Рішення № 18335213, 14.09.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-210/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

26 травня 2011 року                                                            м. Івано-Франківськ

          Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

          головуючої – судді          Горейко М.Д.

          секретаря                     Карпенко І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №211К від 12.07.2007 року в сумі 2586,36 доларів США, що еквівалентно 19697 грн. 45 коп. на предмет застави згідно договору застави транспортного засобу від 12.07.2007 року.

В процесі розгляду справи представник позивача змінила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 3738,68 доларів США, що еквівалентно 29666 грн. 78 коп., мотивуючи тим, що 12.07.2007 року відповідачка ОСОБА_1 відповідно до укладеного кредитного договору №211К від 12.07.2007 року отримала в позивача кредит в розмірі 4000 доларів США з строком погашення до 11.07.2010 року зі сплатою 16% річних за час фактичного користування кредитом та зобов’язалася виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 12.03.2011 року за відповідачкою наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 3738,68 доларів США, що еквівалентно 29666 грн. 78 коп., а саме: прострочене тіло кредиту — 2197,84 доларів США, прострочені відсотки — 860,30 доларів США, пеня — 472,50 долари США, а також штраф (фіксована частина) — 250 грн., штраф (процентна складова) — 1400 грн. 80 коп.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила. З урахуванням положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважав належним повідомлення відповідачки про розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

12 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №211К (а.с. 6-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредит в розмірі 4000 доларів США та зобов’язалася повернути кредитні кошти до 11.07.2010 року. Умовами п. 4.1. кредитного договору (а.с. 7 зв.) встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, який становить 16% річних. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту пунктом 4.3. договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Згідно п. 4.4. кредитного договору (а.с. 7 зв.) відповідачка зобов'язалася повертати кредитні кошти, проценти та винагороди за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення кожного місяця — не пізніше 05 числа кожного поточного місяця.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка ОСОБА_1 систематично порушувала строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №211К від 12.07.2007 року (а.с. 90).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

          Відповідно до п. 6.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за котрий сплачується пеня.

Згідно п. 6.6. при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким із грошових обов’язків, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Згідно п. 2.3.3. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного

користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.

          За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

          Позивачем станом на 12.03.2011 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №211К від 12.07.2007 року (а.с. 90), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитними зобов'язаннями в сумі 3738,68 доларів США, що еквівалентно 29666 грн. 78 коп., а саме: прострочене тіло кредиту — 2197,84 доларів США, прострочені відсотки — 860,30 доларів США, пеня — 472,50 долари США, а також штраф (фіксована частина) — 250 грн., штраф (процентна складова) — 1400 грн. 80 коп.

          Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачкою не представлено суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання в якій саме валюті підлягає поверненню борг за кредитними зобов'язаннями, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Таким чином стягненню з відповідачки в користь ПАТ КБ “ПриватБанк” підлягає заборгованість за кредитним договором №211К від 12.07.2007 року в розмірі 29666 грн. 78 коп., що еквівалентно 3738,68 доларам США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору в сумі 199 грн. 15 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн. та відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідачки також слід стягнути в дохід державного бюджету 97 грн. 51 коп. судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 29098829000000, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 — 29666 грн. 78 коп. (двадцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 78 коп.), що еквівалентно 3738,68 доларам США, заборгованості за кредитним договором №211К від 12.07.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1, та з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 - 199 грн. 15 коп. витрат по оплаті судового збору і 250 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід державного бюджету 97 грн. 51 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                      Горейко М.Д.