Постанова № 18341021, 05.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2011 р.                                                                                 № 2а-6405/11/1370

о 16 год., 14 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Матадор Плюс», представник –ОСОБА_1 (довіреність від 02.01.2010 року)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, представник –ОСОБА_2 (довіреність № 26356/09/10-010 від 06.11.2010 року)

про визнання протиправними податкових повідомлень –рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач –Приватне підприємство «Матадор Плюс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, у якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить скасувати податкове повідомлення рішення № 0003492320/0 від 31.12.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказане податкове повідомленням - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству, оскільки у рішенні ДПА у Львівській області виявлено невірне визначення відповідачем позивачу податкового зобов’язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що аргументи наведені в позовній заяві не спростовують наявності порушення зафіксованого ДПІ у Шевченківському районі м. Львова в акті перевірки, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

31.12.2010 року відповідачем складено акт № 2036/23-121/31216119 про результати перевірки дотримання вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивача за період 21.01.2009 року по 23.03.2010 року.

Вказано перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме сплата узгодженого податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із затримкою більше 90 днів.

Додаток до акту відповідачем розраховано суму штрафних санкцій, яка складає 2632,71 грн.

31.12.2010 року, на підставі акту перевірки № 2036/23-121/31216119 від 31.12.2010 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, прийнято податкове повідомлення –рішення № 0003492320/0, згідно якого позивачу за затримку на 427 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 5265,42 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% - 2632,71 грн. за платежем –податок на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», самостійне узгодження податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим же Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього ж пункту, чи ні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом по суті спору враховуються пояснення представника позивача про підтвердження фактичної затримки граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання визначеної податковим органом.

Однак, судом не враховуються пояснення представника позивача що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з тих підстав, що в рішенні ДПА у Львівській області від 18.04.2011 року за № 10671/10/25-005/843 про результати розгляду первинної скарги, зазначено іншу –більшу суму донарахованого податкового зобов’язання, оскільки згідно цього ж рішення про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 31.12.2010 року за № 0003492320/0 залишено без змін.

Інших підстав визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення позивач не вказує та судом не встановлено.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем не зроблено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, податкове повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за № 0003492320/0 від 31.12.2010 року, згідно якого позивачу за затримку на 427 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 5265,42 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% - 2632,71 грн. за платежем –податок на додану вартість не є протиправним і не підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено порушення позивачем вимог 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та правомірно на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зобов’язано сплати штраф.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Постанова складена в повному обсязі 09.09.2011 року.

Суддя                                                             Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя                                                             Гавдик З.В.