Постанова № 18346540, 14.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.11 місто Севастополь Справа №2а-2502/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Олійник С.О.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості зі сплаті фінансових санкцій та пені у розмірі 159,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України в частині несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 відкрито провадження в адміністративній справі. Іншою ухвалою суду від 15.08.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Судовий розгляд відкладався з 29.08.2011 на 14.09.2011 у звязку з незявленням відповідача.

У судове засідання 14.09.2011 представник позивача не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 13.09.2011 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин незявлення суду не повідомив.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутність представників сторін, оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі статтями 14, 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками. Страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) та Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців підприємств, установ, організацій, який складає 33,2 % від суми фактичних виплат на оплату праці працівників та 2 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної плати підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.

Строк сплати страхових внесків визначений частиною 6 статті 20 Закону, згідно з якою страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, який дорівнює календарному місяцю, сплачуються не пізніше ніж через 20 календарних днів від дня закінчення цього періоду, тобто до 20 числа звітного місяця.

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 2, 13 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

29.04.2011 рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя № 375 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування за період з 15.02.2011 до 19.04.2011 та нарахована пеня на загальну суму 159,56 грн., з яких 97,29 грн. фінансові санкції та 62,27 грн. пеня. Вказане рішення було надіслано на адресу відповідача, але повернулось з відміткою пошти «за місцем обслуговування».

Згідно з абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

У рахунок сплати заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 159,56 грн. кошти від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на день розгляду справи у суді не надходили.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інших реквізитів у справі немає) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя (місто Севастополь, вул. Карантинна, 16-56, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 256022 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість у розмірі 159,56 грн. (сто пятдесят девять гривень 56 коп.).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19 вересня 2011 року.