Ухвала суду № 18362525, 30.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-42620/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.

Степашка О.І.

Усенко Є.А. секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент»до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент»задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 26.03.10 №0000400023\0. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 26.03.10 №0000350023\0. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 23.04.10 №0000400023\1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 23.04.10 №0000350023\1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 06.07.10 №0000400023\2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 06.07.10 №0000350023\2.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного висновку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, відповідачем по справі проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Континент»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 по 31.12.09. В результаті перевірки було складено акт №83/23/30328811 від 15.03.10.

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000400023\0, № 0000350023\0 від 26.03.2010. Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в апеляційному порядку. В результаті розгляду скарг позивача, відповідачем по справі було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000400023\1, № 0000350023\1 від 23.04.2010, № 0000400023\2, № 0000350023\2 від 06.07.2010.

Між позивачем по справі (Покупець) та ТОВ «Андеграунд-Люкс»(Продавець) був укладений договір купівлі–продажу партії товару №0109\40 від 01.09.2008, згідно якому Продавець продав, а Покупець придбав та оплачує товари в кількості і в асортименті, згідно Специфікацій. Також, встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Арт –галактика»(Продавець) був укладений договір купівлі–продажу партії товару № 0301/02 від 03.01.2008, згідно з яким Продавець продає, а Покупець придбає і оплачує товари в кількості і в асортименті, згідно Специфікацій.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Згідно з п. 5. 1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 пункту 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Факт здійснення господарських операцій, пов’язаних з формуванням валових витрат і податкового кредиту, при виконанні позивачем обов’язків по договорах купівлі–продажу з контрагентами ТОВ «Арт –галактика»та ТОВ «Андеґраунд –Люкс», підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку і податкової звітності, а саме: договором купівлі–продажу партії товару №0301\02 від 03.01.2008 з додатками–специфікаціями №1,2,3,4,5,6 та 7; договором купівлі–продажу партії товару №0109\40 від 01.09.2008 з додатками–специфікаціями №1 - 37; видатковим накладними; товарно–транспортними накладними; податковими накладними.

Фактичні витрати, які безпосередньо пов’язані зі сплатою за придбані позивачем у ТОВ «Арт –Галактика»та ТОВ «Андеґраунд –Люкс»товарно–матеріальних цінностей, надання транспортних послуг, підтверджуються банківськими виписками по рахунках ТОВ «Континент»за 2007-2009, договорами позивача із СПД Карамушка (перевізник).

Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що витрати позивача по справі, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально та відповідають пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податкові накладні, виписані ТОВ «Арт –Галактика»та ТОВ «Андеґраунд –Люкс»на адресу позивача, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку –відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено.

Позивачем до перевірки було надано усі необхідні податкові накладні у підтвердження сум податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»свідоцтво про реєстрацію особи у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

На час укладення договорів купівлі–продажу ТОВ «Арт-галактика» і ТОВ «Андеграунд-Люкс»були учасниками цивільно–правових відносин. Тому мали право укладати договори і виписувати податкові накладні.

Посилання відповідача на Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2010, якою ТОВ «Андеграунд-Люкс»було визнано банкрутом та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2008, якою було визнано банкрутом ТОВ «Арт-Галактика»вірно не прийнято до уваги судом апеляційної інстанції у зв’язку з тим, що контрагенти позивача були визнані банкрутами у період, після укладення договорів, виникнення господарський відносин між позивачем по справі та ТОВ «Арт-Галактика», ТОВ «Андеграунд-Люкс».

Відповідно до п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Підпунктом 25.2 цього Положення визначено, що виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання свідоцтва відбуваються, зокрема, у випадку постановлення судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом (підтверджується рішенням суду, повідомленням державного реєстратора або відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців).

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Арт-галактика»за № 100024941 анульовано з 06.02.2009, а свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Андеграунд-Люкс»за № 100130683 анульовано з 30.03.2010.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним висновок попередніх інстанцій, що анулювання свідоцтва не є підставою для визнання угоди недійсною з моменту її укладення.

Наявність умислу не може бути підтверджена лише рішеннями суду про скасування реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при здійсненні вимог угод, що мали місце під час підприємницької діяльності. Колегія суддів зазначає, що сам факт скасування державної реєстрації підприємств не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення його з державного реєстру.

Податкові накладні на адресу позивача були виписані ТОВ «Арт –Галактика»в період з березня по вересень 2008 року, а ТОВ «Андеграунд-Люкс»у період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року.

Тобто,у період виконання зобов’язань за вказаними вище договорами купівлі-продажу свідоцтва платників податку на додану вартість ТОВ «Арт-Галактика»та ТОВ «Андеграунд-Люкс»були дійсні, та контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, як платники податку на додану вартість, та мали право виписувати податкові накладні.

У акті перевірки зазначено, що взаємовідношення ТОВ «Континент» з ТОВ «Арт-галактика»та ТОВ «Андеграунд-Люкс»не призвели до досягнення реальних правових наслідків, що суперечить п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, товарно–матеріальні цінності по договорах купівлі–продажу не були передані, що є порушенням ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України і, придбані товари не могли бути використані в господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди з ТОВ «Арт-галактика»та ТОВ «Андеграунд-Люкс»недійсними не визнавалися, підстав вважати їх нікчемними відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та

апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді (підписи)Н.Є. Маринчак М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко