Постанова № 18346114, 20.09.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року Справа № 2а/2370/5921/2011

20.09.11

15 год. 43 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача Шульга О.Г.,

від відповідача Процик В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Сільбуд-Інвест»до державної податкової інспекції у КорсуньШевченківському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

14.07.2011р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Сільбуд-Інвест», в якому позивач ставить питання про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 №000042303.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Сільбуд-Інвест»(далі по тексту ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест») не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та обґрунтовує позовні вимоги, вказуючи на ту обставину, що між замовником ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»та ТОВ «Ретоме»було укладено договір №38 від 09.09.2010р. на виконання підрядних робіт при будівництві багатоквартирного житлового будинку. Відповідно до договору підрядником виконанні роботи, розрахунки за виконанні роботи проведено шляхом видачі простих векселів, що передбачено умовами договору. Факт виконаних підрядних робіт підтверджується наданими ТОВ «Ретоме»податковими накладними. Таким чином, позивач заперечує твердження контролюючого органу, що за договором підряду укладеним з ТОВ «Ретоме» не було додержано вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України та заперечує стосовно висновку відповідача, що вказаний договір не спрямований на настання правових наслідків, які обумовлені вказаним правочином. А отже, вважає правомірним включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 618547,74грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на ту обставину, що результатом укладеного договору з ТОВ «Ретоме»є збудована будівля по вул. Вокзальній в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, яку можна побачити та перевірити наявність усіх робіт, що обумовлені актами приймання-передачі виконаних робіт, в яких перелік та обсяг виконаних робіт збігається із наявними. Щодо посилання податкового органу на неможливість виконання даного обсягу робіт ТОВ «Ретоме», то самим договором підряду №38 обумовлено, що підрядник (ТОВ «Ретоме») виконує роботи як своїми силами, так і з залученням субпідрядників. При чому, вибір субпідрядників здійснюється без погодження із генпідрядником (ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест») (п.1.3 договору №38 від 09.09.2010р., а.с. 75).

Представник відповідача в ході судового розгляду справи позов не визнав та пояснив, що підприємством позивача відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з субєктом господарювання ТОВ «Ретоме»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків. В ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Ретоме»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також порушено ст. ст. 203, 207, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ретоме»з постачальниками та покупцями.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ ВБП «Сільбуд Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Ретоме»за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., про що складено акт №244/2303/21374638 від 24.06.2011р. (а.с.9-17).

Висновками зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем ч.1,2 ст. 215, ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України, п.198.3, п. 198.4 ст.198, п.198.2 ст.198, п.п. 198.6. статті 198, п.п.201.1 ст.201, пп.201.2 статті 201, ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2011р. всього у сумі 618548грн., що призвело до заниження р. 18 декларації за березень 2011р. «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» в сумі 208820грн. та завищення суми р.20.2 декларації «зарахування відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)»за березень 2011р. на 409718грн. та спричинило завищення р.24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за березень 2011р. сумі 208820грн. та р. 24 декларації з ПДВ за квітень 2011р. в сумі 409728грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 №000042303, яким збільшено грошове зобовязання з ПДВ на загальну суму 618548грн. (а.с.80).

В ході документальної перевірки позивача, ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області було встановлено що взаємовідносини ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»з постачальником ТОВ «Ретоме»здійснювались на підставі договору підряду №38 від 09.09.2010р. (а.с. 75-76).

Відповідно до умов вказаного договору та актів виконаних робіт підрядник (ТОВ «Ретоме») виконував наступні види робіт: стелі підвісні, електроосвітлення, телефонізація, опорядження підлоги, сантехнічні роботи, вентиляція, виконання оздоблювальних, сантехнічних та електромонтажних робіт в квартирах, слабострумні мережі, електроосвітлення, ізоляція трубопроводів, водопостачання та каналізація, опалення на об'єктах ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест» по вул. Вокзальній, 53 в смт. Глеваха Васильківського району, Київської області.

Розрахунки за виконані роботи ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»з ТОВ «Ретоме»проведено шляхом видачі простих векселів, що передбачено умовами договору (п.3.2. договору №38 від 09.09.2010р., а.с. 75).

По факту виконання підрядних робіт у відповідності до п.п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «Ретоме»надало ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»податкові накладні, оскільки відповідно до зазначеної статті цього Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг; - або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, які в силу діючого законодавства були проведені по податковому обліку ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест».

Таким чином, позивач вказує на безпідставність твердження контролюючого органу, що взаємовідносини між ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»та ТОВ «Ретоме»не спричиняють реального настання правових наслідків і є лише документальним оформленням безтоварних операцій, що не підтверджують факт виконання підрядних робіт, оскільки зазначені послуги є реальним матеріальним благом, який можна відчути на дотик та сприймати візуально, отримувати суспільне благо експлуатуючи збудовані об'єкти.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі за текстом ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. (ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.п.198.2 ст.198 датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Приписами п.п.198.3 ст. 198 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 підпункт 201.1 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.п.201.2 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969 «Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначеною у пункті 2 цього Порядку». У п.2 цього порядку визначено «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість».

По господарських операціях на підставі договору №38 від 09.09.2010 року укладеного між ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»та ТОВ «Ретоме», податкові накладні з порядковими номерами від 81 по 91 виписано платником податку ТОВ «Ретоме», яке має індивідуальний податковий номер 371436826554, отже в цій частині податкова накладна відповідає пункту 2 та не порушує пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п.п.45.2 ст.45 ПК України «Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України».

Місцезнаходження ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»відповідно відомостей що містяться в ЄДРПОУ є його юридична адреса вул. Калініна, 1, в смт. Стеблів, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, що і найшло своє відображення в статутних документах товариства та зазначено в Свідоцтві про державну реєстрацію, довідці з ЄДРПОУ та довідці про взяття на облік платника податків за Ф4-ОПП, свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість №32359566, інших реєстраційних документах.

Власником приміщення що є юридичною адресою ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»є саме ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 29.08.1995р. зареєстрованого у відповідності до чинного законодавства.

Отже, адреса ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»відображена в податкових накладних відповідає вимогам п.п.45.2 ст. 45 Податкового кодексу України.

Підрядною організацією ТОВ «Ретоме», на виконання договору підряду виконано роботи, які відображено в актах приймання виконаних будівельних робіт. В результаті виконання робіт створені реальні матеріальні блага - збудовано об'єкт нерухомості, отже зазначені роботи не є віртуальними, а є реальним матеріальним благом, який можна відчути на дотик, експлуатувати, отримувати від нього суспільну користь в процесі використання; в процесі їх виконання в ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»виникли відповідні зобов'язання по прийняттю робіт, збереженню їх результатів, введення об'єкта в експлуатацію, проведення розрахунків з ТОВ «Ретоме». Тому твердження контролюючого органу про безтоварність операцій та/чи без мети реального настання правових наслідків є безпідставною та не є доведеними.

Окрім того, в акті перевірки зазначено що «під час відрядження працівниками податкової міліції було здійснено виїзд до смт. Глеваха на будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Вокзальна, 53. В результаті чого встановлено, що частина його здана в експлуатацію, а інша знаходиться в стадії опоряджувальних робіт та робіт по благоустрою прибудинкової території.»Отже в акті перевірки контролюючий орган встановив що підрядні роботи обумовлені договором договору №38 від 09.09.2010р. виконувались.

Також контролюючий орган не провівши зустрічної податкової перевірки на ТОВ «Ретоме» безпідставно ставить під сумнів господарські операції, які виникли на підставі Договору №38 від 09.09.2010р. укладеного між ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»та ТОВ «Ретоме».

При цьому, відповідно до Інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 щодо проблемних питань застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби, Постановою Верховного Суду України від 13.01.2009 року, після проведення аналізу судової практики випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числу внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Тобто, законодавцем встановлено, що вина особи базується виключно на доказах, і не може ґрунтуватися на припущеннях, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність, а зазначена теза контролюючого органу в акті перевірки, про безтоварність операції та/чи без мети реального настання правових наслідків ніякими доказами не доведена.

Щодо посилання відповідача на наявність запиту до ДПІ у Печерському районі м.Києва про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Ретоме»(код ЄДРПОУ 37143680) по взаємовідносинам з ТОВ «Сільбуд-Інвест»(код ЄДРПОУ 21374638) з питань фінансово-господарьких відносин з та дотримання податкового законодавства. В ході розгляду даної справи ухвалою від 15.08.2011р. судом було витребувано у ДПІ у Печерському районі м.Києва матеріали перевірки, якщо така проводилась (а.а.138). Ухвала суду залишилася без відповіді. Натомість, з наданих представником позивача доказів вбачається, що на ТОВ «Ретоме»будь-яких планових чи позапланових перевірок на протязі 2011р. не проводилось та зауважень при прийнятті звітності від контролюючого органу не надходило (а.с.105).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1,2 ст. 72 КАС України встановлено, що сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 08.07.2011р. №000042303.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 94, 122, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Сільбуд-Інвест»до державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області від 08.07.2011 №000042303.

Судові витрати в сумі 3,40грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Сільбуд-Інвест»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

повний текст постанови виготовлений 26.09.2011р.