Постанова № 18337517, 25.08.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2182/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

представника позивача Міщук І.В.,

представника відповідача Гаврилюк В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Групп» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2011 року № 0001011601/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між корпорацією «Альтіс-Холдинг» (генеральний підрядник) та ЗАТ «Гранд Маркет Груп» (замовник) укладено договір генерального підряду № 23/ПЛ від 10.05.2007 року на будівництво обєкту торговельно-розважального центру в місті Луцьку. На підставі даного контракту ЗАТ «Гранд Маркет Груп» 11.07.2008 року проведено авансову оплату будівельно-монтажних робіт.

30 червня 2010 року корпорація «Альтіс-Холдинг» виписано ТОВ «Грант Маркет Груп» податкову накладу, на підставі якої позивачем в податковій декларації за вересень 2010 року заявлено суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

Позивач вважає, що договір між ЗАТ «Гранд Маркет Груп» та корпорація «Альтіс-Холдинг», в розумінні п.7.10.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є довгостроковим контрактом, у звязку з чим позивачем правомірно сформований податковий кредит та заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до п.п.7.3.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань виконавця з довгострокових контрактів є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

На думку позивача, на зазначені обставини відповідач уваги не звернув, не застосував до спірних правовідносин п.7.10.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.3.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим прийняв неправомірне податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2011 року № 0001011601/0, яке на думку позивача підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2011 року № 0001011601/0 з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, в письмових запереченнях на позов акцентував увагу суду на тому, що в порушення п.п.7.3.1 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит було сформовано на підставі податкової накладної від 30 червня 2010 року, хоча оплата будівельно-монтажних робіт позивачем проведена 11 липня 2008 року, у звязку з чим відповідач вважає, що право позивача на податковий кредит виникло з дати списання коштів з банківського рахунку, а не з дати отримання ним податкової накладної.

На підставі наведеного представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» створене внаслідок зміни організаційно-правової форми ЗАТ «Гранд Маркет Груп» (а.с.7-8).

Як вбачається з матеріалів справи, Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації поданої ЗАТ «Гранд Маркет Груп» за вересень 2010 року, за результатами якої складений акт від 30.11.2010 року № 8929/15-115/31398759 в якому відповідачем зафіксовано, що в порушення п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» оплата будівельно-монтажних робіт проведена 11 липня 2008 року, а податкова накладна виписана 30 червня 2010 року, у звязку з чим та відповідно до п.п 7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником завищено суму бюджетного відшкодування на 36544 грн.(а.с.10-11)

За результатами акту від 30.11.2010 року № 8929/15-115/31398759 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2011 року № 0001011601/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 36544 гривні.

Позивачем оскаржене податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2011 року № 0001011601/0 в адміністративному порядку, однак рішенням ДПА України від 04.07.2011 року про результати розгляду скарги зазначене податкове повідомлення-рішення залишено в силі.

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством «Гранд Маркет Груп» та Корпорацією «Альтіс-Холдинг» укладено договір генерального підряду на будівництво № 23/ПЛ від 10 травня 2007 року, змінений та доповнений додатковими угодами від 17 березня 2008 року та № 1 від 21 березня 2008 року, за умовами якого Корпорація «Альтіс-Холдинг» зобовязується за завданням Закритого акціонерного товариства «Гранд Маркет Груп» надати роботи з будівництва обєкту Торгово-розважального центру «ПОРТ» в місті Луцьку, вул..Соборності, 41.

Відповідно до п.13.2 договору від 10 травня 2007 року, редакція якого залишена без змін додатковими угодами від 17 березня 2008 року та № 1 від 21 березня 2008 року, договір діє до повного виконання сторонами договору своїх зобовязань.

Як вбачається з графіку виконання будівельно-монтажних робіт, що є додатком до договору від 10 травня 2007 року № 23/ПЛ, даний договір діє і не є виконаний.(а.с.76)

На виконання умов даного договору позивачем 11 липня 2008 року платіжним дорученням № 481 перераховано на розрахунковий рахунок Корпорації «Альтіс-Холдінг» 300000 гривень, в тому числі ПДВ в розмірі 50000 гривень.

Корпорацією «Альтіс-Холдінг» надано позивачу податкову накладну від 30 червня 2010 року №233 на суму 307230 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 51205 грн. 10 коп.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної від 30 червня 2010 року №233 та заявлено, в тому числі, дану суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування в декларації за вересень 2010 року.

Відповідно до п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Разом з тим, згідно із п.7.3.7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Відповідно до п.7.10.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

З аналізу положень даної норми, суд приходить до висновку, що договір генерального підряду на будівництво № 23/ПЛ від 10 травня 2007 року, змінений та доповнений додатковими угодами від 17 березня 2008 року та № 1 від 21 березня 2008 року підпадає під ознаки довгострокового контракту, у звязку з чим позивачем правомірно визначено дату виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість на підставі п.7.3.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.п.7.10.3 та 7.10.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту. Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Відповідно до п.п.7.10.8 цього Закону, для цілей оподаткування суми авансів або передоплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 згідно з яким, доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформований податковий кредит на підставі податкової накладної від 30 червня 2010 року №233 та правомірно заявлено суму такого податкового кредиту до бюджетного відшкодування, оскільки такий податковий кредит сформований на дату збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Крім того, як вбачається з акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації поданої ЗАТ «Гранд Маркет Груп» за вересень 2010 року, до проведення перевірки ЗАТ «Гранд Маркет Груп» надано податковому органу підтверджуючі документи по взаємовідносинах з Корпорацією «Альтіс-Холдінг», а саме: податкову накладну № 233 від 30.06.2010 року, платіжне доручення № 481 від 11.07.2008 року та акт виконаних робіт від 31 березня 2010 року.

З урахуванням аналізу податкової накладної від 30 червня 2010 року вбачається, що дана податкова накладна видана в межах виконання договору № 23/ПЛ від 10 травня 2007 року, у звязку з чим податковий орган зобовязаний був дослідити зазначений договір та надати належну правову оцінку підставам формування податкового кредиту.

Відповідно до п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

З урахуванням наведеного позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною від 30 червня 2010 року та правомірно заявлено таку суму податкового кредиту в декларації за вересень 2010 року до бюджетного відшкодування.

В свою чергу відповідач не довів правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2011 року № 0001011601/0 у звязку з чим позовні вимоги ТОВ «Гранд Маркет Груп» підлягають до задоволення.

Крім того, згідно позовних вимог позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2011 року № 0001011601/0. Разом з тим, при постановленні рішення суд відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України може визначити інший спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 28 січня 2011 року № 0001011601/0.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі, Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 28 січня 2011 року № 0001011601/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 30 серпня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю. Ю. Сорока