Ухвала суду № 18368592, 13.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"13" вересня 2011 р. м. КиївК-14125/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Карася О.В., Рибченка А.О., Усенко Є.А., Федорова М.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Марїнському районі на постанову Господарського суду Донецької області від 15.03.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 року у справі №29/391пн за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Агропромсервіс»до Державної податкової інспекції у Марїнському районі про зобовязання провести списання безнадійної податкової заборгованості

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Агропромсервіс»(далі-ТОВ агрофірми «Агропромсервіс», позивач) до Державної податкової інспекції у Марїнському районі (далі- ДПІ у Марїнському районі, відповідач) про зобовязання провести списання безнадійної податкової заборгованості у розмірі 196817,91грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 15.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 року, позовні вимоги задоволено частково., зобовязано відповідача списати заборгованість з прибуткового податку з громадян по заробітній платі у розмірі 56136,28грн. та з орендної плати за земельні паї у розмірі 124362,35грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, суди виходили з того, що право позивача на списання податкового боргу, передбачено підпунктом 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-ІІІ), як такого, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, що спричинили загибель сільськогосподарських культур у 2002-2003 роках. В частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд виходив з встановленого факту відсутності податкового боргу, що унеможливлює його списання за приписами вищезазначеної норми.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 27.06.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 20.10.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 15.03.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 року в частині задоволення позовних вимог скасувати, справу направити на новий розгляд.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, вимог п.1.3 ст. 1, п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України №2181-ІІІ, Порядку списання безнадійного додаткового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 №103 та Порядку заповнення та подання особами всіх форм власності й фізичними особами субєктами підприємницької діяльності довідки ф. №8 ДР, затвердженого наказом ДПА України від 06.01.1999.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, позивач листом від 27.12.2004 звернувся до відповідача про списання безнадійної податкової заборгованості станом на 31.12.2003 у розмірі 186817,91грн., а саме: фіксованого податкової сільськогосподарського податку в сумі 5568,87грн., податку на доходи фізичних осіб в сумі 56136,28 грн., податку з оренди земельних паїв в сумі 124362,35 грн., тобто заборгованості по платежам до бюджету у звязку з виникненням форс-мажорних обставин згідно п.18.2 ст. 18 Закону України №2181-ІІІ.

Відповідач листом від 21.03.2005 повідомив позивача про зупинення Законом України «Про державний бюджет на 2005 рік» (далі-Закон України №2285-ІV) дії п.п. «г»п.п. 18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України №2181-ІІІ стосовно списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до підпункту «г»підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України №2181-ІІІ підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний»слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно підпункту 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 Закону України №2181-ІІІ податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.Пунктом 3.4 Порядку списання безнадійного додаткового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 №103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за №16/6304, під безнадійним податковим боргом розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто не з вини платників податків, і які неможливо упередити або запобігти своїми заходами, за умови, що форс-мажорні обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобовязань.

За результатом розгляду справи, на підставі висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 23.12.2004 № 6053/05-4, було встановлено, що внаслідок несприятливих умов перезимівлі 2002-2003роках, які є форс-мажорними обставинами, відповідно до п.18.2 ст. 18 Закону України №2181-ІІІ, на площах ТОВ агрофірми «Агропромсервіс», що знаходиться у Марїненському районі Донецької області, загинули посіви озимої пшениці на площі 410 га, що підтверджується актом від 25.02.2003, затвердженим управлінням сільського господарства і продовольства Марїненської районної державної адміністрації Донецької області.

Відповідно до акту від 30.07.2004 №142/23-40/31386832 про результати планової комплексної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2001 по 31.03.2004 встановлено наявність у позивача заборгованості з прибуткового податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи, що обставини непереборної сили в результаті яких відбулась загибель посівів, призвели до того, що позивач зазнав збитків у великих розмірах, і зазначене вплинуло на своєчасність та повноту сплати податкового зобов'язання для списання безнадійного податкового боргу, висновок судів попередніх інстанцій про наявність у позивача всіх необхідних умов для списання податкового боргу, а саме: податкового боргу, форс - мажорних обставин, підтверджених висновком Торгово промислової палати України, причинного зв'язку між діями непереборної сили і виникненням податкового боргу, є правомірним.

При цьому, судом касаційної інстанції відхиляються посилання відповідача на норми Закону України № 2285-ІV, яким було введено заборону у 2005 році проводити реструктуризацію або списання заборгованості суб'єктів господарювання за податками, зборами та зупинено дію підпунктів "в" та "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону №2181-III оскільки положення статті 68, пункту 7 статті 75 Закону №2285-ІV свідчать про відсутність правових підстав для здійснення органами державної податкової служби списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) у 2005 бюджетному році.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Марїнському районі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 15.03.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 року у справі №29/391пн залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________ Т.М.Шипуліна

Судді: ________ О.В. Карась

________ А.О. Рибченко

________ Є.А. Усенко

________ М.О.Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна