Постанова № 18341026, 30.08.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2011 р. № 2а-6688/11/1370

о 16 год., 30 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 не прибув

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, представник не прибув,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства України у Шевченківському районі м. Львова, представник не прибув

про зобовязання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства України у Шевченківському районі м. Львова, у якому просить зобовязати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова надати Управлінню державного казначейства України у Шевченківському районі м. Львова висновок про перерахування на рахунок ОСОБА_1 суму надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит (податкову знижку) в розмірі 267,67 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно довідки про доходи № 88 від 11.02.2011 року, загальна сума доходу за період з січня 2010 року по грудень 2010 року становить 49789, 37 грн., при цьому сума сплаченого податку становить 7200, 74 грн., а загальнообовязкових утримань 1784,46 грн. Обєкт оподаткування при нарахуванні такого доходу повинен визначатися шляхом зменшення суми заробітної плати на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Відтак, на думку позивача, загальний річний оподатковуваний дохід позивача за 2010 рік становить 48004,91 грн., а саме: (49789,37 грн. (загальна сума доходу) - 1784,46 грн. (загальна сума збору)). Отже, сума надміру сплаченого податку, що підлягає поверненню позивачу внаслідок застосування права на податковий кредит становить 600,00 грн. Однак ДПІ у Шевченківському районі м. Львова позивачу повернуто суму надміру сплаченого податку лише в розмірі 332,33 грн., сума неповернутого позивачу податку внаслідок застосування права на податковий кредит становить 267,67 грн.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно здійснено розрахунок суми, що підлягає поверненню платнику податків внаслідок застосування ним права на податковий кредит, виходячи з суми нарахованої заробітної плати, оскільки такий розрахунок має бути здійснений з врахуванням суми зборів до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Позивач в судове засідання не прибув, подав 30.08.2011 року за вхідним № 38784 клопотання у якому позовні вимоги підтримав, просив задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві, а також просив справу розглядати без його участі.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю з підстав, що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»надає право на податковий кредит усім платникам податку незалежно від розміру їх доходу (заробітної плати), а тому зазначений підхід щодо прийняття за основу при розрахунку саме нарахованої заробітної плати відповідає принципу рівності всіх платників податку незалежно від того, користувалися вони протягом року податковою соціальною пільгою чи ні, та які внески до соціальних фондів було сплачено із заробітної плати.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Позиція третьої особи викладена у відзиві на позовну заяву у якому зазначено, що дії органу Державного казначейства поставлені у пряму залежність від дій органу державної податкової служби, зокрема від надання останнім до відповідного органу Державного казначейства висновку встановленої форми і у встановлені законодавством терміни.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

22.02.2010 року між позивачем та Інститутом післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка укладено договір № 09012 про надання освітньої послуги.

06.05.2010 року та 29.11.2010 року позивач здійснив оплату навчання в Інституті післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, що підтверджується копіями квитанцій за № 3301181 та № 4518888.

18.02.2011 позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року до якої долучено довідку про доходи, розрахунок суми податкової знижки, копію паспорта та ідентифікаційного номера, копію паспорта та ідентифікаційного номера дружини, копію наказу про відпустку дружини по догляду за дитиною, копію договору з навчальним закладом, копію квитанцій від 06.05.2010 року та від 29.11.2010 року, оригінал заяви про перерахування податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування податкової знижки.

14.03.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова надано висновок за № 392, згідно якого за даними особового рахунку у платника податків станом на 14.03.2011 року обліковується надміру сплачений податок з доходів найманих працівників на суму 332,33 грн., що утворився внаслідок остаточного перерахунку за 2010 рік.

Листом ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 24.03.2011 року за № 7147 про надання відповіді позивача повідомлено, про здійснення повернення надміру утриманої (сплачено) суми податку з доходів найманих працівників платіжним дорученням від 17.03.2011 року за № 389 в сумі 332,33 грн. на його картковий рахунок № 26202811260020, відкритий у ЛФ АБ «Експрес банк», МФО 352956, ЗКПО 25243353.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 58/78/22 від 03.02.2005 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Податковим Кодексом України, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п. 3. 5. ст. 3 цього ж Закону, при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Згідно п.п. 5.1.1 п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.

Згідно п.п. 5.3.3 п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Згідно п. 18.8. ст. 18 цього ж Закону, сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

Згідно п.п. 20.4.1. п. 20.4. ст. 20 цього ж Закону, особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є:

- податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір;

- орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.

Згідно п.п. 20.4.3. п. 20.4. ст. 20 цього ж Закону, повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.

Згідно п. 164.6. ст. 164 Податкового Кодексу України, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно п.п. 166.3.3. п. 166.3. ст. 166 цього ж Кодексу, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, а саме суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Згідно п. 11 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб на банківський рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного терміну від дня отримання органами державної податкової служби України податкової декларації.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховується наступне: з поданої позивачем довідки про доходи № 88 від 11.02.2011 року вбачається, що загальна сума доходу позивача за період з січня 2010 року по грудень 2010 року становить 49789,37 грн., при цьому загальнообовязкові утримання становлять 1784,46 грн., сплачений податок 7200,74 грн.

Відтак, сума надміру сплаченого податку, що підлягає поверненню позивачу внаслідок застосування права на податковий кредит становить 600,00 грн., а саме: 48004,91 грн. (загальна сума річного оподатковуваного доходу зменшена на суму 1784,46 грн. - загальнообовязкові утримання) 4000,00 грн. (сума сплачена за навчання на користь закладу освіти) = 44004,91 грн. (сума доходу, з якого повинен стягуватись податок) х 15% (ставка податку з доходів фізичних осіб) = 6600,74 грн. (сума податку, що підлягає сплаті до бюджету). З наведеного розрахунку вбачається, що сума надміру сплаченого податку становить 600,00 грн. (7200,74 грн. 6600,74 грн.).

Відтак, сума неповернутого позивачу податку внаслідок застосування права на податковий кредит становить 267,67 грн. (600,00 грн. (сума надміру сплаченого податку) 332,33 грн. (сума неповно повернутого податку)).

Судом не враховуються заперечення та розрахунок відповідача, оскільки такий не відповідає вимогам п. 3.5. ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166, п. 164.6, ст. 164 Податкового кодексу України, а саме відповідачем проведений розрахунок без зменшення на суму єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства України у Шевченківському районі м. Львова про зобовязання вчинити дії підлягають задоволенню повністю, оскільки судом встановлено відсутність підстав щодо заниження відповідачем при розрахунку надміру сплаченого податку внаслідок застосування позивачем права на податковий кредит.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова надати Відділенню державного казначейства України у Шевченківському районі м. Львова висновок про перерахування на рахунок ОСОБА_1 суму надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит (податкову знижку) в розмірі 267,67 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 05.09.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.