Ухвала суду № 18381761, 07.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 вересня 2011 р. № 49/296-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого:Плюшко І.А. суддів:Владимиренко С.В.,

Демидової А.М.

Малетича М.М.

Мирошниченка С.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 07.06.2011

у справі№49/296-б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістік Центр"

доВідкритого акціонерного товариства "Укрпромпроектбудсервіс"

провизнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б припинено повноваження розпорядника майна боржника Мартиненка В.І. (ліцензія серія АВ № НОМЕР_1 від 04.05.2007); призначено розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства "Укрпромпроектбудсервіс" арбітражного керуючого Мартинко Анжелу Григорівну (ліцензія серії АВ № НОМЕР_2 від 30.06.2010).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б відмовлено Публічному акціонерному товариству"Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредитором Відкритого акціонерного товариства "Укрпромпроектбудсервіс" на загальну суму 14001636,73 доларів США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б визнано кредитором ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" Товариство з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал" на загальну суму 45838594,67 грн., які є вимогами четвертої черги; визнано кредитором ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" Компанію "Balsby Investments Limited" на загальну суму 68639000,00 грн., які є вимогами четвертої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" на загальну суму 135251195,71 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 у справі № 49/296-б апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2011 у справі №49/296-б касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 у справі № 49/296-б змінено та викладено її резолютивну частину в наступній редакції: "Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення; ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про призначення розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства "Укрпромпроектбудсервіс" арбітражного керуючого Мартинко А.Г. залишити без змін; ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про відмову Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредитором ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" на загальну суму 14001636,73 доларів США залишити без змін; ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 49/296-б про визнання кредиторами ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Он-лайн капітал" на загальну суму 45838594,67 грн., та Компанії "Balsby Investments Limited" на загальну суму 68639000,00 грн. залишити без змін."

Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2011 у справі №49/296-б.

Заявник у заяві від 05.07.2011 просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 07.06.2011 у справі №49/296-б і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 20.12.2006 у справі №20-3/055-9/117 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 07.06.2011 у справі №49/296-б, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2006 у справі №20-3/055-9/117, на яку посилається заявник, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права.

Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо правової природи спірних вимог кредиторів у процедурі банкрутства та меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

При прийнятті постанови від 07.06.2011 у справі №49/296-б, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, застосовуючи до спірних відносин положення статті 1, частини першої статті 14, статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, виходив з встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи про те, що станом на час розгляду по суті грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Відкритого акціонерного товариства "Укрпромпроектбудсервіс" в процедурі банкрутства, зобов'язання між сторонами, зокрема, щодо сплати боржником банку заборгованості з повернення кредиту, відсотків за кредитом та штрафних санкцій за порушення строків виконання грошового зобов'язання, припинилися в порядку встановленому законом щодо недійсності правочинів, які були підставою грошових вимог банку, оскільки господарські угоди сторін були визнані недійсними згідно рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2009 у справі №13/363, а внаслідок застосування наслідків недійсності зазначених правочинів у вигляді реституції змінились правові підстави виникнення грошових зобов'язань боржника перед банком, в зв'язку з чим нові зобов'язання боржника щодо повернення майна, набутого без достатньої правової підстави виникли з моменту застосування наслідків визнання договорів недійсними у вигляді двосторонньої реституції (а саме набуття законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2009 у справі №13/363, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2010), тобто після порушення провадження у справі про банкрутство № 49/296-б. З огляду на це суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до боржника мають поточний характер і не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном боржника, та задовольняються у вільному правовому режимі.

Водночас,приймаючи постанову у справі №20-3/055-9/117, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Трейд” у процедурі банкрутства СНВП “ЗАТ “Україна” за своєю правовою природою є конкурсними, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що вказані вимоги є вимогами по відшкодуванню шкоди, завданої недійсним правочином, а відповідно до положень статті 236 Цивільного кодексу України право на відшкодування шкоди, завданої недійсним правочином виникло з моменту його вчинення, тобто як свідчать встановлені обставини справи до моменту порушення провадження про банкрутство у справі СНВП “ЗАТ “Україна”.

Тобто, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 11116, 11117, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" у допуску справи №49/296-б до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя

І. Плюшко СуддіС. Владимиренко А. Демидова М. Малетич С. Мирошниченко КАСАЦІЯ до ВСУ (відділ - 8)