Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" липня 2011 р. м. КиївК-25505/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
ГоловуючогоКонюшка К.В.
суддів: Гордійчук М.П.
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТХК Україна»на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 року
у справі № 2а-2043/09/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТХК Україна»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТХК Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000792306/1 від 28.11.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2009 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2009 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТХК Україна»оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові з мотивів порушення названим судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість за липень - вересень 2007 року по взаємовідносинам з ТОВ «Венторопт-КД», за результатами якої складено Акт №597-23-6-33995588 від 09.10.2008 року (далі Акт перевірки).
За даними Акта перевірки податковою інспекцією встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 11265,00 грн.
На підставі Акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження прийнято податкове повідомлення рішення № 0000792306/1 від 28.11.2008 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 16897,50 грн., утому числі 11265,00 грн. основного платежу та 5632,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, протягом липня-вересня 2007 року відповідно до договору № 07-07-02 від 02.07.2007 року та згідно з даними актів виконаних робіт ТОВ «Венторопт-КД»надавало позивачу послуги з організації та підтримки функціонування стенду, що виконує демонстраційні функції для покупців послуг ТОВ «ТХК Україна». На виконання умов вказаного договору ТОВ «Венторопт-КД»було надано наступні податкові накладні: № 141 від 02.07.2007 року; № 227 від 06.08.2007 року; № 322 від 31.08.2007 року; № 416 від 27.09.2007 року на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за серпень та вересень 2007 року.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2007 року у справі № 2496/07 визнано недійсними статут та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Венторопт-КД» з часу внесення даних до державних реєстрів. Відповідно до акта № 1413 від 16.01.2008 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Венторопт-КД»з 14.05.2007 року.
На думку податкового органу, прийняття вказаного рішення про визнання недійсними статуту та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Венторопт-КД»з часу внесення даних до державних реєстрів та в подальшому анулювання, відповідно до акта № 1413 від 16.01.2008 року, свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Венторопт-КД»з 14.05.2007 року, є підставою для позбавлення права позивача на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ТОВ «Венторопт-КД»за період липень-вересень 2007 року.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказано Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Враховуючи викладене колегія суддів зазначає про те, що на час складання спірних податкових накладних (липень-вересень) ТОВ «Венторопт-КД»було зареєстроване як платник податку на додану вартість у порядку, визначеному статтею 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Отже, позивачем було сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які видані особою, зареєстрованою на час їх видачі, як платник податку на додану вартість у порядку, визначеному Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТХК Україна»задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 року у даній справі скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2009 року.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 2391 КАС України.
Судове рішення № 18362456, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-25505/10-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: