Ухвала суду № 18353163, 20.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р.Справа № 2а-9367/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Сумський агролісгосп" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі№2а-9367/10/1870

за позовом Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Сумський агролісгосп"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. в задоволенні позову Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Сумський агролісгосп" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального права, а саме посилання суду першої інстанції на лист ДПА України від 04.12.2009р., який має рекомендаційний характер, безпідставно посилається на «б» п.22 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, не врахування всіх обставин справи, а саме що на момент анулювання свідоцтва позивач оскаржував дії відповідача відносно спеціального режиму оподаткування, судом першої інстанції також не враховано, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. на яку посилається суд, оскаржується позивачем в касаційному порядку, також не враховано що перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Сумське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Сумський агролісгосп" знаходиться на обліку в Сумській МДПІ та з 01 січня 2009 року зареєстрований як субєкт спеціального режиму оподаткування (а.с.54).

На підставі направлення №158 від 24.09.2009 року, посадовими особами Сумської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Сумський агролісгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт №134/23/14013667/116 від 05.10.2009 року (а.с.66-80).

Зазначеною перевіркою встановлено здійснення поставки СДАП "Сумський агролісгосп" протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (січень-грудень 2008 року) сукупно несільськогосподарських товарів (послуг), питома вага яких перевищує 25 % від вартості всіх поставлених товарів (послуг), а саме сукупна вартість реалізованих підприємством несільськогосподарських товарів (послуг) склала 1718504,14 грн., що становить 99,86 % від вартості всіх реалізованих товарів.

05.02.2010 року комісією Сумської МДПІ, з урахуванням висновків акту перевірки №134/23/14013667/116 від 05.10.2009 року, на підставі п.п. "б" п. 8-1.11, п. 8-1.7, п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), п.п. 29.5 п. 29 та п.п. "б" п. 33 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), листа ДПА України №27063/7/16-1417 від 04.12.2009р., прийнято рішення про виключення СДАП "Сумський агролісгосп" з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування, про що складено акт №1 (а.с.9-10).

Також, на підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662300/0 від 14 жовтня 2009 року про донарахування Сумському дочірньому агролісогосподарському підприємству "Сумський агролісгосп" податку на додану вартість в сумі 83608 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 41808 грн., в звязку із тим, що податок на додану вартість з продажу товарів Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Сумський агролісгосп" (продукція лісового господарства) не відноситься до спеціального режиму оподаткування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах наданих повноважень та у спосіб встановлений законом, а позовні вимоги є необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п. 8-1.11 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), якщо субєкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25% від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

- на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобовязане визначити податкове зобовязання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

- податковий орган виключає таке підприємство з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування;

- таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Факт порушення позивачем вимог п. 8-1.11 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджений актом перевірки, та не спростований позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Згідно п.п. 29.5. п. 29 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, якщо за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для видачі спеціального свідоцтва, то орган державної податкової служби складає акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового свідоцтва за процедурами перереєстрації.

Відповідно до п.п. "б" п. 33 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, спеціальне свідоцтво підлягає анулюванню у разі, якщо сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах.

Доводи апеляційної скарги що перебування сторін по справі, в стадії судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого податковим органом відносно спеціального режиму оподаткування позивача, позбавляло відповідача права на вчинення дій щодо анулювання спеціального свідоцтва позивача, колегія суддів вважає помилковими, оскільки діючим законодавством будь-яких обмежень щодо складання органом державної податкової служби акту про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування в звязку з оскарженням платником податкових повідомлень-рішень не встановлено.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування в якості доказу по справі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. колегія суддів вважає необґрунтованими.

Підставою для винесення акту № 1 від 05.02.2010р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування слугували порушення позивачем п.п. "б" п. 8-1.11, п. 8-1.7, п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 29.5 п. 29 та п.п. "б" п. 33 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", встановлені актом перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі даного акту перевірки, крім акту про анулювання свідоцтва податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення, яке оскаржено позивачем в судовому порядку.

Правомірність дій відповідача щодо складання податкового повідомлення рішення та наявність порушень з боку позивача, а саме наявність у позивача, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, поставок протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів (послуг), питома вага яких перевищує 23 % від вартості всіх постановлених товарів була предметом судового дослідження, під час оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р., яка набрала законної сили, підтвердженого правомірність висновків акту перевірки та прийнятого податкового повідомлення рішення, щодо порушень позивачем п.8-1 .11 ст8 Закону України « Про податок на додану вартість».

Обставини, встановлені зазначеним судовим рішення, містять інформацію щодо предмета доказування, а тому правомірно взяті до уваги судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосовно оскарження постанови Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р. в касаційному порядку, колегія суддів вважає також необґрунтованими, оскільки зазначене рішення відповідно до ст.254 КАС України набрало законної сили, а отже підлягає виконанню та обставини встановлені ним, можуть бути використані як докази по справі відповідно до ч.1 ст.72 КАС України. Оскарження рішення в касаційному порядку не позбавляє суд права, використовувати зазначений документ в якості доказу по справі.

Колегія судів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи розпорядження Сумської міжрайонної податкової інспекції від 18.12.2009р. № 119-р, згідно якого було створено комісію, що складала спірний акт.

На а.с. 58 міститься належним чином засвідчена копія зазначеного розпорядження, яка була досліджена судом при розгляді справи.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови КМУ від 21.05.2009 р. N 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (надалі за текстом - постанова КМУ) з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 1 постанови КМУ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Правові підстави і порядок проведення позапланових перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України "Про державну податкову службу в України".

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, оскільки у відповідача не було в наявності відповідного рішення суду про проведення позапланової виїзної перевірки є помилковими, оскільки ч.7 ст.11-1 Закону України « Про державну податку службу в Україні» позапланова виїзна перевірка може здійснюватися за рішенням керівника податкового органу. Перевірка позивача проведена відповідно до наказу керівника Сумської МДПІ від 24.09.2009р. № 509.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тому в задоволенні позовних вимог правомірно відмовлено.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Сумський агролісгосп" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі№2а-9367/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Спаскін О.А. Русанова В.Б.