Ухвала суду № 18352730, 20.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18200/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Твердохліб В.А, Костюк Л.О.

При секретарі Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 31 березня 2011 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання протиправними дій щодо зменшення суми заявленої до відшкодування по податковій декларації,

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Тораторг»звернулась до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача з ненадання податкових повідомлень-рішень, прийнятих ДПІ у Печерському районі м. Києва за результатами перевірок, оформлених актами від 31.08.2009 року № 4179/2304/33296820 та від 30.11.2009 року № 5970/2304/33296820, про визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зі зменшення суми, заявленої до відшкодування по податковій декларації за лютий 2009 року в розмірі 408366 грн; за квітень 2009 року в розмірі 633659 грн; за серпень 2009 року в розмірі 133593 грн, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2009 року № 0003002304/0/39837 та від 10.12.2009 року № 0004192304/0.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року позовні вимоги ТОВ «Тораторг»задоволено, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з ненадання ТОВ «Тораторг» податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірок, оформлених актами від 31.08.2009 року № 4179/2304/33296820 та від 30.11.2009 року № 5970/2304/33296820, визнано протиправними дії відповідача зі зменшення ТОВ «Тораторг»суми, заявленої до відшкодування податковій декларації за лютий 2009 року в розмірі 408366 грн; за квітень 2009 року в розмірі 633659 грн; за серпень 2009 року в розмірі 133593 грн.,

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 року та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з»явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

18.09.2009 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року в якій до бюджетного відшкодування заявлено суму в розмірі 133593 грн.

22.06.2009 року позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року в якій зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума в розмірі 633650 грн, а також за лютий 2009 року в якій сума бюджетного відшкодування визначена у 738130 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства України відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку по деклараціях за лютий 2009 року, квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.05.2008 року по 31.05.2008 року, з 01.02.2009 року по 20.04.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 4179/2304/33296820 від 31.08.2009 року.

Під час перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 408366 грн та від»ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 115394 грн, за квітень 2009 року на суму 633659 грн та від»ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 115394 грн.

У зв»язку з цим позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на 408366 грн, за квітень 2009 року на 633659 грн, донараховано ПДВ по поданій декларації за квітень 2009 року в сумі 2962 грн, визначено суму, що підлягає до бюджетного відшкодування позивачу в розмірі 329764 грн.

У період з 19.11.2009 року по 25.11.2009 року ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку по декларації за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 5970/2304/33296820 в якому зазначено, що має місце завищення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 633659 грн та від»ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту в сумі 115394 грн.

У зв»язку з цим позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 133593 грн, зменшено від»ємне значення ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 21354 грн.

10.09.2009 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003012304/0/39838, яким позивачу донараховано ПДВ в сумі 2962 грн, штрафні санкції на суму 1481 грн, а всього на суму 4443 грн, а також № 0003002304/0/39837 на підставі якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування на 1042025 грн, в тому числі за лютий 2009 року на 408366 грн, за квітень 2009 року на суму 633659 грн.

10.12.2009 року відповідачем прийнято податкове рішення № 0004192304/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування на с уму 129320 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1709 грн за відшкодовані позивачу 4273 грн із заявлених до відшкодування 133593 грн.

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав у позивача для відшкодування з державного бюджету ПДВ, так як вони ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Так, 21.11.2007 року позивач уклав з АТ ХК «Київміськбуд» інвестиційний контракт № 16-784/ Д80 ( про інвестування у нежитлове приміщення). Відповідно до умов контракту компанія зобов»язалася своїми силами і засобами за рахунок коштів Інвестора збудувати і передати Інвестору нежитлове вбудоване приміщення площею 327,52 кв.м. в м. Києві ж/б №2 ж/м Осокорки, 9-А мкрн.

Інвестування будівництва позивач здійснив у повному обсязі відповідно до умов договору.

Також позивач уклав договір про дольову участь у будівництві від 16.11.2007 року № ПЗ/НКВ-078100/ІНЮ згідно якого позивач здійснював інвестиційні внески у будівництво об»єкту нерухомості першої черги Пасажирського вокзального комплексу станції «Дарниця», що знаходиться у м. Києві.

Загальна сума, що визначена умовами договору, складає 489888 грн, у т. ч. ПДВ 81648 грн, яка може бути внесена як одноразово, так і рівними частинами протягом 2 кварталів.

Зазначена сума інвестицій була перерахована позивачем відповідно до умов договору, що підтверджується податковими накладними від 27.05.2009 року № 1/145 на суму 150000 грн в т.ч ПДВ 25000 грн; від 28.05.2009року № 2/145 на суму 150000 грн в т.ч ПДВ 25000 грн; від 29.05.2009 року № 3/145 на суму 89888 грн в т.ч ПДВ 14981,33 грн.

За договором про участь у фонді фінансування будівництва від 12.10.2007 року № 001593, №001594,№0011595, а також додатковими угодами позивачем було придбане нерухоме майно нежитлові приміщення в житловому будинку № 3 у 12-тому кварталі мікрорайону Бортничі у Дарницькому районі м. Києва. Придбання даного майна здійснено відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Судом першої інстанції було встановлено, що інвестиційні кошти позивач відповідно до умов інвестиційних договір сплатив у вказані в договорах строки, що також підтверджується зібраними у справі доказами.

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленої пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв»язку з:

-придбанням або виготовленням товарів ( у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням ( будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наявність чи відсутність реєстрації нерухомого майна та отримання свідоцтва про право власності не може впливати на нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.. 7 вищезазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетного відшкодування визначається як різниця між сумою податкового зобов»язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону така сума підлягає сплаті (перерахуванні) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П. 7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп..7.7.1 цього пункту, має від»ємне значення то:

-бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

-залишок від»ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

-залишок від»ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з ПДВ окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

-залишок від»ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з ПДВ окремим рядком та включається до складу податкового кредиту, починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Таким чином, позивач придбав об»єкти нерухомого майна з метою їх подальшого використання у господарській діяльності. Та обставина, що позивач у періоді, за який проводилась перевірка, не розпочав використання придбаних ним об»єктів нерухомого майна в господарській діяльності не є підставою нараховувати податковий кредит та визначати суми, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач з дотриманням встановленого вище порядку правильно відображав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню та залишок, який відноситься на наступний звітний період.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 року є законною і обґрунтованою і викладені у ній висновки не спростовані відповідачем . Тому судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва без змін.

Відповідно до ст. 198 КАС України. за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 року залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді