Постанова № 18382141, 13.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 52/124 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого,

Волковицької Н.О., Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року

у справі№ 52/124

господарського суду міста Києва

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доПідприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс"

простягнення 2379300 грн.

за участю представників: позивачаОСОБА_1., дов. від 06.06.2011р. відповідачаОСОБА_2., дов. від 07.11.2010р. ВСТАНОВИВ:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" 2379000 грн. заборгованості за договором про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів. Позовні вимоги вмотивовано статтями 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 224 Господарського кодексу України, наявністю підстав для повернення суми одержаної фінансової допомоги з огляду на невиконання умов договору щодо придбання обладнання, право власності на яке відповідач протягом дії договору у встановленому порядку не набув.

Відповідач відхилив позов, вказавши на належне цільове використання коштів одержаної фінансової допомоги відповідно до умов укладеного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 2379300 грн. заборгованості, а також 24029 грн. судових витрат. Судове рішення вмотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог відповідно до обставин та матеріалів справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року (судді: Тищенко О.В. - головуючий, Смірнова Л.Г., Алданова С.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог; достягнуто з Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" в доход Державного бюджету України 11896,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги; стягнуто з Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" 11896,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції в даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи; зазначено, що суд не врахував положення статей 193, 216-218 Господарського кодексу України та статей 611, 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість додержання умов договору при виконанні зобов'язання, не дослідив докази щодо ступені виконання відповідачем договірних зобов'язань з технічного переоснащення підприємства та створення робочих місць.

Також Підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині стягнення з Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" в доход Державного бюджету України 11896,50 грн. державного мита, посилаючись на звільнення від його сплати за пунктом 28 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів у судовому засіданні заперечило її доводи; Підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" у відзиві на касаційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та у судовому засіданні заперечило проти її доводів, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з Статуту, Підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" було засновано Всеукраїнською громадською організацією онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" з метою здійснення підприємницької діяльності.

На підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку використання сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" протоколом засідання Комісії з питань діяльності підприємства та організації громадських організацій інвалідів № 6 від 21.08.2007 року було прийнято рішення про надання Підприємству Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" безповоротної фінансової допомоги відповідачу в сумі 2661500 грн., розпорядником яких виступив Фонд соціального захисту інвалідів в особі своїх відділень.

01.09.2007 року Київським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (відділення) та Підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" (одержувач) було укладено договір про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів № 27/07, предметом якого є надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів в сумі 2661500 грн. для створення 21 додаткового робочого місця для працевлаштування інвалідів та придбання обладнання. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом трьох років; додатковою угодою № 1 до договору № 27/07 від 01.10.2007 року сторони продовжили строк дії договору до 01.01.2011 року.

За умовами договору відділення зобов'язується надати, а одержувач прийняти фінансову допомогу для придбання обладнання, зазначеного в Додатку № 1 (до 01.12.2007 року) та для створення 21 додаткового робочого місця для працевлаштування інвалідів (до 01.10.2008 року) та збереження вже існуючих робочих місць для інвалідів; робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає всім критеріям, наведеним у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору. Не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня повного використання коштів одержувач надає звіт відділенню, що підтверджує використання коштів фінансової допомоги за цільовим призначенням (копії договорів на придбання товарів (обладнання), копії товарних накладних, копії податкових накладних, копії актів прийому-передачі товарів, копії платіжних доручень, копії банківських виписок тощо) з дотриманням процедур, необхідних для закупівлі товарів за державні кошти у відповідності із Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", надавши копії всієї тендерної документації; протягом семи днів після фактичного створення кожного додаткового робочого місця (з 3-х) для інвалідів (в т.ч. при звільненні чи прийнятті на роботу нових інвалідів) одержувач надає відділенню документи, які підтверджують створення (або відновлення роботи на додатково створеному робочому місці) нового робочого місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно з договором одержувач зобов'язується використовувати обладнання за його цільовим призначенням та у відповідності до керівництва з експлуатації, забезпечити належне зберігання та проводити поточні та капітальні ремонти обладнання; не відчужувати обладнання іншим юридичним та фізичним особам, не передавати в оренду або лізинг без письмового погодження з відділенням, щоквартально надавати до 1 числа місяця, наступного за звітним, щороку протягом дії договору звіти (Додаток № 3, 4) та копії документів, які підтверджують роботу кожного інваліда (копії наказів про прийняття та звільнення тощо), надавати при проведенні перевірки на вимогу перевіряючих документи, які підтверджують створення нових та збереження старих робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відділення та комісія мають право здійснювати перевірку цільового витрачання наданої фінансової допомоги та використання придбаного за ці кошти обладнання, а також збереження та створення робочих місць для інвалідів, а одержувач зобов'язаний надавати необхідну інформацію (документи) представникам відділення та допускати представників відділення та комісії на територію одержувача для здійснення перевірки та контролю.

За пунктом 4.2 договору при неподанні звітності в строки, обумовлені цим договором, фінансова допомога підлягає поверненню на рахунок відділення (пропорційно невиконання зобов'язань за договором) протягом місяця з останнього дня місяця, передбаченого для подачі звітності.

Також господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 2661500 грн. за платіжним дорученням № 839 від 05.10.2007 року. За довідкою про результати перевірки виконання умов договору про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів, проведеної Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, отримані від Фонду соціального захисту інвалідів як безповоротна фінансова допомога на технічне переоснащення, відповідачем витрачено в повному обсязі; 2661500 грн. перераховано постачальникам; отримано та введено в експлуатацію обладнання на суму 282200 грн.; обладнання на суму 2379300 грн. не введено в експлуатацію та зберігається на митному складі.

Задовольняючи позовні вимоги про повернення одержаних за договором коштів на підставі положень статей 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та пункту 4.2 договору про надання фінансової допомоги, місцевий господарський суд дійшов висновків, що відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо здійснення технічного переоснащення підприємства громадської організації інвалідів для створення 21 додаткового робочого місця для працевлаштування інвалідів за рахунок перерахованої позивачем фінансової допомоги в розмірі 2379300 грн., придбання обладнання на відповідну суму, а також щодо подання звітності про використання придбаного за ці кошти обладнання згідно з пунктом 3.2 укладеного договору; не доведено створення відповідачем 23 робочих місць для інвалідів за рахунок наданих коштів.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд встановив, що з наведених матеріалів справи вбачається належне виконання відповідачем умов договору, який за своєю правовою природою є договором про безповоротну фінансову допомогу, та зазначив, що висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог суперечить преюдиціальним фактам, встановленим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2008 року по справі № 8/49, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 року по справі № 54/24, постанові окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2009 року № 2а-2895/09/2670, та пункту 1.22.1 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за яким грошові кошти, отримані в якості безповоротної фінансової допомоги, не підлягають поверненню.

Відповідно до статей 10 та 11 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності інвалідів та дітей-інвалідів здійснюється, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, бюджет якого формується за рахунок коштів державного бюджету, благодійних внесків, добровільних внесків, пожертвувань та інших надходжень.

Громадські організації інвалідів надають соціальні послуги, здійснюють громадський контроль за дотриманням прав інвалідів, створюють підприємства, які здійснюють комерційну і некомерційну господарську та іншу діяльність, не заборонену законодавством; підприємства громадських організацій інвалідів мають право на надання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги (далі - фінансова допомога), позик, використання якої контролюється спеціально уповноваженим державним органом.

Статтею 20 наведеного вище Закону передбачено використання Фондом соціального захисту інвалідів коштів, які надійшли у вигляді адміністративно-господарських санкцій, що сплачуються підприємствами, установами організаціями до відповідних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, для надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них інвалідів. Зазначена фінансова допомога підлягає поверненню до державного бюджету у разі її нецільового використання повністю або частково. Порядок використання зазначених коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

За частинами 9 та 10 статті 20 наведеного вище Закону спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 та 20 цього Закону, вирішуються в судовому порядку; Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої законні права та інтереси, в тому числі в суді.

За Порядком використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 70 від 31.01.2007 року, відповідні суми використовуються, зокрема, на надання фінансової допомоги на поворотній та безповоротній основі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів для технічного оснащення діючих робочих місць для працевлаштування інвалідів, технічного переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку (у редакції на час укладення договору) фінансова допомога та цільова позика мають цільове спрямування та використовуються на умовах, визначених відповідним договором; при цьому нецільовим використанням фінансової допомоги є спрямування коштів на придбання товарів, робіт та послуг, що не передбачені умовами договору про надання фінансової позики. У разі нецільового використання роботодавцями фінансової допомоги або її частини чи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачено умовами договору про надання позики, відповідна сума підлягає поверненню до державного бюджету на підставі рішення Фонду соціального захисту інвалідів та Комісії (у межах її повноважень).

Таким чином, чинне законодавство, яке регулює порядок надання фінансової допомоги у спірних правовідносинах, передбачає підстави повернення сум безповоротної фінансової допомоги до державного бюджету у випадках, передбачених законодавчими актами, а також на умовах, визначених укладеним договором.

Водночас за положеннями статті 54 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає предмет (вимога про спосіб захисту порушеного права) та підстави (факти, що обґрунтовують наведену вимогу) поданого позову; господарський суд може вийти за межі визначених позивачем позовних вимог лише у випадках, передбачених пунктами 1 та 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Стягуючи кошти одержаної безповоротної фінансової допомоги на користь позивача юридичної особи з підстав, передбачених пунктом 4.2 договору про надання фінансової допомоги (неподання звітності), місцевий господарський суд не врахував правової природи наданих коштів, а також вийшов за межі підстав поданого позову, що за своїм змістом ґрунтувався на порушенні умов договору, передбачених пунктом 1.1 (створити 21 додаткове робоче місце та придбати обладнання, зазначене в Додатку № 1); матеріали справи не містять заяви позивача про зміну, доповнення чи уточнення позовних вимог відповідним чином.

Мотивуючи судове рішення відсутністю доказів подання необхідної звітності відповідачем при відсутності таких підстав поданого позову, місцевий господарський суд порушив принципи рівності та змагальності сторін у судовому процесі та не обґрунтував необхідність таких фактичних даних для з'ясування предмету доказування у даній справі, виходячи з положень частини 1 статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки місцевого господарського суду щодо нецільового використання коштів одержаної безповоротної фінансової допомоги суперечать матеріалам та обставинам справи, встановленим самим судом першої інстанції у судовому рішенні, а також пункту 12 Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 70 від 31.01.2007 року.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів. Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом. Невиконання зобов'язання або його неналежне виконання є порушенням зобов'язання, правові наслідки чого визначаються договором, статтею 611 Цивільного кодексу України, іншим наведеним законодавством, що регулює спірні правовідносини.

Скасовуючи судове рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції вірно виходив з належного виконання відповідачем зазначених позивачем у позові умов договору відповідно до встановлених ним на підставі належних та допустимих доказів істотних обставин справи; доводів та доказів, що спростовували б використання коштів на інше обладнання, ніж визначено договором, та створення відповідачем 23 робочих місць для інвалідів, касаційна скарга не містить.

Судова колегія зазначає про помилкове посилання суду апеляційної інстанції на приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України та, як на преюдиціальні, на ті факти, що були встановлені судовим рішенням у справі № 52/24, що не набрало законної сили на момент прийняття рішення місцевим господарським судом відповідно до положень статті 85 Господарського процесуального кодексу України, а також на правові висновки судів у інших перерахованих в постанові судових рішеннях, позаяк до фактів належить сукупність об'єктивних даних, що характеризують подію.

Також слід відзначити безпідставність застосування апеляційним господарським судом приписів пункту 1.22.1 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення змісту взаємних зобов'язань сторін за укладеним договором, недійсність чи нікчемність умов якого судом не встановлювалась; податкове законодавство регулює питання оподаткування господарських операцій у правовідносинах сторін відповідно до їх змісту та виконання, а не визначає самі цивільно-правові зобов'язання сторін.

Водночас неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у вказаній частині не вплинуло на вірність висновків про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог, виходячи з належно та вірно встановлених апеляційним судом обставин справи та положень законодавства, що визначають природу спірних правовідносин, зміст взаємних зобов'язань сторін у цих правовідносинах.

Касаційна скарга Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" передбачено, що із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору у першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Посилання скаржника на звільнення його від сплати державного мита, як підприємства громадської організації інвалідів, відповідно до пункту 28 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" не приймається судом до уваги, оскільки зазначеною нормою передбачено, що від сплати державного мита звільняються, зокрема, громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Твердження скаржників про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідно до доводів, наведених у касаційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та чинному законодавству, в звязку з чим підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року у справі № 52/124 Господарського суду м. Києва залишити без змін.

Стягнути з Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс"(02217, м.Київ, вул.Закревського, 21, код 32527855) в доход Державного бюджету України 51 грн. за перегляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач