Постанова № 18340728, 06.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 року №2а-1139/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Басай О.В.,

при секретарі судового засідання - Короташ О.Б.,

за участю:

представника позивача - Богатов Ю.М.;

представника відповідача - Прибора П.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»

до відповідача: Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000151600/0 від 25.01.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»звернувся в суд із адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000151600/0 від 25.01.2011 року, визнання дій щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за січень місяць 2010 року протиправними та зобов'язання визнати декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року.

07.04.2011 року представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про відмову від адміністративного позову та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, як податкової звітності, зобов'язання відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, як податкову звітність з моменту її подання до органу податкової служби та забезпечити відображення показників такої декларації по особовому рахунку платника податку в зв'язку з тим, що відповідачем виданий наказ №138 від 06.04.2011 року яким податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року прийнято до обіку та проведено по особовому рахунку платника податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, як податкової звітності, зобов'язання відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, як податкову звітність з моменту її подання до органу податкової служби та забезпечити відображення показників такої декларації по особовому рахунку платника податку.

06.09.2011 року представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000151600/0 від 25.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000151600/0 від 25.01.2011 року на підставі "Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758. Зазначив, що даний наказ втратив юридичну силу на підставі "Порядку направлення органами Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" затвердженого наказом ДПА України №985 від 22.12.2010 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року, а тому відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке не має юридичної сили. Крім того, вказав, що Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2011року суд задовольнив позов в частині зобов'язання відповідача відобразити показники, які задекларовані платником податку в декларації по особовому рахунку. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Також, зазначив, що п.п.4.1.7 п.4.1 ст.4 даного Закону визначає, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. Вказав, що з матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року позивачем була направлена засобами поштового зв'язку 21.08.2010 року, тобто з порушенням терміну подання декларації. Щодо декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, то вказана звітність не була визнана як податкова декларація у зв'язку з тим, що вона була заповнена всупереч правилам. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" (далі - позивач) є юридичною особою та зареєстроване Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 25.07.2004 року (а. с. 26).

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 19.10.2010 року №171 позивач взятий на облік в органах державної податкової служби 30.07.2004 року за №331, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області (а. с. 29).

Згідно із Свідоцтвом №13780184 Серії НБ №118178, позивач 31.10.2006 року зареєстрований як платник податку на додану вартість, відповідно присвоєно індивідуальний податковий номер - 330110710117 (а. с. 28).

Також, судом встановлено, що 21.08.2010 року позивачем була направлена засобами поштового зв'язку відповідачу податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року, яку він отримав 27.08.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.01.2011 року позивачем особисто було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, що підтверджується відміткою про одержання від 19.01.2011 року (а. с. 30-31).

25.01.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором Дубасом О.В. був складений акт №49/15/33011077 про не подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за липень, грудень 2010 року (а. с. 38).

На підставі вищенаведеного акта відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000151600/0 від 25.01.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 340, 00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 340, 00 грн. (а. с. 39).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за не подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2010 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закону) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, - календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Як вбачається із матеріалів справи податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року позивачем була направлена засобами поштового зв'язку 21.08.2010 року та отримана відповідачем 27.08.2010 року, а тому, суд вважає, що вона була подана, з порушенням терміну подання декларації встановленого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

В п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону зазначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі "Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року, який втратив юридичну силу на підставі "Порядку направлення органами Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" затвердженого наказом ДПА України №985 від 22.12.2010 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року, оскільки це не спростовує факту порушення позивачем строку подання податкової декларації визначеного п.п.4.1.4 та п.п.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000151600/0 від 25.01.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за не подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року є правомірним.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за не подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року, суд зазначає наступне.

Як було вище встановлено судом, 19.01.2011 року позивач особисто подав декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, що підтверджується відміткою про одержання від 19.01.2011 року (а. с. 30-31).

Листом №178/10/28-008 від 19.01.2011 року відповідач повідомив позивача, що відповідно до абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може «бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом із сплатою відповідного штрафу (а. с. 45)

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, 02.02.2011 року позивачем було подано позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду про визнання дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, як податкової звітності протиправними та зобов'язання визнати декларацію як податкову звітність з моменту її подання до органу податкової служби, а також відобразити показники, які задекларовані платником податку в декларації по особовому рахунку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року адміністративний позов задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 19.01.2011 року №278/10/28-008 щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року як податкової звітності та зобов'язано Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію в Київській області відобразити показники, які задекларовані платником податку в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року по особовому рахунку платника податку. В частині позовних вимог щодо визнання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року як податкової звітності з моменту її подання до органу податкової служби - провадження у справі закрито (а. с. 44-50).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 року апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року без змін (а. с. 97-98).

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційного скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що Постановою від 22.02.2011 року рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 19.01.2011 року №278/10/28-008 щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року як податкової звітності визнано протиправним та скасовано, а також те, що даною постановою суду зобов'язано відповідача відобразити показники, які задекларовані платником податку з декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року по особовому рахунку платника податку, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000151600/0 від 25.01.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року є протиправним, а тому його слід скасувати.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000151600/0 від 25.01.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Ізюмський оптико- механічний завод»вул. Поліський Шлях, 5, смт. Іванків, Київська область, 07200, код СДРПОУ: 33011077, п/р 260090010786 в АТ "Банк "Велес", м. Київ, МФО 322799 судовий збір в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/ Басай О.В.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12.09.2011 року у зв'язку з тим, що суддя Басай О.В. 09.09.2011 року перебував у відрядженні.