Рішення № 18384304, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/12020.09.11 За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі 1) Національного банку України;

2) Товариства з обмеженою відповідальною Комерційний банк «Арма»

ДоТовариства з обмеженою відповідальною «Донелл»

Простягнення 2369872,84 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача 1. Шевчук М.О., 2. Владимиров О.В.

Від відповідача Мозгова М.А.

Від прокуратури Некрасов О.М.

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»звернувся з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю «Донелл»про стягнення 2 369 872 грн. 84 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №4/1-980-KL/39, права вимоги за яким Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»було передано Національному банку України в заставу відповідно до договору №127/12-08/ЗПМ-3 від 11.12.2008р.

Господарським судом Донецької області встановлено, що згідно відповіді на запит до Головного управління статистики в Донецькій області, місцезнаходження відповідача - м. Київ, Печерський узвіз, 19. Аналогічна інформація міститься в довідці Головного управління статистики в м. Києві №13-1251 від 22.03.2011р.

17.06.2011р. від відповідача також надійшов лист №01/06 від 09.06.2011р., в якому він повідомив, що знаходиться за адресою: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської 7, та не має відокремлених підрозділів в Донецькій області. В підтвердження викладеного відповідачем надані копія свідоцтва про державну реєстрацію А01 №769857 та копія довідки Головного міжрегіонального управління статистики АА №372549 станом на 21.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.06.2011р. справу №1/72 було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Справу №1/72 передано на розгляд судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 05.07.2011р. суд прийняв до провадження справу №1/72 Господарського суду Донецької області, присвоїв справі номер - 2/120, розгляд справи призначив на 19.07.2011р. та зобовязав сторін і прокуратуру надати визначені ухвалою документи.

Ухвалою від 19.07.2011р. суд відклав розгляд справи на 02.08.2011р. та зобовязав сторін і прокуратуру надати визначені ухвалою документи.

Ухвалою від 02.08.2011р. суд повторно відклав розгляд справи на 06.09.2011р. та зобовязав сторін і прокуратуру надати визначені ухвалою документи.

Представником прокуратури в судовому засіданні 06.09.2011р. було усно уточнено формулювання позовних вимог, та прокуратура просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 4/1/980-KL/39-1, що посвідчений 27.03.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2666, та яке належить Відповідачу для задоволення грошових вимог Позивача-2 за кредитним договором № 4/1/980-KL/39 від 27.03.2008 року, в частині прострочених: заборгованості за кредитом - 1 027783,81 грн., по нарахованим відсоткам - 187 147,84 грн., по простроченим відсоткам - 353 919,90 грн., по комісії за управлінням кредитною заборгованістю - 19 383,75 грн., по пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 127 072,20 грн. та за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 378 224,42 грн., штрафу за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 70 784,13 грн. та за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 205 556,79 грн.

В судовому засіданні 06.09.2011р. судом було оголошено перерву на 20.09.2011р.

Крім того, строк розгляду справи судом було продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача, у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та прокуратурі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони та прокуратура були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Прокуратури та Позивачів у судових засіданнях підтримували викладені у позові прокуратури обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з врахуванням усної заяви представника прокуратури про уточнення формулювання позовних вимог, зробленої в судовому засіданні 06.09.11р.

Представником Відповідача під час розгляду справи подано пояснення на позов, відповідно до якого заявлені позовні вимоги відповідач визнає повністю; вказане пояснення про визнання позову представник відповідача усно підтримував в судових засіданнях.

В судовому засіданні 20.09.11р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Крім того, в позовній заяві прокуратурою заявлялось клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача, яке знаходиться у заставі у Позивача-2 та на грошові кошти Відповідача, що знаходяться на розрахункових рахунках Відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Судом дане клопотання залишається без задоволення, оскільки Прокуратурою та Позивачами, всупереч ст. 66-67 ГПК України, не доведено суду (не надано письмових та інших доказів), що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а одні лише припущення належними доказами не є.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та прокуратури, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян, органів місцевого самоврядування або держави в суді у випадках визначених Законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні з прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених Законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з ст. 2 ГПК України визначено, що суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави або органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 3 ст. 2 ГПК України, у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому підлягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно пункту 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. №3 - рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 ГПК України інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України (Позивач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма» (Позивач-2) звернувся з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю «Донелл»(Відповідач) про стягнення 2 369872, 84 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура посилається на невиконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором №4/1-980-KL/39, права вимоги за яким Позивачем-2 було передано Позивачу-1 - Національному банку України в заставу відповідно до договору №127/12-08/ЗПМ-3 від 11.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем-2 та Відповідачем 27.03.2008 року було укладено кредитний договір № 4/1/980-KL/39 (Кредитний договір).

Сторонами були підписані додаткові угоди до Кредитного договору, а саме, додаткова угода № 1 від 05.08.2008 року та додаткова угода № 2 від 31.10.2008 року.

Нові умови Кредитного договору за додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року вступають в силу з дати підписання вказаної додаткової угоди 05.08.2008р., а за додатковою угодою № 2 від 31.10.2008 року - з 01.11.2008р.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, що був змінений Додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року, банк надає позичальнику кредитні кошти у формі безвідкличної невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії на поповнення обігових коштів, придбання нерухомості ? частини нежитлової будівлі торгівельного комплексу магазину-кафе, розташованого за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Криворіжжя, вул. Радянська, 83а, та проведення ремонтних робіт, з максимальним лімітом заборгованості:

- якщо кредит надається в гривні України в сумі 756 500 грн.;

- якщо кредит надається в доларах США в сумі 156137,12 доларів США за курсом НБУ на 05.08.2008 р. 4,8451 грн./дол. США.

Загальна сума наданих кредитних коштів в гривні України та в доларах США, перерахованих в гривню за вказаним курсом, не повинна перевищувати суму, що дорівнює 756 500 грн.

Згідно п. 1.3. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі: 28 процентів річних за користування кредитом в валюті гривня; 20 процентів річних за користування кредитом в валюті долар США. Погашення процентів здійснюється у валюті заборгованості.

Згідно п. 1.3. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 31.10.2008 року, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі: 21 процент річних за користування кредитом в валюті гривня; 15 процентів річних за користування кредитом в валюті долар США. Погашення процентів здійснюється у валюті заборгованості.

Згідно п. 2.5. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року, сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку плати за користування кредитом в валюті гривня приймається місяць і рік рівні календарній кількості днів. При розрахунку плати за користування кредитом в валюті долар США приймається 360 днів.

Згідно п. 2.6. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року, проценти за користування кредитними коштами позичальник самостійно перераховує на рахунок № 20624052, відкритий в ДФ ТОВ КБ “АРМА”, код банку 377379, щомісячно, в строк до 01 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту.

Згідно п. 2.6. кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 31.10.2008 року, проценти за користування кредитними коштами позичальник самостійно перераховує на рахунок № 20687055, відкритий в ДФ ТОВ КБ “АРМА”, код банку 377379, щомісячно, не пізніше, 30 (31) числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту.

Згідно п. 2.10. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року, за управління кредитною заборгованістю Позичальник щомісячно, в строк до 01 числа, наступного за місяцем користування кредитними коштами самостійно сплачує Банку комісію в розмірі 7% річних на залишок заборгованості у гривні, що перевищує заборгованість у розмірі 331 500 гривень на рахунок № 35780033, код банку 377379, код ЄДРПОУ 34663567.

Згідно п. 2.10. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 31.10.2008 року, за управління кредитною заборгованістю Позичальник самостійно сплачує Банку одноразову комісію в розмірі 19 383,75 грн., на рахунок № 61111007 в ДФ TOB КБ «АРМА», код банку 377379, код ЄДРПОУ 34663567, в строк до 26 березня 2009 року.

Згідно п. 2.11. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 2 від 31.10.2008 року, на підставі частини другої статті 530 ЦК України сторони договору домовились, що Банк має право виставити вимогу щодо сплати одноразової комісії, що вказана у пункті 2.10. Договору, а Позичальник зобов'язаний сплатити таку комісію у семиденний строк від дня пред'явлення вказаної вище вимоги. При цьому Сторони домовились, що днем пред'явлення вимоги є день направлення на адресу Позичальника (факсом, телеграмою, листом чи іншим шляхом) цієї вимоги. Адреса Позичальника, на яку направляється така вимога, вказана у відповідному розділі цього Договору. У разі якщо Позичальник змінив адресу та належним чином не повідомив Банк про її зміну, вимога вважається належним чином пред'явленою, якщо Банк направив її на вказану у Договорі адресу. Якщо Позичальник неналежним чином (несплата, часткова сплата, тобто сплата не у повній сумі, сплата з порушенням строків, передбачених цим пунктом Договору) виконує вимогу, щодо сплати одноразової комісії, яка вказана у пункті 2.10. Договору, то Позичальник повинен на протязі 3 банківських днів з моменту пред'явлення вимоги Банком щодо сплати штрафу додатково сплатити такий штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від суми одноразової комісії, яка встановлена пунктом 2.10. Договору. Вимога щодо сплати штрафу пред'являється Позичальнику в такому ж порядку, як і вимога щодо сплати одноразової комісії, як це встановлена цим пунктом Договору.

Згідно п. 3.2.3. Кредитного договору, що був змінений додатковою угодою № 1 від 05.08.2008 року, з метою забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань Позичальника перед Банком, визначених умовами даного Договору, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Позичальник погоджується з тим, що Банк має право самостійно здійснювати договірне списання коштів у відповідному розмірі з його поточних рахунків № 26008058 (980) та № 26008058 (840) в ДФ TOB КБ «АРМА», код банку 377379, при настанні строків сплати: основної заборгованості за кредитом, процентів, винагород, неустойки (пені, штрафів), виконання інших зобов'язань та погашення будь-якої заборгованості Позичальника, що випливають з Кредитного договору та/або Договорів застави, передбачених п. 2.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, кредитні кошти надаються кінцевим строком до 26.03.2009 року.

На виконання умов Кредитного договору Позивач-2 надав Відповідачеві кредит, що підтверджується копією банківської виписки по особовим рахункам з 27.03.2008 р. по 23.02.2011 р.

В забезпечення виконання зобов'язань Відповідача за Кредитним договором між сторонами було укладено Договір іпотеки № 4/1/980-KL/39-1 (Договір іпотеки), посвідчений 27.03.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2666; предметом іпотеки вказаним договором є нерухоме майно, згідно переліку в Договорі іпотеки.

Сторонами було підписано договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, а саме, Договір № 1 від 05.08.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 6256.

Відповідно до Договору № 1 від 05.08.2008 року до Договору іпотеки, сторони домовились, зокрема, викласти п. 1.1., таким чином, що за Договором Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором нерухоме майно ? частини нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Криворіжжя, вул. Радянська, буд. 83а, що складається з:

-літ. А-1 - будівля магазину, матеріали стін - цегла;

-літ. А'- 1 - будівля кафе ? частина, матеріали стін - цегла;

-а - ґанок, матеріали стін - бетон;

-а ' - ґанок, матеріали стін - бетон;

-а 2 - ґанок, матеріали стін - бетон;

-а 3 - ґанок ?? частина, матеріали стін - бетон;

-а 4 - ґанок, матеріали стін - бетон;

-літ. Б-1 - котельня, матеріали стін - бетон;

-а 5 - ганок, матеріали стін бетон,

надалі за текстом - Предмет іпотеки. Реєстраційний номер 17204988.

П. 1.2. Договору іпотеки викладено в новій редакції та сторони становили, що заставна вартість Предмету іпотеки за погодженням сторін становить 800996 грн.

Згідно п. 2.4.3. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Згідно п. 3.3.2. Кредитного договору, позичальник зобовязаний не пізніше визначеного п.1.2. цього договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Крім того, між Позивачем-2 (позичальником) та Позивачем-1, Національним банком України (кредитором) 11.12.2008 року був укладений кредитний договір № 127/12-08/СТ.

11.12.2008 року між Позивачами та Відповідачем було укладено договір застави майнових прав № 127/12-08/ЗМП-3, предметом якого є майнові права за Кредитним договором.

Постановою Правління Національного банку України № 230 від 16.04.2009 року у ТОВ КБ “Арма” (Позивача-2) призначена тимчасова адміністрація строком на один рік з 17.04.2009 року до 16.04.2010 року.

Постановою Правління Національного банку України № 79 від 19.02.2010 року у ТОВ КБ “Арма” (Позивача-2) з 22.10.2010 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, прострочена заборгованість Відповідача станом на 23.02.2011р. становить 1 588 235,30 грн., в тому числі:

- прострочена заборгованість за кредитом - 1 027 783,81 грн.;

- заборгованість за нарахованими відсотками - 187 147,84 грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками - 353 919,90 грн.;

- прострочена комісія за управлінням кредитною заборгованістю - 19 383,75 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Суд перевірив та вважає обґрунтованим долучений до позовної заяви розрахунок простроченої заборгованості Відповідача за Кредитним договором в сумі 1 588 235,30 грн., в тому числі:

- прострочена заборгованість за кредитом - 1 027 783,81 грн.;

- заборгованість за нарахованими відсотками - 187 147,84 грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками - 353 919,90 грн.;

- прострочена комісія за управління кредитною заборгованістю - 19 383,75 грн.,

та оскільки в матеріалах справи відсутні докази погашення Відповідачем цих сум заборгованості, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення їх з Відповідача.

Згідно п. 4.1. Кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Згідно п. 4.5. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 процентів, від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд перевірив та вважає обґрунтованим долучений до позовної заяви розрахунок нарахованих Відповідачу штрафних санкції згідно п. 4.1 та 4.5 Кредитного договору у розмірі 781 637,54 грн., що складається з:

- пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 127 072,20 грн.;

- пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 378 224,42 грн.;

- штрафу за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 70 784,13 грн.;

- штрафу за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 205 556,79 грн.,

та оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем цих сум штрафних санкцій, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення їх з Відповідача.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше вставлено законом (право застави).

Статтею 1 Закону України “Про іпотеку” визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Згідно п. 2.4.3. Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Згідно п. 3.3.2. Кредитного договору позичальник зобовязаний не пізніше визначеного п. 1.2. цього договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Згідно ч. 1 статті 12 ЗУ “Про іпотеку” у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 ЗУ “Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 33 ЗУ “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи (наданих Позивачем-2 листів), Позивач-2 неодноразово звертався до Відповідача щодо погашення сум заборгованостей та штрафних санкцій за Кредитним договором, в тому числі за рахунок предмета іпотеки, проте вимоги Позивача-2 задоволені не були

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, та встановлені судом факти наявності у відповідача простроченої:

- заборгованості за кредитом - 1 027 783,81 грн.;

- заборгованості за нарахованими відсотками - 187 147,84 грн.;

- заборгованості за простроченими відсотками - 353 919,90 грн.;

- комісії за управління кредитною заборгованістю - 19 383,75 грн.;

- пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 127 072,20 грн.;

- пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 378 224,42 грн.;

- штрафу за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 70 784,13 грн.;

- штрафу за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 205 556,79 грн.

та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між його сторонами був укладений Договір іпотеки, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Прокуратури про звернення стягнення в інтересах Позивача-2 на Предмет іпотеки за Договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості Відповідача по Кредитному договору.

Згідно ч. 3 ст. 2 ГПК України, у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому підлягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно пункту 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. №3 - рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 ГПК України інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Як зазначалось вище, між Позивачем-2 (позичальником) та Позивачем-1, Національним банком України (кредитором) 11.12.2008 року був укладений кредитний договір № 127/12-08/СТ.

11.12.2008 року між Позивачами та Відповідачем було укладено договір застави майнових прав № 127/12-08/ЗМП-3, предметом якого є майнові права за Кредитним договором.

Постановою Правління Національного банку України № 230 від 16.04.2009 року у ТОВ КБ “Арма” (Позивача-2) призначена тимчасова адміністрація строком на один рік з 17.04.2009 року до 16.04.2010 року.

Постановою Правління Національного банку України № 79 від 19.02.2010 року у ТОВ КБ “Арма” (Позивача-2) з 22.10.2010 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку.

Порушення та необхідність захисту інтересів держави в особі Позивача-1 - Національного банку України, в спірних правовідносинах обґрунтована тим, що порушення Відповідачем зобов'язань по Кредитному договору перед Позивачем-2 призводить до погіршення платоспроможності Позивача-2 та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед Позивачем-1, Національним банком України

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

І оскільки Національний банк України уособлює інтереси держави в зазначених правовідносинах, позовну заяву прокуратурою пред'явлено в його особі.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до Договору іпотеки № 4/1/980-KL/39-1, що посвідчений 27.03.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 2666, на нерухоме майно - ? частини нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Криворіжжя, вул. Радянська, буд. 83а, що складається з:

-літ. А-1 - будівля магазину, матеріали стін - цегла;

-літ. А'- 1 - будівля кафе ? частина, матеріали стін - цегла;

-а - ґанок, матеріали стін - бетон;

-а ' - ґанок, матеріали стін - бетон;

-а 2 - ґанок, матеріали стін - бетон;

-а 3 - ґанок ?? частина, матеріали стін - бетон;

-а 4 - ґанок, матеріали стін - бетон;

-літ. Б-1 - котельня, матеріали стін - бетон;

-а 5 - ганок, матеріали стін бетон,

належне товариству з обмеженою відповідальністю «Донелл»(м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19; код ЄДРПОУ 33110054) для задоволення грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма»(м. Київ, вул. Жилянська, буд. 41-А; код ЄДРПОУ 26379729) за Кредитним договором № 4/1/980-KL/39 від 27.03.2008 року, в частині прострочення заборгованості за кредитом - 1 027783 (один мільйон двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 81 коп., за нарахованими відсотками - 187147 (сто вісімдесят сім тисяч сто сорок сім) грн. 84 коп., за простроченими відсотками - 353919 (триста пятдесят три тисячі девятсот девятнадцять) грн. 90 коп., комісії за управління кредитною заборгованістю - 19383 (девятнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 75 коп., пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 127072 (сто двадцять сім тисяч сімдесят дві) грн. 20 коп., пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 378224 (триста сімдесят вісім тисяч двісті двадцять чотири) грн. 42 коп., штрафу за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків - 70784 (сімдесят тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 13 коп., штрафу за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 205556 (двісті пять тисяч пятсот пятдесят шість) грн. 79 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донелл»(м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19; код ЄДРПОУ 33110054) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України (р/р 31110095700011 Банк: ГУДКУ м. Києва, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності: 095) державне мито в сумі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донелл»(м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19; код ЄДРПОУ 33110054) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України (р/р 31218264700001, Одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 24262621, код економічної класифікації доходів: 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 23.09.11р.