Ухвала суду № 18351257, 15.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9738/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2011 р. м. Київ

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Переяслав Хмельницької ОДПІ Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом СФГ «Воля»до Переяслав Хмельницької ОДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року позивач - СФГ «Воля» звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Переяслав Хмельницької ОДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення рішення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що декларація з податку на прибуток підприємства заповнена у відповідності до законодавства і в акті перевірки відсутні зауваження до декларації, тому висновок відповідача про заниження податкового зобов'язання є безпідставним і неправомірним.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року адміністративний позов СФГ «Воля»задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення рішення Переяслав Хмельницької ОДПІ Київської області від 29 жовтня 2010 року № 0000801500/0 на загальну суму 607189 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач - Переяслав Хмельницької ОДПІ Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції мотивуючи тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та містить посилання на недоведені обставини справи, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та не відповідає фактичним обставинам справи та постановити нову, якою відмовити у задовольнні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, 14.04.2010 року позивачем подано відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року.

Працівниками відповідача 15.10.2010 року проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка СФГ" «Воля»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у поданій податковій декларації за 1 квартал 2010 року, про що складено акт від 15.10.2010 року № 947/15-01/20597514.

Перевіркою встановлено, що при переході з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну систему оподаткування в 1 кварталі 2010 року при заповненні таблиці К 1/1 на початок звітного року включено залишки товарно-матеріальних цінностей, чим порушено вимоги п. 5. 9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 року № 0000801500/0 про зобов'язання сплатити податок на прибуток у сумі 578275 грн. 00 коп. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 28914 грн. 00 коп.. яке позивачем було отримане 29.10.2010 року.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2010 року № 0000801500/0. позивачем було оскаржено його до відповідача та ДПА у Київській області. Рішеннями про розгляд первинної та повторної скарг оспорюване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Суд першої інстанції вірно не погодився з висновком відповідача, оскільки відповідно до п. 5.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих. що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Декларація з податку на прибуток підприємства позивачем заповнена відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що посилання представника відповідача на лист ДПА України від 06.02.2007 року № 2169/7/15-0217 «Про окремі питання застосування п. 5.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»є неправомірним, оскільки зазначений лист відкликано ДПА України листом від 05.03.2010 року № 4676/7/10-1017/770.

Крім того, чинне законодавство не передбачає відповідальність за неправильне заповнення таблиці К 1/1.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, що вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Переяслав Хмельницької ОДПІ Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 20 вересня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб