Постанова № 18354726, 21.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" вересня 2011 р. Справа № 2а-5771/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Соморової В.А. ,

з участю сторін,

<Поле для текста >

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" червня 2011 р. у справі № 2а-5771/10/1770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" <Текст >до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (далі-Товариство) звернулося із позовом до Костопільської міжрайонної податкової інспекції про визнання нечинним її податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2007 року №0000752341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року у розмірі 418 925 грн. Посилається на те, що законодавство визначає єдиний випадок неможливості включення витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту - не підтвердження цих витрат податковими накладними. Зазначає, що між ним та ПП «Ерідан Південь» було укладено та фактично виконано договір про поставку деревини дровяної для технологічних потреб, баланси, тріски технологічної, в підтвердження чого покликається на видаткові та податкові накладні, платіжні доручення про переказ коштів, документи про рух товару по складу та виробництву.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року відмовлено у задоволені позову Товариству з підстав того, що додатково зібраними доказами встановлено обставини, значний обсяг робіт, територіальну віддаленість підприємства-поставника (контрагента) від позивача, наявність лісопильної та переробної промисловості на території Рівненської області, відсутність у контрагентів умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності.

Апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією у період з 21.06. по 13.07.2007 р. було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 року. За наслідками перевірки складено акт від 18.07.2007 р. №272/23-32358806. На підставі складеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2007 року №0000752341/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2007 року у розмірі 418 925 грн.

В ході проведення перевірки 25.05.2007року за №1893/23-33 було надіслано запит до ДПІ у Приморському районі м.Одеса щодо проведення зустрічної перевірки ПП "Ерідан-Південь" з питань правовідносин з Товариством. У відповідь надійшла довідка від 14.06.2007 року, якою підтверджено проведення господарських операцій ПП "Ерідан-Південь" з ТОВ "Свиспан-Лімітед", поставку тріски, балансів та тирси, сплату Товариством ПДВ у розмірі 423 149,56 грн. в ціні товару, сплату податку ПП "Ерідан-Південь" до бюджету, що підтведжено податковою декларацією за лютий, березень 2007 року. Відвантаження товарів підтверджено реєстрами накладних, перелік яких зазначено у довідці (а.сп.10-13,т.2). ПП "Ерідан-Південь" є посередником у реалізації Товариству товарів від ТОВ "Леб-Сервіс".

На підтвердження включення до складу податкових зобов'язань ТОВ «Леб-Сервіс» суми ПДВ з реалізованих товарів для ПП "Ерідан-Південь" було надіслано до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва запит на проведення зустрічної перевірки.

З отриманої відповіді від ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва було встановлено, що провести зустрічну перевірку ТОВ «Леб-Сервіс» неможливо, в зв'язку з тим, що дане підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

В результаті проведених Костопільською МДПІ заходів було опитано ОСОБА_4, яка згідно реєстраційних документів являється керівником та засновником ТОВ «Леб-Сервіс». З відібраного 14.06.2007року пояснення в ОСОБА_4 було встановлено, що ТОВ «Леб-Сервіс» зареєстровано на підставну особу, яка фактично ніяких документів, які б стосувалися діяльності ТОВ «Леб-Сервіс», а так само печатки даної фірми у неї ніколи не було. Чим займається дане підприємство, хто реально здійснює керівництво, з якою метою воно було створено та як подається звітність їй не відомо.

За висновками, викладеними у акті перевірки, - Товариством порушено п.1.8. статті 1, підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №1268/97 від 03.04.1997 року (у редакції яка діяла на момент виникнення правовідносин, далі-Закон про ПДВ) шляхом завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 418 925 грн.

Суму податкового кредиту Товариства у розмірі 423 149,56 грн. за квітень місяць 2007 року підтверджено 5 податковими накладними: №2828 від 28.02.2007 р., №1234 від 12.03.2007 р., №1939 від 19.03.2007 р., №2637 від 26.03.2007 р., №31310 від 31.03.2007 р., -виписаними контрагентом - ПП «Ерідан-Південь» (ІПН НОМЕР_1), платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ №23215957, видане СДПІ у Приморському районі м. Одеси 11.03.2005 р.). Вартість придбаного товару (тріски технологічної, балансів, деревини дров'яної, опилок) віднесено скаржником до складу валових витрат; суму ПДВ в розмірі 423 149,56 грн. фактично сплачено позивачем на банківський рахунок ПП «Ерідан-Південь» у складі ціни придбаного товару (тріски технологічної, балансів, деревини дров'яної, опилок). Вказане підтверджено платіжними дорученнями, представленими суду (а.сп.131-167,т.2). Податкові накладні оформлені та видані відповідно до вимог пп.7.2.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку є факт здійснення господарської операції, який повинен підтверджуватись наявними у підприємства первинними документами складеними відповідно до вимог законодавства, що і було представлено у судовому засіданні.

Згідно договору №ЕРД/ТС-7, укладеного між Товариством та ПП «Ерідан-Південь» 10.01.2007 року, останнє зобовязувалося постачати Товариству, а Товариство приймати та оплачувати деревину дровяну для технологічних потреб, баланси, тріску технологічну, опилки. Протягом лютого-березня 2007 року ПП «Ерідан-Південь» фактично поставив позивачу товар на загальну суму 2538897,36 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджено податковими накладними. Оплату за товар проведено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями (а.сп.131-167,т.2).

Окрім вказаного, факт подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Товариством придбаного товару та сировини підтверджено наданими суду виробничими документами про рух товару на складах та в ході виробництва: виробничими та матеріальними звітами за лютий, березень 2007 року по цеху ламінування, які містять у собі приймально-здавальні акти, акти про переробку сировини, отриманої від контрагентів, в тому числі від ПП «Ерідан-Південь», заключення до виробничого звіту, підписані відповідальними особами, накладними на відпуск товаро-матеріальних цінностей (а.сп.168-247,т.2); виробничими звітами по цеху комплектації за лютий 2007 року (а.сп.1-31,т.3); книгами обліку товарно-матеріальних цінностей, які ввозяться на підприємство за період 03.02.-25.04.2007 року, з яких вбачається отримання товару за накладними від вантажовідправника ПП «Ерідан-Південь» (а.сп.32-233,т.3); товаро-транспортними накладними за лютий-березень 2007 року (а.сп.15-250,т.4, томи 5-11,а.сп.1-215,т.12).

У відповідності до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво. Податкова накладна, за правилами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Органом державної податкової служби і в акті перевірки, і в судових засіданнях не заперечується, що на момент видачі податкових накладних ПП «Ерідан-Південь» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується також відповідною довідкою з реєстру та було зареєстрованим платником податку на додану вартість, тому на законних підставах видало податкові накладні.

Таким чином, сума податкового кредиту позивача у розмірі 423 149,56 грн. сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Ерідан-Південь», який зареєстрований платником ПДВ.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи податкового органу про порушення Товариством п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ, оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначена у п.1.8 норма дає лише визначення терміну «бюджетне відшкодування» і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит. Бюджетне відшкодування за п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначається, як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняття «бюджетного відшкодування» і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядку визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм Закону про ПДВ.

Іншою такою нормою є пп.7.7.1 ст. 7 Закону про ПДВ, який передбачає, що суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. На підставі пп.7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Закон про ПДВ, а також інші законодавчі акти з питань оподаткування, не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Із акту перевірки вбачається, що такий обов'язок фактично покладений податковим органом на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Відповідач всупереч вимогам закону переклав на позивача обов'язок здійснювати контроль за сплатою ПДВ безпосередньо до державного бюджету третіми особами (ТОВ «Леб-Сервіс»), з якими останній не мав жодних господарських операцій. Хоча невиконання своїх зобов'язань перед державою недобросовісного платника податку на додану вартість продавця, не може тягнути за собою негативних наслідків для добросовісного платника такого податку - покупця, який виконав всі умови договору, і це не може позбавити його права на податковий кредит.

Встановивши посередництво ПП "Ерідан-Південь" з реалізації позивачу товару, який попередньо було придбано у ТОВ "Леб-Сервіс", та одержавши інформацію про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Леб-Сервіс" через відсутність вказаної юридичної особи за юридичною адресою (ст. 26-27 акту перевірки), відповідач дійшов хибного висновку про несплату до Державного бюджету України суми ПДВ в розмірі 418925,25 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані або змінені податкові зобовязання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. В ході розгляду справи відповідач не довів правомірності свого рішення. Безпідставиними є посилання ДПІ на те, що господарська операція між ПП "Ерідан-Південь" та Товариством є безтоварною, оскільки ПП "Ерідан-Південь" знаходиться на значній територіальній відстані від позивача, оскільки ДПІ не надано доказів, що ПП "Ерідан-Південь" свою господарську діяльність проводить лише в межах м.Одесси та області, а не на території Рівненської області.

Крім того, дана справа неодноразово розглядалася у судах різних інстанцій. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.10.2010року у даній справі скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2008року та постанову господарського суду Рівненської області від 18.09.2007 року, справу направлено на новий розгляд. При цьому, увагу було зосереджено на необхідність встановлення додаткових обставин та на зібранні і оцінці додаткових доказів щодо фактичної доставки товару, щодо його оприбуткування по складському обліку та фактичного використання в господарській діяльності позивача.

В ході апеляційного розгляду справи вказівки Вищого адміністративного суду виконано. Колегією суддів досліджено представлені позивачем додаткові докази, надано їм належну оцінку в розрізі законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин і встановлено, що товар фактично доставлявся, був оприбуткований по складському обліку і повністю використаний у господарській діяльності позивача.

Висновки суду І інстанції не відповідають обставинам справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відмовляючи у задоволені позову судом зроблено висновок на припущеннях, за відсутності належних доказів, що фактичним постачальником сировини для ТОВ «Свіспан Лімітед» є невстановлені лісопильні (переробні) обєкти Костопільського та Березнівського району Рівненської області. Однак, це суперечить приписам ст.70 КАС України, так як судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року підлягає скасуванню у відповідності до положень ст.202 КАС України із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову Товариства.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року скасувати, прийнявши нову. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" задовольнити. Визнати незаконним податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 19 липня 2007 року №0000752341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року у розмірі 418925 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" вул.Степанська, 9,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000

<Текст >