Постанова № 18345410, 07.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

07.09.2011р.                                                                       справа № 2а- 9491/10/2070                               

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Куп’янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Куп‘янської об‘єднаної державної податкової інспекції

до Приватного підприємства "Топгаз"

простягнення заборгованості, - встановив:

          Куп’янський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Куп’янської ОДПІ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням редакційного уточнення) просив стягнути з відповідача, Приватного підприємства «Топгаз», заборгованость по оплаті рішення №0001392320 від 04.06.2010 р. в сумі 47.199,51грн.          

          В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що відносно ПП податковим органом було винесено рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій, владних приписів якого платник податків в частині проведення платежу не виконав. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості.

Суб’єкт владних повноважень, Куп’янська ОДПІ підтримав доводи і вимоги поданого прокурором позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

          Відповідач, Приватне підприємство «Топгаз», письмових заперечень проти позову не подав.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь –якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб’єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов’язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи заявлена вимога про стягнення коштів ґрунтується на рішенні Куп’янської ОДПІ №0001392320 від 04.06.2010р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47.199,52грн.

Даний правовий акт індивідуальної дії був предметом судової перевірки по справі Харківського окружного адміністративного суду №2а-10707/10/2070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р. по справі №2а-10707/10/2070 в задоволенні позову ПП «Топгаз»про скасування рішення Куп’янської ОДПІ №0001392320 від 04.06.2010р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47.199,52 грн. було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011р. названу постанову окружного адміністративного суду було залишено без змін.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В ході розгляду справи доказів втрати рішенням про нарахування штрафу юридичної дії внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, доказів виконання платником податків податкового обов’язку за згаданим вище правовим актом індивідуальної дії, доказів відсутності податкового обов’язку за згаданим правовим актом індивідуальної дії сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин по справі не виявлено.

          Перебіг визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов’язку у спірних правовідносинах скінчився.

          Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом –Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обгрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов Куп’янського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Топгаз»про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Топгаз»(ідентифікаційний код –36551059; місцезнаходження –63722, Харківська область, Куп’янський район, с. Кучерівка, вул. Пролетарська, буд.68) на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 47199 (сорок сім тисяч сто дев‘яносто дев’ять)грн. 51коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.