Постанова № 18381929, 13.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"13" вересня 2011 р. Справа № 5005/2120/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.,

суддіПолянський А.Г.,

Яценко О.В., розглянувши матеріали

касаційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року

у справі № 5005/2120/2011 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомПрокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту зернового господарства Української академії наук простягнення 186 676,25 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – не з'явились, відповідача –не з'явились, прокуратури –Савицька О.В. посв. № 231.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.09.2011 р. у зв'язку з виходом судді Яценко О.В. з відпустки, для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий –Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011 року (суддя –Широкобокова Л.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідного господарства "Дніпро" Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук" на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" борг – 140 030,87 грн., інфляційні втрати –28 442,61 грн., 3% річних –8009,72 грн., пеню –829,72 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідного господарства "Дніпро" Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук" в доход державного бюджету України державне мито –1 773,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року (судді –Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011 р. скасовано частково. Викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" інститутузернового господарства Української академії наук" на користь міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" 140030 грн. 87 коп. основного боргу, 28442 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 8009 грн. 72 коп. річних і 10193 грн. 05 коп. пені, в доход держбюджету 1866 грн. 76 коп. держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати накази." Стягнуто з державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" інститутузернового господарства Української академії наук" на користь міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" 51 грн. держмита по апеляційній скарзі.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Від позивача надійшло клопотання про заміну позивача на його правонаступника Комунального підприємства "Дніпроводоканал", яке колегія суддів задовольняє на підставі ст. 25 ГПК України.

          Не погоджуючиcь з постановою, Державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що між державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого являється міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" та дослідним господарством "Дніпро", правонаступником якого являється державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" інституту зернового господарства Української академії наук" –абонент було укладено договір від 06.04.2004 р. № 1322 на надання послуг водопостачання та водовідведення.

В період квітень, червень, серпень-грудень 2008 р., січень-березень, травень, липень, серпень-грудень 2009 р., лютий, травень, червень 2010 р. позивач надав відповідачу послуг на загальну сумі 140030 грн. 87 коп.

Відповідно до п. 5.3. договору, розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов’язаний сплатити надані послуги до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач за надані в спірний період послуги не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість 140030 грн. 87 коп.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач порушив умови договору в частині розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення, а згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Умовами договору визначено, що за несвоєчасну оплату послуг водопостачання і водовідведення у строк, вказаний у п. 5.3 договору, абонент зобов’язаний сплачувати водоканалу крім суми заборгованості пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується починаючи з 11 числа місяця, наступного за звітним (п.6.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору від 06.04.2004 р. № 1322 на надання послуг з водопостачання і водовідведення, укладеного між позивачем і відповідачем, відповідно п. 1.1., є зобов'язання водоканалу надавати відповідачу послуги водопостачання і водовідведення, а також зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано відзначено, що саме Закон України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлює відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи вимоги спеціального законодавства в сфері відповідальності за несвоєчасне внесення плати за послуги з водопостачання і водовідведення, апеляційний господарський суді дійшов обґрунтованого висновку про застосування до спірних правовідносин саме, Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та стягнення пені за весь час прострочення.

У постанові Верховного Суду України від 18.04.2011 р. у справі № 30/191 зазначено, що положення частини шостої статті 232 ГК щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки у спірному договорі передбачено, що абонент зобов’язаний сплачувати водоканалу крім суми заборгованості пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, посилання скаржника щодо не застосування апеляційним господарським судом ч. 6 ст. 232 ГК, колегія суддів відхиляє.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту зернового господарства Української академії наук залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у справі № 5005/2120/2011 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

                                                                                Яценко О.В.