Постанова № 18300618, 15.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2011 р. Справа № 5004/869/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. , суддя Савченко Г.І. секретар судового засідання Яковлєв Д.В.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, представник (довір.№1164 від 24.06.2009р.);

від відповідача - не зявився;

від третьої особи - ОСОБА_2, представник (довір.№724-19 від 16.02.2010р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Луцьк»на рішення господарського суду Волинської області

від 08.07.2011р. у справі №5004/869/11

за позовом Національного банку України в особі Управління Національного

банку України у Волинській області м.Луцьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Приватного акціонерного товариства «Західінкомбанк»м.Луцьк

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Луцьк»

с.Липин Луцького району Волинської області

про стягнення 9270811 грн. 99 коп. заборгованості по розрахунках за кредитом та

нарахованими відсотками, штрафу та пені,-

Представникам Позивача та Третьої особи розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 08.07.2011р. у справі №5004/869/11 (суддя Якушева І.О.) задоволено позов Національного банку України в особі Уп-равління Національного банку України у Волинській області про стягнення з Товариства з обме-женою відповідальністю «Доброслав-Луцьк» 9270811 грн. 99 коп. заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, штрафу та пені згідно укладеного договору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповіда-ють чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами. Отримання кредитних коштів і неповернення їх позичальником стверджується матеріалми справи.(арк.справи 115-117).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 08.07.2011р. у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Луцьк»(надалі в тексті -ТзОВ «Доброслав-Луцьк») подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прий-няти нове рішення, яким врахувати дійсний розмір заборгованості за кредитним договором №1702/06-616 від 17.02.2006р.(арк.справи 125-126).

Скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом неповно зясовано об-ставини справи, оскільки згідно з даними його бухгалтерського обліку сума основного боргу ін-ша - тому рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. апеляційну ска-ргу ТзОВ «Доброслав-Луцьк»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Ухвалою також зобовязано Позивача надати відзив на апеляційну скаргу, а Відповідача надати повний обґрунтований зустрічний розрахунок сум, що підлягають до стягнення на підста-ві кредитного договору №1702/06-616 від 17.02.2006р., докази, що стверджують погашення за-боргованості за даним кредитним договором.(арк.справи 123).

На виконання вищевказаної ухвали 29.04.2011р. Позивач - Національний банк України в особі управління Національного банку України у Волинській області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги та повністю підтримав рішення пер-шої інстанції.(арк.справи 141-143).

Представником Третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Західінкомбанк», по-дано відзив на апеляційну скаргу, в якому також заперечуються доводи апеляційної скарги.(арк.. справи 138-140).

Відповідач в судові засідання 07 та 15 вересня 2011р. не зявився, хоч про час та місце роз-гляду скарги був повідомлений у встановленому порядку. Натомість напередодні судових засі-дання (05.09.2011р. та 15.09.2011р.) надсилав на адресу апеляційного суду письмові клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника прийняти участь у су-довому засіданні.(арк.справи 135, 149).

При цьому, Відповідач не виконав вимог ухвали від 16.08.2011р.

Клопотання про відкладення слухання справи апеляційним судом відхилене, оскільки явка представників сторін не визнавалась обовязковою і неявка Скаржника не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.09.2011р. представники Позивача та Третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування та згідно зі ст.42 цього Закону надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності.

Відповідно до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності бан-ків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №378 від 26.09. 2006р., яке діяло на момент видачі кредиту, Національним банком України в особі Управління Національного банку України у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальніс-тю «Комерційний банк «Західінкомбанк»було укладено кредитний договір №13 від 09 грудня 2008 року.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»в жовтні 2009р. відбу-лась реорганізація ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»в ПАТ «Західінкомбанк»шляхом перетворення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ «Західінкомбанк»є правонаступником ТзОВ «КБ «Західінкомбанк».

За умовами п.1.1 кредитного договору №13 від 09.12.2008р., ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»було надано кредит в сумі 34 500000 грн. на термін з 09.12.2008р. до 03.12.2009р. з оплатою від-сотків у розмірі 19 процента річних.

Виконання Позивачем зазначених зобовязань та отримання ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»кредитних коштів підтверджується наданою до справи випискою з рахунку обліку кредиту ПАТ «Західінкомбанк»від 09.12.2008р.

На виконання Постанови Правління Національного банку України №684 від 18.11.2009р. «Про пролонгацію строку дії кредитних договорів, зміну процентної ставки та перенесення тер-міну сплати нарахованих відсотків за користування кредитами ПАТ «Західінкомбанк»до кредит-ного договору додатковим договором від 06.01.2010р. було внесено зміни в частині строку повер-нення кредитних коштів до 02.12.2010р. та відсотків за користування кредитом до 01.03.2010 року.

Крім цього, на виконання Постанови Правління Національного банку України № 64 від 12.02.2010р. із ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»18.05.2010р. було укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно якого відсотки за користування кредитом сплачуються одночасно з його виконанням, тобто 02.12.2010р.

Згідно з п.1.3 кредитного договору №13 від 09.12.2008р. в редакції змін, внесених до-датковим договором від 06.01.2010р., під забезпечення кредиту надано майнові права за кредит-ними договорами, перелік яких наведений у змісті цього пункту, в тому числі - майнові права за кредитним договором №1702/06-616 від 17.02.2006р., укладеним із ТзОВ «Доброслав-Луцьк»

Як вбачається з матеріалів справи 17.02.2006р. ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»і ТзОВ «Доб-рослав-Луцьк»уклали кредитний договір №1702/06-616.

Згідно з п.1.1 кредитного договору №1702/06-616 від 17.02.2006р. в редакції додаткового договору від 18.06.2009р. Товариству надається кредит для придбання обладнання, здійснення господарської діяльності в сумі 7173798 грн. строком до 30.12.2011р. (строк користування кре-дитом продовжено згідно із змінами, внесеними Додатковим договором від 26.10.2009р.) зі спла-тою 18,5% річних за користування кредитом.

Виконання ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»зазначених зобовязань та отримання кредитних коштів ТзОВ «Доброслав-Луцьк»підтверджується довідкою №2063787973 по кредитному рахун-ку за період з 17.02.2006р. по 08.07.2011р.

Згідно з п.3.2.3 кредитного договору №1702/06-616 від 17.02.2006р. в редакції Додаткового договору від 18.06.2009р. ТзОВ «Доброслав-Луцьк»зобовязувалось щомісяця сплачувати про-центи за користування кредитом в розмірі 18,5% річних за користування кредитними коштами, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно

Відповідач порушив умови, визначені кредитним договором №1702/06-616 від 17.02.2006 року: за період лютий 2010р.квітень 2011р. не сплатив процентів за користування кредитом у строки, визначені договором.

Згідно з п.4.1.3 кредитного договору №1702/06-616 від 17.02.2006р. в редакції додатко-вого договору від 19.02.2008р. у випадкуневиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов кредитного договору, додаткових договорів, договору іпотеки, кредитор має право за письмовою вимогою до позичальника достроково стягнути суму кредиту, нарахованих за ним відсотків, штрафні санкції, понесені збитки та іншу заборгованість згідно з умовами дано-го договору.

Вимогу виконати зобовязання за кредитним договором №1702/06-616 від 17.02.2006р. - сплативши 8 302 372,26 грн., в тому рахунку 7 173 798 грн. заборгованості за кредитом, яка вба-чається з листа Позивача №13-008/1080 від 13.04.2011р. отриманого Відповідачем 19.04.2011р. (повідомлення №4300600722032), залишено останнім без відповіді та без задоволення, що зумо-вило звернення Позивача з позовом до суду.(арк.справи 44).

Перевіряючи дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні 08.07.2011р. рішення, апеляційний суд приймає до уваги наступне:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають з догово-рів та інших правочинів, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є завдання майнової (ма-теріальної) шкоди.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов-язковим для виконання сторонами, а зобовязання мають виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фі-нансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнико-ві у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кре-дит та сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов-язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, кредитне зобовязання може вважатися виконаним тільки після отримання кредито-ром суми грошових коштів, що надані за кредитним договором та плати за користування цим кредитом.

Згідно з поясненнями представників Позивача та Третьої особи, - ТзОВ «КБ «Західін-комбанк»частково виконав зобовязання за кредитним договором №13 від 09.12.2008р., повер-нувши кредитні кошти в сумі 34500000 грн.,проте залишилися несплаченими відсотки за ко-ристування кредитом, які станом на 08.06.2011р. становили 9130993,45 грн., що підтверд-жується актом звірки взаємних розрахунків між Управлінням Національного банку України у Волинській області та ПАТ «Західінкомбанк».

ТзОВ «Доброслав-Луцьк»не виконало зобовязань за договором №1702/06-616 від 17.02. 2006р. в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом: не сплатило 1564088,41 грн. процентів. Наявність заборгованості Відповідача за процентами за користування кредитом саме в такому розмірі стверджується розрахунком простроченої заборгованості за процентами, наданим ПАТ «Західінкомбанк», яке веде облік кредиту, зауважень до якого Відповідач не заяв-ляв і на вимогу апеляційного суду не подав.(арк.справи 93-94).

Заборгованість ТзОВ «Доброслав-Луцьк»за кредитом згідно договору №1702/06-616 від 17.02.2006р. в сумі 7 173 798 грн. стверджується довідкою по рахунку №2063787973 за період з 17.02.2006р. по 08.07.2011р., складеною на підставі відомостей про видачу кредиту та його оп-лату. Будь-яких зауважень щодо невідповідності даних, на підставі яких складена довідка, Відпо-відач також не навів.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, посилаючись на існування іншої суми заборгованості перед Управлінням НБУ у Волинській області, своїх доводів не обгрунтував, доказів на спростування доводів Позивача, Третьої особи та свого контррозрахунку - не подав.

На підставі п.п.3.2.6 кредитного договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню за не-своєчасне повернення кредитних коштів за період з 14.11.2010р. по 12.05.2011р. в розмірі подвій-ної облікової ставки НБУ, сума якої складає 63699,05 грн.

Крім того, на підставі п.3.2.17 кредитного договору, Позивач нарахував 30% штрафу за порушення умов договору, сума якого складає 469226,52 грн. (1564088,42 х 30% =469226,52 грн.).

Вбачається, що розрахунок штрафних санкцій виконано Позивачем з врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України та умов п.3.2 кредитного договору №1702/06-616 від 17.02.2006р.

Згідно п.3.2.3 кредитного договору №1702/06-616 від 17.02.2006р. в редакції Додаткового договору від 18.06.2009р. ТзОВ «Доброслав-Луцьк»зобовязувалось сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 18,5% річних за користування кредитними коштами щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно.

На момент вирішення справи судом першої інстанції заборгованість ТзОВ «Доброслав-Луцьк»за процентами за користування кредитом за період лютий 2010р.квітень 2011р. складає 1564088,42 грн. Розрахунок процентів відповідає умовам п.1.1, п.п.3.2.3 п.3.2 кредитного дого-вору №1702/06-616 від 17.02.2006р. в редакції Додаткового договору від 18.06.2009р.(арк.справи 93-94).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про заставу», предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Згідно ст.49 вказаного Закону, заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобовязаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Статтею 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У відповідності до вимог ч. 2 ст.576 ЦК України, предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виник-нення застави.

З матеріалів справи вбачається, що на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №13 від 09.12.2008р. - ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»відповідно до договору застави майнових прав №12/08 від 20.11.2008р. надало в заставу майнові права за кредитним договором №1702/06-616 від 17.02.2006р. про надання кредиту у вигляді відкриття відкличної поновлюваль-ної кредитної лінії та Додатковими договорами до нього, укладеними між ТзОВ «КБ «Західін-комбанк»та ТзОВ «Доброслав-Луцьк», відповідно до п.1.2. якого в редакції додаткового догово-ру від 26.10.2009р. відповідач - ТзОВ «Доброслав-Луцьк»повинен повернути банку кредит у сумі 7 173 798 грн. з кінцевим терміном повернення до 31.12.2011р.

Згідно з п.2.1.1 договору застави майнових прав, у разі невиконання заставодавцем-ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»умов кредитного договору - заставодержатель-Національний банк України в особі управління Національного банку України у Волинській області - отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону Укра-їни «Про заставу», ст.73 Закону України «Про Національний банк України».

Розділом 4 договору застави майнових прав «Порядок звернення стягнення та реалізації майнових прав шляхом уступки вимоги»встановлено, що Національному банку України право вимоги до боржника-ТзОВ «Доброслав-Луцьк»за кредитним договором №1702/06-616 від 17.02. 2006р. переходить наступного дня після настання строку виконання зобовязань за кредитним договором.

У відповідності із ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання забезпеченого зас-тавою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшко-дування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставле-ного майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встанов-лено договором.

Згідно з приписами частини 2 ст.590 Цивільного кодексу України заставодержатель набу-ває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У звязку з невиконанням ТзОВ «КБ «Західінкомбанк»умов кредитного договору №13 від 09.12.2008р. у Національного банку України, в особі управління Національного банку України у Волинській області виникло право одержати задоволення із заставлених майнових прав за кре-дитним договором №1702/06-616 від 17.02.2006р.за рахунок їх задоволення ТзОВ «Доброслав-Луцьк».

З огляду на зазначені обставини в сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об-єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, оскільки доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інс-танції не спростовано, обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасу-вання рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України - Скаржником не дове-дено, а оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та проце-суального права, фактичними обставинами та матеріалами справи,- апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги, зокрема, дода-ються докази сплати державного мита.

В звзку з чим, апеляційний суд звертає увагу, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 25.03.2005р. №2505-IV «Про внесення змін до Закону України “Про Дер-жавний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України», яким, зок-рема, внесено зміни до Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 «Про держав-не мито»(далі Декрет). Названий Закон набрав чинності з 31 березня 2005р.

Згідно підпункту «а»пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового харак-теру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із апеляційною скаргою ТзОВ «Доброс-лав-Луцьк»згідно квитанції №002610021 від 26.07.2011р. сплатило 10 000 грн. 00 коп. держав-ного мита (арк.справи 124). Проте, з урахованням ціни позову, сторона, яка подає апеляційну скаргу повинна була сплатити 12750 грн. державного мита.

Вбачається, що сплачена Скаржником сума державного мита з апеляційної скарги не від-повідає розміру, встановленому законом, тому апеляційний суд вбачає за необхідне стягнути з ТзОВ «Доброслав-Луцьк»2 750 грн. недоплаченої ним суми державного мита з апеляційної скар-ги від 26.07.2011р.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Луцьк»на рішення господарського суду Волинської області від 08.07.2011р. у справі №5004/869/11зали-шити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Луцьк»2 750 грн. державного мита за подання апеляційної скарги від 26.07.2011р. Місцевому суду видати відповід-ний наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в каса-ційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №5004/869/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

01-12/12532/11