставини справи, дійсні права та обовязки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити коло та правовий статус учасників цієї справи і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року у справі № 5005/1338/2011 підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року у справі № 5005/1338/2011 скасувати.

3. Справу № 5005/1338/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддяВ.С. Божок

Судді:А.Г. Полянський

О.М. Сибіга