Постанова № 18343445, 05.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 2а/1570/437/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

при секретарях- Височенко Н.М., Колотовічевій Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Українсько-Болгарського спільного підприємства «Вітінформ»(Товариство з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області, за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010912360 від 02.12.2010 року в сумі 2180 гривень та рішення про застосування фінансових санкцій № 0010922360 від 02.12.2010 року в сумі 1700 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Українсько-Болгарське спільне підприємство «ВІТІНФОРМ»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі «Позивач», або «ТОВ «ВІТІНФОРМ») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі «ДПІ»), Державної податкової адміністрації в Одеській області (далі «ДПА»). В своїх позовних вимогах Позивач просить визнати незаконними дії ДПІ та ДПА, скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 00100982360 від 02.12.2010 року та 001922360 від 01.12.2010 року.

Свої позовні вимоги Позивач мотивував наступним.

18.11.2010 року співробітниками ДПА було проведено перевірку кафе-бару «Віф», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 53, щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій. За результатами цієї перевірки, на підставі складеного акту від 18.11.2010 року, за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР ), Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було прийнято рішення № 0010912360 від 02.12.2010 року про застосування до ТОВ «ВІТІНФОРМ»штрафних (фінансових) санкцій на суму 2180 грн., за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»прийнято рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу №0010922360 від 02.12.2010 року в сумі 1700 гривень.

Позивач не погоджується з вказаними рішеннями про застосування фінансових санкцій, оскільки кафе-бар «Віф»є безгосподарним, був відключеним від газопостачання, на підставі наказу по підприємству № 1-11 від 01.11.2010 року про припинення господарської діяльності не працював, перевірка проводилась без посадових осіб підприємства за присутності лише сторожу ОСОБА_4, перевірка, за наслідками якої були винесені рішення про застосування штрафних санкцій, на думку Позивача, була проведена з грубими порушеннями встановленого законом порядку, а висновки цієї перевірки не відповідають фактичним обставинам та вимогам закону. Зокрема Позивач зазначає, що було порушено порядок проведення планової перевірки, передбаченого ст. 11-1 та 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наполягає на тому, що право здійснювати перевірку показників реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) надано виключно підрозділам податкової міліції.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник Відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки посадові особи Державної податкової адміністрації в Одеській області правомірно здійснили дії щодо перевірки ТОВ СП «ВІТІНФОРМ»за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залучені до участі у справі на стороні відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки вони, як посадові особи Державної податкової адміністрації в Одеській області правомірно здійснили дії щодо перевірки Позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Вислухавши пояснення представників сторін, пояснення третіх осіб та свідка, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд вважає встановленим наступне.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.12.1993 року здійснена державна реєстрація Українсько-Болгарського спільного підприємства «ВІТІНФОРМ» (товариство з обмеженою відповідальністю), код ЄДРПОУ 20932415, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №2595334 (а.с. 50).

На підставі направлення ДПА в Одеській області на проведення планової перевірки від 16.11.2010 року № 5471/23-7023 (а.с.87) та згідно плану графіку проведення перевірок відділом контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на листопад 2010 року (а.с. 83-85) старшими державними податковими ревізорами інспекторами відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 проведена перевірка господарської одиниці (кафе-бар), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 53, що належить ТОВ СП «ВІТІНФОРМ»щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В день проведення перевірки представнику позивача ОСОБА_4 (дошлюбна фамілія ОСОБА_4), яка знаходилась в кафе-барі, було вручено направлення №5471/23-7023 від 16.11.2010 року на проведення перевірки, що підтверджується її підписом, та перевіряючі були допущені до проведення перевірки (а.с. 87).

За результатами проведеної перевірки був складений Акт перевірки дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 18.11.2010 року №006330, зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання 19.11.2010 року за №4268/15/32/23/20932415 (далі «Акт перевірки»). Перевірка була проведена в присутності стажера-адміністратора ОСОБА_4, яка підписала Акт перевірки та отримала його примірник. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункової операції на суму 214 грн. при реалізації товару згідно рахунку № 1 від 18.11.2010 року (а.с. 89) без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункового документа чим було порушено п.п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95 від 06.07.1995 року (далі «Закон №265/95»). Встановлено факт не роздрукування щоденних фіскальних звітних чеків за 29.10.2010 року, 05.11.2010 року, чим порушено п. 9 ст.3 Закону №265/95.

Крім того, встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у сумі 86 гривень, чим порушено вимоги п.13 ст.3 Закону України №265/95. Так, згідно опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків в перевіряємій господарській одиниці (додаток до акту перевірки від 18.11.2010 року, а.с. 86) та денного Х звіту від 18.11.2010 року встановлено, що сума коштів на місці проведення розрахунків 310 гривень (в т.ч. сума розрахункової операції, яка проведена без застосування РРО). Показники «Х»денного звіту РРО від 18.11.2010 року 10 гривень (а.с. 89). Вказаний опис готівкових коштів власноручно зроблено та особисто підписано Аль ОСОБА_6, яка є найманим працівником ТОВ СП «ВІТІНФОРМ». Вищевказаний опис підтверджує проведення розрахункової операції без застосування РРО та невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Також перевіркою встановлено продаж в кафе-барі «Віф»алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, чим порушено вимоги ч.11 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»згідно якої роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватисясуб'єктами господарюваннявсіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

З пояснень залученого в якості третьої особи співробітника ДПА України в Одеській області ОСОБА_2 вбачається, що він разом з ОСОБА_3В 18.11.2010 року о 17:50 год. з метою проведення перевірки, діючи на підставі направлення, зайшов до кафе-бару «Віф». В кафе-барі в цей час перебувала ОСОБА_4, яка представилась їм як адміністратор. Вони здійснили замовлення деяких страв та коньяку «Шабо 5 зірок», після чого попросили ОСОБА_4 надати їм рахунок на суму замовлення. Після того як рахунок був наданий і вони розрахувались, вони предявили ОСОБА_4 направлення на перевірку. ОСОБА_4 добровільно підписувала документи, які складались під час перевірки, в тому числі опис готівкових коштів, наявних на місці розрахунку. Зазначення в акті перевірки та додатках до нього прізвища ОСОБА_4 замість ОСОБА_4, пояснює тим, що прізвище «ОСОБА_4»було зазначено в наданій їх вимогу медичній книжці адміністратора кафе, оскільки паспорту під час проведення перевірки у неї при собі не було.

Залишки алкогольної продукції в кафе-барі «Віф»під час перевірки не знімались, так як в кафе-барі була присутня лише одна пляшка алкогольного напою (коньяк «Шабо 5 зірок») із незначною кількістю рідини. Всі результати перевірки були відображені у відповідних документах Акті перевірки та додатках до нього.

Аналогічні пояснення були надані в судовому засіданні третьою особою ОСОБА_3

Твердження позивача про відсутність здійснення господарської діяльності в кафе - барі «Віф»спростовується роздрукованим денним «Х»звітом від 18.11.2010 року, згідно якого на 17 год 05 хв 18.11.2010 року здійснено операцію «Службове внесення»на суму 10 гривень. (а.с. 89), а також роздрукованими фіскальними чеками (а.с. 88), з яких вбачається, що в кафе-барі на протязі серпня та вересня 2010 року здійснювалася торгівля продуктами харчування та спиртними напоями.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2010 року по справі №10-16-5-17-1/236-05-6032 залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 22.07.2009 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 року, якими ТОВ «ВІТІНФОРМ» відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на нежитлове приміщення кафе-бару, розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 53 літ «А»загальною площею 95 кв.м. 07.04.2010 року на адресу ДПА в Одеській області подано заяву ТОВ «ВІТІНФОРМ»№084 про передачу ДПА від ТОВ «ВІТІНФОРМ»безхазяйного майна за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 53. Згідно Наказу Генерального директора ТОВ «ВІТІНФОРМ»№1-11 від 01.11.2010 року припинено господарську діяльність кафе-бару «Віф». Суд не враховує посилання Позивача на вказані документи, як докази відсутності господарської діяльності Позивача в кафе-барі «Віф», так як вони є суперечливими та жодним чином не спростовують факту ведення господарської діяльності, яка була зафіксована реєстратором розрахункових операцій, а також поясненнями ОСОБА_5 від 17.08.2010 року (а.с. 40), ОСОБА_1 від 23.08.2010 року (а.с. 41) на адресу керівника ТОВ «ВІТІНФОРМ».

Судом не приймаються до уваги посилання представника Позивача на те, що грошові кошти, які були виявлені на місці проведення розрахунків належали перевіряючим, а не СП «ВІТІНФОРМ». Під час перевірки ОСОБА_4, будучи представником Позивача, власноруч склала і підписала опис наявних на місці розрахунку готівкових коштів (а.с. 86). Згідно вказаного документу касир на місці проведення розрахунків власних коштів не має, тобто готівкові кошти належали саме кафе-бару, а не співробітникам ДПА чи іншим особам.

Показання допитаної в судовому засіданні ОСОБА_4 відносно того, що підпис під описом був поставлений нею після погроз з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються поясненнями зазначених осіб і не підтверджуються жодними іншими доказами.

Відповідно до ст. 1 Закону №265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами)(далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.1,2,9,13 ч.1 ст. 3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

Згідно з п.1,4 ст.17 закону №265/95, в редакції що діяла на момент проведення перевірки та виявлення порушень, за порушення вимог цього Закону досуб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність,- у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

- двадцятьнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

Відповідно до ст. 22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси за рішенням №0010912360 від 02.12.2010 року правомірно застосовано до Позивача штрафні санкції у розмірі 2180 грн., в тому числі 1070грн. за порушення п.1 ст.3 Закону №265/95 (214грн.х5=1070грн.); 340грн. за порушення вимог п.9 ст.3 Закону №265/95 (17грн.х20=340грн.), п.13 ст.3 Закону №265/95 (17грн.х20=340грн.), 430грн. згідно ст.22 Закону №265/95 (86 грн.х5=430 грн.).

Продаж в кафе-барі «Віф»алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, підтверджується контрольними стрічками РРО (фіскальний номер 1553003977) за 19.10.2010, 17.08.2010, 23.08.2010 року (а.с. 88), а також поясненнями наданими суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 Суд не погоджується з позицією представника позивача відносно неможливості врахування зазначених контрольних стрічок в якості доказів реалізації алкогольних напоїв, оскільки вони нібито помилково відображалися продавцями кафе у фіскальних чеках замість продуктів харчування з наступних підстав. Відповідно до п.11 ч.2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобовязані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. В звязку з цим у випадку відсутності реалізації позивачем алкогольних напоїв в кафе-барі «Віф», СП «ВІТІНФОРМ»повинно було забезпечити відповідне перепрограмування касового апарату та виключити з нього найменування відповідних алкогольних напоїв, чого зроблено не було. Також суд зазначає, що пунктом 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614, скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, крім того, необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій. Позивачем такі акти суду не надані. Натомість в справі наявні пояснювальні записки, складені продавцями на імя генерального директора СП «ВІТІНФОРМ»(а.с. 40,41), зміст яких не відповідає вимогам п. 4.8. вищевказаного порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону №481-95/ВР досуб'єктів господарюваннязастосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. В звязку з цим ДПІ у Приморському районі м. Одеси за рішенням від 02.12.2010 року № 0010922360 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1700 гривень.

Позивач вважає, що ДПА не мало права на проведення перевірки СП «ВІТІНФОРМ»на підставі ст. 15 Закону № 265/95 оскільки воно не являється субєктом підприємницької діяльності. Відповідно до вищезазначеної статті 15 контроль за додержаннямсуб'єктами підприємницької діяльностіпорядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведенняпланових або позапланових перевірок згідно із законодавством України

Відповідно до статті 1 Закону № 265/95 до субєктів підприємницької діяльності відносяться юридичні особи та їх відокремлені підрозділи. Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи СП «ВІТІНФОРМ»є товариством з обмеженою відповідальністю. Згідно до ст.113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Таким чином вказані доводи Позивача щодо незаконності проведення перевірки суд не приймає до уваги як такі, що не ґрунтуються на законі.

Твердження представника позивача про те, що перевірка повинна була здійснюватися за місцезнаходженням самого СП «Вітінформ», а не кафе-бару «Віф» також є необґрунтованими, оскільки перевірки додержання законодавства з питань використання РРО повинні проводитися за місцем розташування РРО (в даному випадку це був кафе-бар «Віф»), а не за місцем знаходження самої юридичної особи, якій належить РРО.

В судовому засіданні Позивач посилався на порушення порядку проведення планової перевірки, встановленого ст.11-1 та ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу України»№509-ХІІ від 04.12.1990 року (далі «Закон №509»): до ТОВ СП «ВІТІНФОРМ»за 10 днів до проведення перевірки не надсилалось письмове повідомлення, Позивачем не було отримано направлення на перевірку, відповідно акт перевірки складено незаконно і на його підставі не можна було виносити рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій). Втім з такою правовою оцінкою обставин справи погодитися не можна

Так, за змістом частини сьомої статті 11-1 Закону №509 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини першої статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(у редакції, що діяла на момент проведення спірної перевірки) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, спірну перевірку позивача було проведено на підставі направлень відповідно до затвердженого плану-графіку проведення перевірок (а.с.83). Помилкове ж зазначення у направленні виду перевірки (а саме планової, замість позапланової) не може вважатися порушенням законодавчо встановленої процедури проведення перевірки

До того ж, згідно з частиною другою статті 11-2 Закону №509 ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Отже, у разі невідповідності поданого працівником податкового органу направлення на проведення перевірки вимогам закону субєкт господарювання має право не допустити працівника до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє субєкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Що стосується ознайомлення з направленням та підписанням акту перевірки неповноважною особою, яка, на твердження Позивача не мала права підпису, суд не приймає до уваги цей довід, оскільки ОСОБА_4 має трудові відносини з ТОВ СП «ВІТІНФОРМ»та може виступати представником підприємства. Перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з Позивачем підтверджується показаннями, даними нею в судовому засіданні у якості свідка, документами, наданими Позивачем: заявою про прийняття на роботу (а.с. 11), наказом про прийняття на роботу (а.с. 12), поясненнями на імя керівника Позивача (а.с. 18), заявою, поясненнями представника Позивача, поясненнями третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Крім того, ТОВ СП «ВІТІНФОРМ»не надано штатного розкладу підприємства, діючого на момент перевірки, а сама ОСОБА_4 під час перевірки представилась та розписувалась в документах від імені стажера-адміністратора. Також судом, при допиті ОСОБА_4 встановлено, що її дошлюбна фамілія ОСОБА_4, та вона її іноді використовує, в тому числі використовувала й при проведенні перевірки ДПА в кафе-барі «Віф»18.11.2010 року.

Позивач вважає, що проведену перевірку могли здійснювати тільки підрозділи податкової міліції. Однак з такою позицією не можна погодитись. Відповідно до статті 9 Закону №509 державні податкові адміністрації в областях та державні податкові інспекції в містах з районним поділом виконують функції, передбачені статтею 8 цього закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2,3,8,11,12.13.16, в тому числі здійснюють у межах своїх повноважень контроль за з додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів. Таким чином Законом №509 встановлено, що Державні податкові адміністрації в областях виконують такі ж функції, як і державні податкові інспекції в районах, у разі, якщо вони безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів.

Таким чином, ДПА правомірно проведено перевірку дотримання ТОВ СП «ВІТІНФОРМ»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів, ліцензій, в результаті чого державною ДПІ правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Щодо вимог Позивача скасувати оскаржувані ним рішення ДПІ на підставі неодержання ним у 20-денний строк відповідей на скарги, які були подані 26.11.2010 року та 03.12.2010 року до ДПА в Одеській області, як це передбачено п.п.5.2.2. Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі «Закон №2181»), суд зазначає, що у преамбулі Закону №2181 зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. З цієї ж причини суд вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996 року, чинного на час виникнення спірних відносин, оскільки він стосується строків надання відповідей при оскарженні податкових повідомлень рішень, а не рішень про застосування штрафних санкцій. Крім того, відповідно до п.16 зазначеного Положення розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій і прийняття рішень відбувається у тридцятиденний строк з дня надходження скарги до органів державної податкової служби. Позивач звертався із скаргами до ДПА в Одеській області 26.11.2010 і 03.12.2010 року (а.с. 21, 27), відповіді на них він отримав відповідно 24.12.2010 року і 30.12.2010 року (а.с. 23,30). Таким чином по жодній з двох поданих позивачем скарг тридцятиденний строк їх розгляду, встановлений п.16 Положення не був порушений. Також суд зазначає, що згідно пункту 16 вказаного Положення, на подання та розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у цьому пункті, не поширюється дія пунктів 4 - 8, підпункту 4 абзацу першого та абзаців четвертого - одинадцятого пункту 9 і пунктів 11 та 12 цього Положення. В звязку з цим при поданні скарги на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не застосовуються передбачені п.11 Положення норми про її повне задоволення у випадку порушення органом державної податкової служби строків її розгляду або строків надіслання відповіді за скаргою платнику податків. Таким чином, навіть у випадку порушення органом державної податкової служби вищезазначеного 30-го строку надання відповіді по скарзі ТОВ СП «ВІТІНФОРМ», це не могло призвести до її задоволення і скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВІТІНФОРМ»до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені адміністративного позову Українсько-Болгарського спільного підприємства «Вітінформ» (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області, за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010912360 від 02.12.2010 року в сумі 2180 гривень та рішення про застосування фінансових санкцій № 0010922360 від 02.12.2010 року в сумі 1700 гривень - відмовити в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

05 вересня 2011 року