Постанова № 18349264, 08.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-15/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кантур А.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу позивача Прилуцького міськрайонного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2011 року по справі за позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю , -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2010 року позивач - Прилуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив:

- стягнути на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (представницький орган Прилуцький міськрайонний центр зайнятості) з ОСОБА_3 незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 2891 грн. 06 коп.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняту нову постанову.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач звернулась 07 лютого 2007 року до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості з заявою щодо надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. В заяві відповідач зазначила, що в даний час не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правого характеру, пенсії не отримує.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»наказом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості № НТ070214 від 14.02.2007 року гр. ОСОБА_3 було надано статус безробітної та згідно ст.ст. 22, 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»призначена як застрахованій особі допомога по безробіттю з 14.02.2007 року.

З довідки Прилуцького міськрайонного центру зайнятості вбачається (а.с. 6), що відповідачу було виплачено 1319,01 грн. допомоги по безробіттю.

Також, 18 лютого 2009 року, відповідач повторно звернулася до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості з заявою щодо надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. В заяві відповідач зазначила, що в даний час не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правого характеру, пенсії не отримує.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»наказом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості № НТ090225 від 25.02.2009 року гр. ОСОБА_3 було надано статус безробітної та згідно ст.ст. 22, 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»призначена як застрахованій особі допомога по безробіттю з 25.02.2009 року.

З довідки Прилуцького міськрайонного центру зайнятості вбачається (а.с. 7), що відповідачу було виплачено 1572,05 грн. допомоги по безробіттю.

В ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»було виявлено, що гр. ОСОБА_3 під час реєстрації та протягом перебування на обліку в Прилуцького міськрайонного центру зайнятості не повідомила та приховала факт реєстрації субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця.

У звязку з викладеним позивачем зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 незаконно перебувала на обліку як безробітна та отримувала матеріальне забезпечення в Дарницькому районному центрі зайнятості про що складено акт № 100 від 27.10.2010р. (а.с. 18-19).

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Згідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Статтями 43, 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачається, що датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Починаючи з дати державної реєстрації в якості субєкта підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець має право займатися підприємницькою діяльністю на власний ризик та використовувати найману працю. При цьому, в разі отримання доходів, така фізична особа-підприємець зобовязана оподаткувати: свої доходи відповідно до вимог чинного законодавстві Відсутність прибутку (доходу) протягом певного періоду не позбавляє таку особу статусу субєкта підприємницької діяльності та не може бути підставою для скасування (припинення державної реєстрації підприємницької діяльності, (п.6 Оглядового листа ВАСУ від 24.10.2008 р. N 1776/100/13-08 «Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)»).

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки позивачка була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності на момент реєстрації та протягом перебування на обліку в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості, тому вона відноситься до зайнятого населення і не може мати статусу безробітної.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновоку з приводу того, що законодавство не ставить в залежність статус підприємця від отримання особою прибутку, що спростовує доводи відповада щодо того, що в цей період вона не здійснювала підприємницьку діяльність та доходів не отримувала.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів дішла висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача кошти у розмірі 2891, 06 грн. допомоги по безробіттю.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Прилуцького міськрайонного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2011 року задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2011 року скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позов Прилуцького міськрайонного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 кошти, отримані у розмірі 2891,06 грн. на користь Прилуцького міськрайонного центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на р/р 37177300901006 Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, МФО 853592, код 14241641.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром

М.С. Міщук