Постанова № 18342004, 15.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 р. № 2а-7021/11/1370

17 год. 52 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства ВКФ «Злагода»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним рішення № 437 від 17.05.2011 року та податкового повідомлення рішення № 0000282340/0/13119 від 07.06.2011 року,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства ВКФ «Злагода»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним рішення № 437 від 17.05.2011 року та податкового повідомлення рішення № 0000282340/0/13119 від 07.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення та податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно недійсності правочинів з контрагентами позивача є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржувані рішення та податкове повідомлення-рішення протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні від 15.09.2011 року, де вказано, що позивачем завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 170149 грн. у звязку із включенням до податкового кредиту лютого 2011 року сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних контрагентами позивача ТзОВ «Промелектромонтаж», ПП «Львів-Металбуд», ПП «Західбудсервіс»в минулих податкових періодах. Оскільки у вказаних контрагентів відсутні податкові зобовязання з податку на додану вартість, то у позивача відсутнє право на податковий кредит. Вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення правомірним та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство ВКФ «Злагода» зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 28.09.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 201998. Позивача взято на облік в органах ДПС 01.10.2007 року за № 7746 згідно довідки № 5736 від 03.08.2010 року.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова 15.04.2011 року скерувала ПП ВКФ «Злагода»листа № 8809/10/15-2 «Про надання документальних підтверджень та пояснень. Зазначений лист позивачем отримано 20.04.2011 року, про що зроблено відмітку на листі.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова відповідно до наказу № 427 від 17.05.2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства ВКФ «Злагода», про що складено Акт № 333/23-4/35444075 від 25.05.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за лютий 2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 170149 грн.

07.06.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 333/23-4/35444075 від 25.05.2011 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№0000282340/0/13199, яким встановлено порушення приватним підприємством ВКФ «Злагода»вимог п. 123.1. ст. 123, п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198, підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 170150 грн., в тому числі за основним платежем 170149 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п. п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підтвердження дотримання вимог п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України позивачем надано копії:

-договору № 02/01 на виконання підрядних робіт від 08.04.2009 року, згідно якого ПП «ВКФ «Злагода»(підрядник) зобовязується виконати роботи з підготовки та облаштування бетонного майданчика загальною площею 3331 м. кв. та здати замовнику в обумовлений строк, а ТзОВ «Ліас-Україна»(замовник) зобовязується надати підряднику будівельний майданчик, Технічне завдання, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом обєкт та повністю сплатити вартість виконаних робіт;

-податкової накладної № 1 від 28.02.2011 року на суму 1065492,97 грн., у т. ч. ПДВ 177582,16 грн.;

-акта виконаних робіт за лютий 2011 року, складеного ТзОВ «Ліас-Україна»та ПП «ВКФ «Злагода»на суму 1065492,97 грн., у т. ч. ПДВ 177582,16 грн.;

-договору поставки 01-17/02 від 17.02.2011 року, згідно якого ТзОВ «Промелектромонтаж»(постачальник) зобовязується поставляти і передавати у власність покупця товар, а ПП «ВКФ «Злагода»(покупець) зобовязується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору;

-рахунку № РАХН-0084 від 28.02.2011 року на суму 299130,46 грн.;

-накладної на відвантаження № МЦВВ-00295 від 28.02.2011 року на суму 299130,46 грн.;

-податкової накладної № 0000046 від 28.02.2011 року на суму 299130,46 грн.;

-договору поставки 01-15/02 від 15.02.2011 року, згідно якого ПП «Львів-Металбуд»(постачальник) зобовязується поставляти і передавати у власність покупця товар, а ПП «ВКФ «Злагода»(покупець) зобовязується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору;

-рахунку № РАХН-0018 від 28.02.2011 року на суму 545724 грн.;

-накладної на відвантаження № МЦВВ-00022 від 28.02.2011 року на суму 545724 грн.;

-податкової накладної № 0000065 від 28.02.2011 року на суму 545724 грн.;

-договорів про надання послуг № 01-15/02-11 П від 15.02.2011 року, № 01-16/02-11 П від 16.02.2011 року, № 02-16/02-11 П від 16.02.2011 року, № 02-16/02-11 П від 16.02.2011 року, № 02-17/02-11 П від 17.02.2011 року, укладених між ПП «Західбудсервіс»(виконавець) та ПП «ВКФ «Злагода»(замовник);

-актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2011 року на суму 4800 грн., від 28.02.2011 року на суму 37500 грн., від 28.02.2011 року на суму 6000 грн., від 28.02.2011 року на суму 29400 грн., від 28.02.2011 року на суму 69000 грн.;

-податкових накладних № 000031 від 28.02.2011 року на суму 5760 грн., № 000032 від 28.02.2011 року на суму 45000 грн., № 000033 від 28.02.2011 року на суму 7200 грн., № 000034 від 28.02.2011 року на суму 35280 грн., № 000035 від 28.02.2011 року на суму 82800 грн.;

-виписок з банківського рахунку про оплату товарів та послуг згідно вказаних накладних;

-платіжних доручень № 8 від 02.03.2011 року на суму 22500 грн., №10 від 02.03.2011 року на суму 66000 грн., № 9 від 02.03.2011 року на суму 36500 грн., № 25 від 06.04.2011 року на суму 153540 грн., № 24 від 06.04.2011 року на суму 262630,46 грн., № 26 від 06.04.2011 року на суму 479724 грн.

Надані позивачем докази вказують на відсутність порушень позивачем вимог п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України. Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів. Зазначеними доказами спростовуються порушення, встановлені в Акті № 333/23-4/35444075 від 25.05.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за лютий 2011 року, а саме порушення позивачем вимог п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 170149 грн.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також висновки про завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 170149 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Заслуговує на увагу і та обставина, що придбані позивачем у контрагентів товари та послуги використані ним у своїй господарській діяльності згідно договору № 02/01 на виконання підрядних робіт від 08.04.2009 року, укладеного між ПП «ВКФ «Злагода»(підрядник) та ТзОВ «Ліас-Україна»(замовник), що підтверджується відповідними первинними документами (а. с. 28-30, 87-90)

Вказані вище письмові докази свідчать про використання ПП «ВКФ «Злагода»в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарів та послуг, придбаних у контрагентів ТзОВ «Промелектромонтаж», ПП «Львів-Металбуд», ПП «Західбудсервіс»та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаними контрагентами.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на обставини, встановлені у Акті № 211/23-2/32703995 від 31.03.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Промелектромонтаж»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за лютий 2011 року та в Акті № 827/15-2/31442493 від 11.04.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ ПП «Західбудсервіс»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за січень 2010 року лютий 2011 року. Згідно п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платни ка податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставини щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми 170149 грн. відповідачем належними та допустимими доказами спростовані не були.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Що стосується позовної вимоги про визнання нечинним рішення начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 437 від 17.05.2011 року, то така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Представник позивача підставою для скасування наказу про проведення перевірки зазначає, що позивачу не надсилався запит про подання інформації з переліком інформації, яка запитується та з наведенням підстав для надсилання запиту, а відтак вважає, що наказ начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 437 від 17.05.2011 року «Про проведення позапланової документальної перевірки ПП ВКФ «Злагода»виданий без належних правових підстав.

Стосовно долученого до матеріалів листа ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 15.04.2011 р. № 8809/10/15-2 «Про надання документальних підтверджень та пояснень»на якому є відмітка позивача про отримання, зазначає, що такий не є запитом у розумінні підпункту 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України, а крім того підписаний не начальником ДПІ у Личаківському районі м. Львова, а в.о. начальника Савчуком Р.Р.

Представник відповідача щодо таких доводів заперечує і вказує про те, що запит від 15.04.2011 року № 8809/10/15-2 містить усі реквізити та інформацію, передбачені ст. 73 Податкового Кодексу України, а також підстави для надсилання останнього, підписаний уповноваженою посадовою особою, містить покликання на норму закону.

Підпунктом 73.3 статті 73 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших субєктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд, оцінюючи лист ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 8809/10/15-2 від 15.04.2011 року на відповідність закону, вважає, що він відповідає вимогам ст. 73 Податкового Кодексу України та зазначає про те, що згідно п. п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України у відповідача були законні підстави для проведення документальної позапланової перевірки, відтак ним дотримано вимог п. 78.4. ст. 78 ПК України стосовно оформлення рішення № 437 від 17.05.2011 року про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000282340/0/13119 від 07.06.2011 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000282340/0/13119 від 07.06.2011 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ВКФ «Злагода»(ЄДРПОУ 35444075, м. Львів, вул. Кармелюка, 5/1) 1 (одну) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 вересня 2011 року.

Суддя Качур Р.П.