Постанова № 18345852, 23.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 вересня 2011 р. № 2-а- 8741/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням наданих уточнень просить суд скасувати постанову відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження сер. АА № 751557 від 30.11.2009 р. та скасувати постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції про перевірку виконавчого провадження від 12.07.2011р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при здійсненні виконавчого провадження відповідачем допущені порушення норм Закону України „Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюст від 15.12.1999 № 74/5, наслідком яких стало невірне визначення майна, на яке накладено арешт та, відповідно, винесення незаконної постанови.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Додатково послалась на норми ч.4 ст.82 Закону України „Про виконавче провадження”, за якою позовні вимоги є правомірними, а даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Пояснила, що предметом позову є оскарження іншою особою, яка не є учасником виконавчого провадження, рішення та дій відповідача стосовно виконання ним судового рішення, що призвело до порушення права позивача та постановлення незаконного рішення.

Представником відповідача в ході судового розгляду були надані заперечення до адміністративного позову, в яких представник відповідача зазначив, що вважає доводи позивача неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Послався, що здійснюючи виконавче провадження, не надавав оцінку виконавчому судовому документу, а його виконував. Також заперечував щодо наявності права позивача на звернення до адміністративного суду з дійсними позовними вимогами. Наполягав на заміні предмету позовних вимог з переданням спору на вирішення в порядку цивільного судочинства.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, що 27.11.2009р. Ленінським районним судом м. Харкова була прийнята Ухвала про забезпечення позову, за якою суд ухвалив накласти арешт на грошові кошти боржника Приватного підприємства „МІК МІКС”, а також на майно, розташоване за фактичною адресою боржника : Харківська область, смт. Коломак, вул.. Кирова, 2 в межах суми позову у розмірі 137000,00 грн. 30.11.2009р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції в Харківській області Гончаренко В.А. була прийнята постанова, в резолютивній частині якої постановив : накласти арешт на майно, що належить ПП „МІК МІКС” за адресою АДРЕСА_1 та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ПП „МІК МІКС” за адресою АДРЕСА_1. 01.12.2009р. державним виконавцем Гончаренко В.А. в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також в присутності директора ПП „МІК МІКС” Бабакіної М.Д. був складений акт опису й арешту майна ПП „МІК МІКС”, в якому до заборони відчуження були внесені будівля молокозаводу загальною площею 305,3 кв.м., мойка літня, вбиральні, зливна яма, басейн, холодильник, огорожі та обладнання згідно переліку. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що при відкритті виконавчого провадження та подальшому здійсненні виконавчих дій, він не перевіряв, чи зареєстрований або чи знаходиться фактично, за вказаною у виконавчому судовому документі адресою, боржник ПП „МІК МІКС”, не перевіряв чи зареєстроване у органах реєстрації нерухомого майна за цим боржником якесь нерухоме майно. Також пояснив, що при здійсненні опису майна боржника ПП „МІК МІКС” не керувався первісними бухгалтерськими документами боржника, не переконувався, що внесене в акт опису майно належить саме боржникові, а не іншим юридичним та фізичним особам, які розташовувались за тією ж адресою, що і боржник, а також не проводив оцінку арештованого ним майна.

У відповідності до абз.1 та абз.2 п.3.6.1. Інструкції про проведення виконавчих дій", затвердженої Наказом Мінюст від 15.12.1999 № 74/5 Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо ...цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Виконавчі документи, що не відповідають вимогам згаданої статті Закону, ...направляються органом державної виконавчої служби до суду чи органу (посадовій особі), що видав даний виконавчий документ. У разі помилкового надходження виконавчих документів (не за територіальністю або підвідомчістю) державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (додаток 6).

У відповідності до п.3.10.1 Інструкції № 74/5 У разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець самостійно чи за поданням сторін виконавчого провадження має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.

Судом досліджена Довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно боржника за виконавчим судовим документом - ПП „МІК МІКС” з якої вбачається, що ПП „МІК МІКС” був утворений та зареєстрований з 06.05.2008р. за місцезнаходженням : м. Харків, вул.. Куряжанська, 12 і станом до 18.06.2010р. свого місцезнаходження не змінював. Судом досліджений Витяг з реєстру права власності на нерухоме майно Коломацького МКПТІ станом на 01.12.2009р. згідно якого власником будівлі Коломацького молокозаводу, який розташовується за адресою : АДРЕСА_1 станом на 01.12.2009р. є фізична особа ОСОБА_2 позивач. Згідно долученого до справи Договору дарування від 04.03.2009р. будівля молокозаводу загальною площею 305,3 кв.м., мойка літня, вбиральні, зливна яма, басейн, холодильник, огорожі, інше майно було передано у власність позивачу за вказаним договором з 04.03.2009р. Судом встановлено, що обладнання молокозаводу, яке було внесено відповідачем до акту опису від 01.12.2009р., в повному обсязі належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2009р. і передано йому з 04.03.2009р. за актом прийому-передачі. Таким чином вбачається, що арештоване на підставі оскаржуваної постанови майно в повному обсязі належить позивачу, який територіально розташовувався за вказаною у виконавчому документі адресою : АДРЕСА_1. Також судом досліджено Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „Енергосервіс”, яка з 27.08.2007р. також зареєстрована за місцезнаходженням : АДРЕСА_1. Судом встановлено, що в ході здійснення виконавчих дій державним виконавем ОСОБА_4 ніякого майна боржника ПП „МІК МІКС” за адресою : АДРЕСА_1 не було виявлено, а згідно Довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник на дату виконавчих дій за вказаною адресою не знаходився.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що відповідачем виконавче провадження було відкрито та проводилось із порушенням вимог абз.1 та абз.2 п.3.6.1. Інструкції № 74/5, оскільки державний виконавець не переконався належним чином, що боржник ПП „МІК МІКС” найсправді розташовується за адресою, вказаною в Ухвалі Ленінського суду м. Харків, а також має за цією адресою якесь майно. Оскільки, як доведено матеріалами справи, за місцезнаходженням АДРЕСА_1 знаходились інша юридична особа ТОВ „Енергосервіс” та фізична особа ОСОБА_2 зі своїм майном, які не визначались у виконавчому документі в якості боржників за цивільним позовом і майно яких виконавчим документом не визначалось до накладення арешту.

У відповідності до абз.10 п.5.6.2 Інструкції № 74/5 Державним виконавцем за постановою ... про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Судом встановлено, що в порушення вимог абз.10 п.5.6.2 Інструкції № 74/5 відповідач не проводив оцінку майна, на яке наклав арешт згідно із оскарженою постановою. В резолютивній частині постанови не зазначав розміру суми, на яку слід арештувати майно боржника. Чим не виконав належним чином Ухвалу Ленінського суду про накладення арешту на грошові кошти та майно боржника ПП „МІК МІКС” в межах суми 137000,00 грн. Суд також зазначає, що накладаючи арешт на будівлю Коломацького молокозаводу, відповідач діяв із перевищенням повноважень, наданих йому судом, ототожнивши самостійно поняття „майно” боржника ПП „МІК МІКС”, про яке йшлось у виконавчому документі із поняттям „будівля молокозаводу”, про яку у виконавчому документі взагалі не зазначалось.

Таким чином суд доходить висновку про наявність порушень відповідачем вимог Інструкції № 74/5 при здійсненні виконавчого провадження, які призвели до винесення незаконної постанови, якою накладено арешт виключно на майно позивача.

Відповідно до п.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до п.2 ст.8 цього Закону встановлює, що боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Як вбачається із Ухвали Ленінського районного суду м. Харкова про забезпечення позову від 27.11.2009р. по цивільній справі № 2-5828/09, боржником за цим виконавчим документом визначений ПП „МІКМІКС” код ЄДРПОУ 35859288, отже позивач у даному виконавчому провадженні боржником не являється.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи, що відповідно до оскаржуваної постанови арешт накладено виключно на майно позивача, отже державним виконавцем було невірно визначено майно, на яке накладено арешт, а тому постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.11.2009р. сер.АА № 751557 підлягає скасуванню в повному обсязі. При цьому суд зазначає, що в дійсному спорі є відсутнім спір про право на майно, а позовні вимоги стосуються виключно порушень вимог виконавчого провадження з боку органу державної виконавчої служби, тому такий спір слід вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.4 ст.82 Закону України „Про виконавче провадження” Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.п.1 п.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як роз”яснено в п.4 Листа Вищого адміністративного суду України від 28.09.2009р. № 1276/10/13-09 „Щодо справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби” справами адміністративної юрисдикції є справи за позовами осіб, які не є учасниками виконавчого провадження та не є особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, якими порушено їх права чи свободи.

Оскільки предметом дійсного позову є оскарження позивачем, який не є учасником виконавчого провадження, дій відповідача по проведенню виконавчого провадження та скасування його рішення, суд погоджується, що дійсний позов відноситься до юрисдикції адміністративного судочинства. Посилання відповідача на неправильне визначення позивачем предмету своїх позовних вимог суд не приймає, оскільки законом не встановлюється обмежень у виборі громадянами та юридичними особами способу захисту свого права. Подання цивільного позову про визнання права на майно та звільнення майна з під арешту в порядку, визначеному ч.1 ст.59 Закону України „Про виконавче провадження”, на яке послався відповідач, є правом особи, яке не кореспондує та не перешкоджає їй звертатись до адміністративного суду із іншим позовом про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування його рішення, який передбачений в п.4 ст.82 того ж Закону і відноситься до адміністративної юрисдикції.

Згідно з п.п.1 п.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Із врахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що постанова відділу державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції в Харківській області про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження сер. АА № 751557 від 30.11.2009р. та постанова начальника Відділу державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції про перевірку виконавчого провадження від 12.07.2011р. підлягають скасуванню.

З урахуванням вище викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні неню документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження сер. АА № 751557 від 30.11.2009 р.

Скасувати постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Коломацького районного управління юстиції про перевірку виконавчого провадження від 12.07.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2011 року.

Суддя І.С.Чалий