Постанова № 18338221, 21.07.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5339/10/0670

категорія 2.11.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Мельник К.В., Швець Н.П.,

Шиндарівській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції, за участю прокуратури Житомирської області на стороні відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

ТОВ "СТС-Конструкція" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковими інспекторами проведено планову виїзну перевірку ТОВ "СТС-Конструкція" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.09.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт № 106-23/035-34534654 від 26.11.2009 року. В акті перевірки зафіксовано порушення з боку товариства вимог п. п. 4.1.1 п. 4.1 статті 4, п. 5.1 статті 5, п. п. 8.2.1 п. 8.2, п. п. 8.4.1 п. 8.4 статті 8, п. п. 11.2.1, п. п. 11.2.3 п. 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено значення податку на прибуток підприємства на суму 1169452,00 грн.; п. 4.1 статті 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено його заниження на суму 184787,00 грн. та статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині надходження товарів по імпортному контракту з порушенням законодавчо визначених термінів. На підставі вказаного акту ДПІ у Радомишльському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.12.2009 року № 0001692301/0, яким товариству визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1535225,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1169452,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 365773,00 грн.; № 0001682301/0, згідно якого товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 277181,00 грн., у т.ч. за основним платежем 184787,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 92394,00 грн. та № 0001672301/0, відповідно до якого товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 26045,25 грн. Позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що суперечать вимог чинного законодавства, а тому просить скасувати їх.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року Державну податкову інспекцію Радомишльському районі замінено її правонаступником Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення. Пояснили, що ДПІ у Радомишльському районі проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.09.2006 року по 30.06.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірок, за результатами якої складено акт № 106-23/035-34534654 від 26.11.2009 року та винесено податкові повідомлення-рішення від 04.12.2009 року № 0001692301/0, яким товариству визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1535225,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1169452,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 365773,00 грн.; № 0001682301/0, згідно якого товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 277181,00 грн., у т.ч. за основним платежем 184787,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 92394,00 грн. та № 0001672301/0, відповідно до якого товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 26045,25 грн. Вважають оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того пояснили, що надані для перевірки первинні документи складені з порушенням норм п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

В порядку ст. 60 КАС України у розгляд справи, з метою захисту інтересів держави, вступила прокуратура Житомирської області. В судовому засіданні прокурор проти заявлених позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області, суд приходить до наступних висновків.

Дані правовідносини регулюються Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Встановлено, що ТОВ "СТС-Конструкція" як юридична особа зареєстроване 28.09.2006 року Радомишльською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (Серія АОО № 805063) та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області (Малинській МДПІ).

26 листопада 2009 року на підставі направлень від 30.10.2009 року № 243 податковими інспекторами ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "СТС-Конструкція" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.09.2006 року по 30.06.2009 року.

Перевірку проведено з відома директора товариства ОСОБА_2 та в присутності виконавчого директора ОСОБА_3

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. п. 4.1.1 п. 4.1 статті 4, п. 5.1 статті 5, п. п. 8.2.1 п. 8.2, п. п. 8.4.1 п. 8.4 статті 8, п. п. 11.2.1, п. п. 11.2.3 п. 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено значення податку на прибуток підприємства на суму 1169452,00 грн.; п. 4.1 статті 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено його заниження на суму 184787,00 грн. та статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині надходження товарів по імпортному контракту з порушенням законодавчо визначених термінів.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Радомишльському районі Житомирської області було складено акт від 26 листопада 2009 року за № 106-23/035-34534654 (І том а.с.23-72), на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.12.2009 року № 0001692301/0, яким товариству визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1535225,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1169452,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 365773,00 грн.; № 0001682301/0, згідно якого товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 277181,00 грн., у т.ч. за основним платежем 184787,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 92394,00 грн. та № 0001672301/0, відповідно до якого товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 26045,25 грн.

- Щодо завищення податкового кредиту на суму 8333,33 грн., яка не підтверджена податковими накладними.

В акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "СТС-Конструкція" до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по контрагенту ВАТ "Укрпромтеплиця" у сумі 8333,33 грн. за придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали). Включення даної суми податку до складу податкового кредиту не підтверджено податковими накладними. В результаті чого ТОВ "СТС-Конструкція" завищено податковий кредит.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.

Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону встановлено, що не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що господарська операція між ТОВ "СТС-Конструкція" та ВАТ "Укрпромтеплиця" підтверджується податковою накладною № 191 від 12.10.2006 року, копія якої є у матеріалах справи (ІІ том а.с.63).

- Щодо завищення податкового кредиту та зайвого включення у валові витрати інформаційно-консультаційних послуг на суму 187822,00 грн. та оренди автотранспорту від ТОВ "Сучасні технології будівництва" на суму 595467,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ "СТС-Конструкція" та контрагентами ТОВ "СТС-Сервіс", ТОВ "Сучасні технології будівництва" укладалися договори про надання інформаційно-консультаційних послуг по підготовці цін на будівельні матеріали та їх асортимент у Житомирській області, пошук замовників на будівництво нежилих обєктів нерухомості, консультування щодо укладення угод з потенційними замовниками на будівництво нежитлових обєктів нерухомості. Загальна вартість зазначених послуг становила 187822,00 грн. За договором ТОВ "СТС-Конструкція" проведено розрахунки та віднесено вартість наданих послуг за перевіряємий період на валові витрати (на підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

ДПІ у Радомишльському районі зазначено, що ТОВ "СТС-Констукція" безпідставно віднесено до валових витрат вартість наданих послуг виходячи із того, що проведення даної господарської операції здійснено з порушенням вимог п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а саме: акти приймання результатів робіт не містять необхідної інформації про характер наданих послуг, конкретизації обєктів виконаних послуг, результати виконаних робіт в кількості та грошової оцінки. У зв'язку з чим, на думку відповідача, акти приймання робіт не мають юридичної сили та не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Також, відповідач посилається на те, що до договорів не додається звіт про надані інформаційно-консультаційні послуги; крім того на протязі 2007 - 2008 років ТОВ "СТС- Конструкція" не закупило жодних будівельних матеріалів, не вироблено та не виконано жодного будівництва нежитлових обєктів. Відповідач вважає, що надані під час проведення перевірки акти приймання-передачі наданих послуг не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", не відповідають визначенню первинного документу, тому не мають юридичної сили.

Суд не погоджується з висновком податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п. п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Абзац 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону встановлює, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на інформаційно-консультаційні послуги.

Отже, на підтвердження включення зазначених витрат до валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто документи, що підтверджують факт отримання інформаційно-консультаційних послуг від іншої особи.

В судовому засіданні встановлено, що 01.01.2007 року між ТОВ "СТС - Конструкція" (Замовник) та ТОВ "СТС - Сервіс" (Виконавець) укладено Договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг, згідно якого Виконавець надає Замовнику спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію) з питань: підготовки цін на будівельні матеріали та їх асортимент у Житомирській області; пошук замовників на будівництво нежилих обєктів нерухомості; консультування щодо укладення угод з потенційними замовниками на будівництво нежилих обєктів нерухомості, про що надає звіт маркетингових досліджень (ІІ том а.с. 64).

На підставі Договору сторонами складено наступні документи про виконання робіт (надання послуг): Акт № СТ-0000022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.01.2007 року на суму 2606,40 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Маркетинговое исследование рынка металлоконструкций Украины". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 50 від 30.01.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 67-122); Акт № СТ-0000038 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2007 року на суму 3000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Исследование основных критериев качества сендвич-панелей на рынке Украины". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 105 від 28.02.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 123-132); Акт № СТ-0000062 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2007 року на суму 1800,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Отчет поставщиков сендвич-панелей с утеплите лем из пенополиуретана на рынке Украины". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 150 від 31.03.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 133-141); Акт № СТ-0000090 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2007 року на суму 11500,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Исследование украинского рынка металлостроительства (проектирование, изготовление и монтаж металлоконструкций)". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 195 від 30.04.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 142-157); Акт № СТ-0000103 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2007 року на суму 35600,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Исследование рынка металлоконструкций)". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 240 від 31.05.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 158-178); Акт № СТ-0000127 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.06.2007 року на суму 6000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Отчет о конкурентных угрозах со стороны строительных материалов и технологий, которые могут стать альтернативой металлоконструкциям". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 266 від 29.06.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 179-191); Акт № СТ-0000152 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.07.2007 року на суму 13650,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Отчет о результатах поиска потенциальных заказчиков в сфере металлостроительства (проектирование, изготовление и монтаж металлоконструкций, а также оказание комплексных строительно-монтажных услуг)". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 305 від 10.07.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 192-201); Акт № СТ-0000185 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2007 року на суму 6000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Отчет об исследовании украинского рынка металлоконструкций". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 347 від 31.08.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с.202-212); Акт № СТ-0000197 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2007 року на суму 6000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Отчет об исследовании украинского рынка быстромонтируемых зданий". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 357 від 30.09.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с. 213-227).

Також, 03.01.2008 року між ТОВ "СТС - Конструкція" (Замовник) та ТОВ "Сучасні технології будівництва" (Виконавець) укладено Договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг, згідно якого Виконавець надає Замовнику спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію) з питань: підготовки цін на будівельні матеріали та їх асортимент у Житомирській області; пошук замовників на будівництво нежилих обєктів нерухомості; консультування щодо укладення угод з потенційними замовниками на будівництво нежилих обєктів нерухомості, про що надає звіт маркетингових досліджень (ІІ том а.с.228).

На підставі Договору сторонами складено наступні документи про виконання робіт (надання послуг): Акт № СТ-0000172 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2008 року на суму 36000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Отбор поставщиков сэндвич-панелей с утеплителем из минеральной ваты и пенополистирола на рынке Украины". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 227 від 30.04.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с.231-245); Акт № СТ-0000384 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.05.2008 року на суму 54780,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Исследование украинского рынка профнастила". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 299 від 30.05.2007 року на суму наданих послуг (ІІ том а.с.246-248, ІІІ том а.с. 1-14); Акт № СТ-0000519 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008 року на суму 25200,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему «Шляхи зміцнення ринкових позицій ТОВ "СТС-Конструкція". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 354 від 30.06.2007 року на суму наданих послуг (ІІІ том а.с. 15-39); Акт № СТ-0000696 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2008 року на суму 16680,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Підтвердженням виконаних робіт за Договором є звіт Виконавця на тему "Отчет о результатах исследования конкуренции и конкурентоспособности на украинском рынке металлостроительства (проектирование, изготовление и монтаж металлоконструкций)". Виконавцем видано Замовнику податкову накладну № 398 від 31.07.2008 року на суму наданих послуг (ІІІ том а.с. 40-62).

Як вбачається із змісту складених сторонами первинних документів, останні повністю відповідають вимогам законодавства, зокрема, містять назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, за наявності під час проведення перевірки документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства України останні безпідставно оцінені ДПІ як такі, що не відображають змісту господарської операції.

Що стосується посилань ДПІ у Радомишльському районі щодо ненадання доказів звязку наданих послуг із господарською діяльністю платника податків, слід зазначити, що чинне законодавство України не покладає обовязку надання податковому органу певних додаткових документів, крім первинних документів, складення яких є обовязком платника податків.

Виходячи із змісту наданих послуг, їх зв'язок із господарською діяльністю платника податків є очевидним, оскільки основним видом діяльності відповідно до статуту ТОВ "СТС - Конструкція" є виготовлення та монтаж металоконструкції та сандвіч-панелей, а також інша будівельна діяльність. При цьому, слід зазначити, що у періоді, що перевірявся, підприємством проводилася активна підготовка до виходу на відповідний ринок реалізації, для чого були замовлені відповідні маркетингові дослідження, і вже в 2009-2010 роках підприємство вело активну господарську діяльність у вказаному напрямку, про що свідчать укладені договори: Договір підряду № 25/11-09 від 25.11.2009 року між Будівельним управлінням № 463 ВАТ "Черноморгідрострой" (Замовник) і ТОВ "СТС-Конструкція" (Підрядник); Договір підряду № 5/08-09 від 05.08.2009 року між ТОВ "АРТ-Прогрес" (Замовник) та ТОВ "СТС-Конструкція" (Підрядник); Договір підряду № 14/08-09 від 14.08.2009 року між ТОВ "АРТ-ПРОГРЕС" (Замовник) і ТОВ "СТС-Конструкція" (Підрядник); Договір № 02/12/09 від 02.12.2009 року між ЗАТ "Ю.П.П" (Замовник) та ТОВ "СТС-Конструкція" (Підрядник).

Також, підставою для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень є висновки ДПІ у Радомишльському районі про те, що ТОВ “СТС-Конструкція" включило до валових витрат орендну плату по користуванню автотранспортом за договором оренди, укладеним з ТОВ "Сучасні технології будівництва" на загальну суму 595467,00 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ “СТС-Конструкція” не надано жодного документа, який би підтвердив реальне використання даного транспорту в господарській діяльності підприємства (відсутні: товаро-транспортні накладні, шляхові листи, інші первинні документи руху автотранспорту), а тому вважає фіктивними та нікчемними правочини про надання послуг з оренди автотранспорту.

З таким висновком податкового органу суд також не може погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п. п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті перевірки зазначено, що надані товариством первинні документи, що мають відношення до орендної плати по користуванню автотранспортом не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і тому не можуть бути підставою для включення їх до складу валових витрат. Зокрема, в них нібито відсутня вся необхідна інформація для перевірки. Проте, оглянувши в судовому засіданні копії актів прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг, податкових накладних, що мають відношення до договорів оренди автомобіля, не можливо погодитись з висновком податкового органу.

Так, відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У зв'язку з цим віднесення витрат по оренді автомобіля до складу валових, які підтверджуються первинними документами, в яких наявні всі необхідні реквізити є правомірним.

Крім того, згідно із п. 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Водночас, стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу приписів ст. 228 ЦК України та ст. 208 ГК України, встановлення юридичного факту укладення правочину, що порушує публічний порядок, тобто вчинення його з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства належить до виключної компетенції суду. Натомість, Законом України "Про державну податкову службу", іншими законодавчими актами, що визначають права органу державної податкової служби, не надано ДПІ права кваліфікувати правочин, як такий, що порушує публічний порядок із застосуванням певних правових наслідків.

Натомість, у матеріалах справи наявні документальні підтвердження використання транспорту, орендованого у ТОВ "Сучасні технології будівництва" у господарській діяльності. Використання орендованого автотранспорту у власній господарській діяльності підтверджується Договором підряду № 001/08 від 01.01.2008 року між ТОВ "СТС Сервіс" (Замовник) та ТОВ "СТС-Конструкція" (Підрядник).

В матеріалах справи також наявний договір оренди із переліком орендованих транспортних засобів, факт передачі транспортних засобів підтверджується актом прийому-передачі, на виконання договору складені шляхові листи, що свідчать про переміщення автотранспорту.

З огляду на наведене, ТОВ "СТС-Конструкція" правомірно включило до валових витрат за період з вересня по листопад 2008 року витрати на оренду транспорту на загальну суму 595467,00 грн.

- Щодо заниження валових доходів у розмірі 100000,00 грн. отриманих за договором фінансової допомоги.

Актом перевірки встановлено, що 18.06.07 року між ТОВ "СТС-Конструкція" та ТОВ "Сучасні технології будівництва" укладено договір про надання фінансової допомоги № 6/18, згідно якого ТОВ "СТС-Конструкція" отримано фінансову допомогу у сумі 100000,00 грн. Проведення зазначеної операції підтверджуються банківською випискою від 22.10.2007 року.

В акті перевірки відповідач зазначає, що в порушення п. п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариством до складу валового доходу не включено отриману згідно договору фінансову допомогу від ТОВ "Сучасні технології будівництва" в 4 кварталі 2007 року у сумі 100000,00 грн.

З висновком податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.22.2 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно із п. 1.22.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безповоротною фінансовою допомогою визнається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Підпункт 4.1.6 п. 4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює, що валовий дохід включає суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Виходячи із зазначених приписів закону, можна дійти висновку, що податковими наслідками для позичальника, який перебуває на загальній системі оподаткування та отримав поворотну фінансову допомогу від контрагента, який також перебуває на загальній системі оподаткування, та не повернув допомогу у звітному періоді є наступні. Платник не відображує одержання або повернення фінансової допомоги у податковому обліку, але включає до валового доходу як безповоротну фінансову допомогу суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Натомість, оскільки обидві сторони договору про надання повторної фінансової допомоги перебувають на загальній системі оподаткування, висновок ДПІ у Радомишльському районі про необхідність віднесення всієї суми фінансової допомоги у сумі 100000,00 грн. до валових доходів відповідного періоду є безпідставним. Таким чином, за наслідками перевірки відповідач мав право до нарахувати суми умовних відсотків, але не всіє суми фінансової допомоги.

- Щодо порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, нарахування пені за порушення термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сумі 26045,25 грн. слід зазначити наступне.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "СТС-Конструкція" отримало від нерезидента товар з порушенням законодавчо встановлених термінів за контрактом № 2903/2007 від 28.03.2007 року.

Відповідно до повідомлення-рішення № 0001672301/0 нарахована до бюджету за порушення строків надходження імпорту пеня у сумі 26045,25 грн. визначена як податкове зобовязання, яке підлягає сплаті у 10 денний термін від дня отримання рішення відповідно до ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Згідно із преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пункти 1.9 та 1.10 ст. 1 цього Закону встановлюють, що податкове повідомлення і податкові вимоги є письмовими повідомленнями та вимогами контролюючих та податкових органів про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання або погасити суму податкового боргу.

Ці форми актів ненормативного характеру можуть застосовуватись лише щодо обовязків зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Вичерпний перелік податків і зборів (обовязкових платежів) визначено у ст. ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування".

У цих статтях пеня за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не передбачена як один із видів податків або зборів. Тому обовязок резидента зі сплати пені за порушення ним термінів, передбачених статтями 1 та 2 Закону не належить до категорії податкового зобовязання або податкового боргу.

Наведене свідчить про те, що у ДПІ в Радомишльському районі не було підстав направляти ТОВ "СТС-Конструкція" рішення про застосування штрафних санкцій (про сплату пені) за порушення ним термінів, передбачених статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції загалом і пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у субєкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст. 41 Конституції України можливе лише за рішенням суду.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Посилання відповідача на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16.02.2010 року по справі №3-43-10 про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ТОВ "СТС-Конструкція" ОСОБА_2 суд до уваги не приймає.

З постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 16.02.2010 року по справі №3-43-10 вбачається, що на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді 34,00 грн. за правопорушення передбачене ст. ст. 163-1, 163-4 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд вважає, що відповідачем помилково ототожнені факти, установлені Радомишльським районним судом Житомирської області, з їх юридичною оцінкою в контексті позовних вимог по даній справі.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" (в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин), ст. ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 грудня 2009 року № 0001692301/0 і № 0001682301/0 та № 0001672301/0.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 22 липня 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.