Рішення № 18385098, 30.08.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року справа № 5020-1094/2011

Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»

(вул.Хрустальова,44, м.Севастополь, 99040)

до відповідача Севастопольського зонального відділу військової служби охорони правопорядку

(вул.Радянська,28 , м.Севастополь, 99011)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська

(вул.Хрустальова, 60, м.Севастополь, 99040)

про стягнення 39636,87 грн.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., представник, довіреність №6427/0/2-11 від 14.04.2011р.

відповідача не прибув.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не прибув

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача 39636,87 грн. заборгованості за активну електричну енергію, з якої: 33397,48 грн. основний борг,3382,68 грн. пеня, 643,01 грн -3% та річних та 2213,70 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №2062 від 27.12.2003, ст.ст. 275-277 ГК України, ст.ст. 525, 526, 548, 549, 552, 625, 629 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», Порядок постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМУ від 16.06.2005р. №473, Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 №28, в редакції від 17.10.2005 №910.

Розгляд справи 18.08.2011 відкладався у звязку з неявкою представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних документів та необхідністю залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морську.

У судовому засіданні 30.08.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача в судові засідання по справі не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, не зважаючи на ті обставини, що судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав як сторони у судовому процесі і він був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по справі.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Публічним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(правонаступник ВАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго»та відповідачем Севастопольським зональним відділом військової служби охорони правопорядку, виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

27.12.2003 між позивачем та відповідачем було укладено договір №2062 на постачання електричної енергії згідно умов якого позивач (постачальник) постачає електричну енергію відповідачу (споживач), а споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов даного договору та додатків до нього. Даний договір погоджений та підписаний також третьою особою, яка не є стороною договору ВМІС МО України, правонаступником якої є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.

Умовами п.2.2.3 договору передбачено обов`язок споживача щомісячно надавати постачальнику звіт про об`єм поставленої електроенергії за розрахунковий період.

Пунктом 2.2.4 договору №2062 від 27.12.2003 закріплено також обов`язок споживача сплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно з умовами Додатку №3 та №4, згідно з умовами, обумовленими в розділі 8 даного договору тобто, розрахунковим вважається період з 20 календарного числа минулого місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Положеннями розділу 10 даного договору, зокрема, п.10.5 сторони взємопогодили, що у всьому іншому, що не передбачено даним договором, сторони керуються чинними Правилами користування електричною енергією та чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що споживач енергії зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договору на постачання енергії.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобовязання за даним договором перед відповідачем та своєчасно виставляв відповідачу рахунки на оплату спожитої активної електроенергії (а.с.35-51), але відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі здійснював оплату виставлених йому рахунків, в зв`язку з чим, має борг перед позивачем за активну електроенергію за період з 18.12 2009 по 20.05.2011 в розмірі 33397,48 грн. що підтверджується належними письмовими доказами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Доказів сплати суми основного боргу в розмірі 33397, 48 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.ст. 548, 549, 625 ЦК України, п.4.2.1 та п. 8.6 договору №2062 від 27.12.2003р. позивачем правомірно нараховано відповідачу 3382,68 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов`язань, 643,01 грн. 3% річних та 2213,70 грн. інфляційних втрат.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 39636, 87 грн., доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати Державного мита в сумі 396,37 грн. та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 548, 549 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Севастопольського зонального відділу військової служби охорони правопорядку (99011, м.Севастополь, вул.Радянська,28, код ОКПО 22994396) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова,44:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 в Севастопольському відділенні Ощадбанку №4548 МФО 384027 ОКПО 05471081 33397,48 грн. заборгованості за активну електричну енергію;

- на поточний рахунок №260073537 МФО 300506 ОКПО 05471081 в АБ «Первый инвестиционный банк» м.Києва 3382,68 грн. пені; 643,01 грн. річних; 2213,70 грн. інфляційних втрат; 396,37 грн. витрат зі сплати Державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 31. 08.2011