Постанова № 18337797, 19.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/12342/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кочанової П.В.

при секретарі                                                  Дікусяк Н.О.

Постановлена у нарадчій кімнаті о 13 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дікусяк Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат по особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в період з квітня 2011 року по червень 2011 року на загальну суму 6219,18 грн.,-

за участю представників:

позивача                    не з’явився

відповідача                    ОСОБА_1 – за довіреністю вих.№05-46/04-1607 від 19.08.11р.

          В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат по особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня 2011 року по березень 2011 року на загальну суму 7039,04 грн.

У ході розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з квітня по червень 2011 року у розмірі 6219,18 грн.

УПФУ обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було отримано каліцтво 25.02.88р., 19.09.78р., 18.06.76р. відповідно. Позивач, посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, вважає, що на відповідача покладено обов`язок відшкодовувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну та моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я, не залежно від того, чи сплачували Фонду страхові внески підприємства, на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого. Також зазначає, що із змісту Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення виплаває, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є відповідач. При цьому на думку позивача, відповідач також має відшкодувати витрати в разі виплати такої пенсії органами пенсійного фонду України.

Зазначені витрати позивача за період з 01.04.11р. по 30.06.11р., що не відшкодовані відповідачем, складають 6219,18 грн.

На виконання Порядку від 04.03.2003 року за № 5-4/4 позивачем на адресу відповідача за період квітня 2011 року по червень 2011 року щомісячно направлялись акти звірки, які відповідачем були підписані в неповному обсязі.

Так, відповідно до розрахунку позивача витрати по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітеня 2011 року по червень 2011 року на загальну суму 6219,18 грн., з яких 1350,00 грн. – основний розмір пенсії, 30,78 грн. – поштовий збір на доставку пенсії, 4838,40 грн. – розмір щомісячної державної адресної допомоги.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте 16.09.11р. через відділ документального забезпечення та діловодства Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач вважає, що вказані пенсії не підлягають відшкодуванню Фондом, оскільки нещасний випадок стався за межами території України. У відповідача відсутні належні документи, що підтверджують право працівників, які отримали ушкодження здоров`я за межами України, на страхові виплати. Особи, які отримали ушкодження здоров`я за межами України не були застраховані в Україні і за них не сплачували страхові внески. Тому, на думку відповідача, у Фонду немає правових підстав для здійснення відшкодувань позивачу витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно на відшкодування поштового збору на доставку пенсії та щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня 2011 року по червень 2011 року.

Разом з цим, відповідач зазначає, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначені відповідно до угоди про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, громадянам країн – учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, які отримали каліцтво в країнах СНД, не враховуються. А тому, представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, проведення перевірок правильності сплати страхових внесків, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи наглядової ради та правління Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з квітня 2011 року по червень 2011 року позивач здійснив виплату ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до ст. 24 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 1350,00 грн., щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 4838,40 грн. Також УПФУ понесло витрати на поштовий збір з доставки пенсій зазначеним особам у розмірі 30,78 грн. Усього витрати УПФУ склали 6219,18 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області були складені та підписані Акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державна адресна допомога за період з квітня 2011 року по червень 2011 року, у тому числі і по вказаним особам, які він надав відповідачеві до заліку.

Відповідачем був складений список осіб, по яким суми виплачених пенсій не прийняті до заліку за вказаний період. Згідно зазначених списків відповідачем не прийняті до заліку суми пенсій по ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із зазначенням того, що трудове каліцтво або професійне захворювання отримане за межами України.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на відшкодування виплачених пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок із ОСОБА_2 стався на виробництві 25 лютого 1988 року на Томаринському целюлозно-паперовому заводі, м. Томари, Сахалінська область, СРСР, що підтверджується актом форми Н-1 № 3 від 25 лютого 1988 року про нещасний випадок на виробництві.

Нещасний випадок з ОСОБА_3 стався на виробництві 19 вересня 1978 року у Будівельному управлінні, селища Нижнєянськ, ЯАРСР, що підтверджується актом форми Н-1 № 2 про нещасний випадок на виробництві від 19 вересня 1977 року.

Нещасний випадок з ОСОБА_4 стався на виробництві 17 червня 1976 року на Дзержинському пасажирському автопідприємстві, РСФСР, що підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 18 червня 1976 року.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно з ст. 4 Основ на Україні, залежно від виду страхового випадку, передбачені відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, які регулюються окремими законами, прийнятими згідно цих Основ. У ст. 25 Основ викладений перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення, у тому числі перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

На підставі ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 (далі –Закон № 1788) здійснюється органами Пенсійного фонду України. Статею 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі – Закон № 1105) обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За правилами ч. 2 ст. 2 Закону № 1105, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

На виконання вказаного закону був прийнятий Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі –Порядок № 5-4/4).

Пунктом 2 Порядку № 5-4/4 визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105 (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Статтею 11 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року встановлені необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

З наведеного вбачається, що виплата пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється незалежно від того, в якій з держав колишнього СРСР отримано каліцтво, таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мають право на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок травмування на виробництві згідно з законодавством України, відповідно, позивач має право на відшкодування виплачених ним пенсій.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення основного розміру пенсій громадян держав – учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в країнах СНД і переїхали на постійне проживання в Україну за особовими справами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з квітня 2011 року по червень 2011 року в розмірі 1350,00 грн.

Щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги та поштового збору на доставку пенсії за період з квітня 2011 року по червень 2011 року суми виплаченої адресної допомоги по ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не прийняті Фондом до заліку за вказаний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (далі –Постанова № 265) запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Пунктом 2 Постанови № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державна адресна допомога та витрати на її виплату не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статті 21 Закону № 1105 та пункту 4 Порядку № 5-4/4, здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

В пункті 4 Постанови № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу та витрат на її доставку не встановлений законом.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги та поштового збору на доставку пенсії не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Маріуполі Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат по особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в період з квітень 2011 року по червень 2011 року на загальну суму 6219,18 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Маріуполі Донецької області (87529, Донецька область, м. Маріуполь, б-р Комсомольський, 74, р/р 37177400901052 в УГК в Донецькій області в м.Донецьку, МФО 834016, ід.код 25968665) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Дніпропетровський,15, р/р 256003012030 в ВАТ «Державний ощадбанк України» в м.Донецьку, МФО 335106, ід.код 23336760) витрати за основним розміром пенсій за особовими справами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з квітня 2011 року по червень 2011 року в розмірі 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 19 вересня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлений 21 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кочанова П.В.