Постанова № 18337933, 20.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13744/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКохановій Ю.І.

за участю представника відповідача Бабіч Н.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залу суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області до відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитрові про стягнення виплачених сум пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові (далі за текстом позивач) звернулося до суду із позовом до відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитрові (далі за текстом відповідач) про стягнення сум виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно, стягнення виплаченої державної адресної допомоги до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Постанови КМУ № 265 від 26.03.2008, потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за період з 01.02.2012 по 01.06.2011 на загальну суму 7660,08 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. п. „г”, „д” п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування покладено обовязки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у звязку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Разом з цим, відповідач відмовився прийняти до заліку відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за період з 01.02.2011 по 01.06.2011, оскільки пенсіонери отримали каліцтво у країнах СНД, в сумі 7660,08 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не приймається до заліку суми виплати державної адресної допомоги до пенсій за період з 01.02.2011 по 01.06.2011 року, які відповідач повинен відшкодовувати, оскільки державна адресна допомога є складовою розміру пенсії та повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

У судове засідання представник відповідача не прибув. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача, Бабіч Н.А. проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що відшкодування потерпілому шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється Стороною тієї держави, де стався страховий випадок, тобто Фонд не є органом держави і не відповідає за зобовязання держави. Крім того, нормами Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання від 04.03.2003 р. № 5-4/4 визначено механізм розрахунків на централізованому рівні, а саме між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Також, відповідач зазначає, що згідно чинного законодавства України та міжнародних угод, підстави для відшкодування Пенсійному фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплат пенсій по інвалідності, щомісячної державної адресної допомоги доплат надбавок, підвищення пенсій, відсутні, на підставі чого представник відповідача просив відмовити у задоволенні указаного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Димитрові виплачено з 01.02.2011 по 01.06.2011 року державну адресну допомогу пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у розмірі 5675,15 гривень.

Вказана сума була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Як вбачається з інформації по наданим та прийнятим до заліку спискам пенсіонерів Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, зазначена сума відповідачем до заліку не прийняті.

Крім цього, позивачем виплачені пенсії по інвалідності ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за період з 01.02.2011 по 01.06.2011, в сумі 1924,85 грн. та суму витрат по доставці пенсії у розмірі 60,08 гривень, які відповідач відмовився прийняти до заліку відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій, оскільки пенсіонери отримали каліцтво у країнах СНД.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3., отримують пенсію по інвалідності, внаслідок отримання каліцтва на виробництві у колишніх республіках СРСР, що підтверджується актами про нещасні випадки на виробництві складені відносно вказаних осіб ( а.с. 15-18).

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється органами Пенсійного фонду України, при цьому стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон №1105), обовязок щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у звязку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (п. п. „г”, „д” п. 1 ст. 21 Закону).

Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону №1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-III, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

На виконання Закону №1105 правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, а саме: суму основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій.

Наведений переліквідшкодування шкоди при ушкодженні здоровя є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» та від 11 березня 2009 р. № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» запроваджені виплати державної адресної допомоги.

З наведених положень ст. 21 Закону № 1105-ХІV вбачається, що законом не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, повязані з державною адресною допомогою.

Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, серед яких відсутні витрати, повязані з виплатою державної адресної допомоги.

Що стосується відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за період з 01.02.2011 по 01.06.2011 року, які отримали каліцтво у колишніх республіках СРСР, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Сфера дії цього Закону поширюється на категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій якої виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, повинен Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитрові про стягнення виплачених сум пенсій, підлягають частковому задоволенню, а саме задовольняє позовні вимоги в частині стягнення коштів виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та доставки вказаної пенсії, потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за період з 01.02.2011 по 01.06.2011 на загальну суму 1984,93 гривні.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області до відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитрові про стягнення виплачених сум пенсій задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Димитрові Донецької області (85323, м.Димитров, вул..Артема,13, ЄДРПОУ 21963441) на користь управління Пенсійного фонду України м.Димитрові Донецької області витрати з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за період з 01.02.2011 по 01.06.2011 у розмірі 1984 (одна тисяча вісімсот чотири) гривні 93 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні в присутності представників сторін 20 вересня 2011 року.

Постанова в повному обсязі складена 23 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.