Рішення № 18300174, 21.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2011 р.Справа № 3/5025/869/11 За позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Волочиського району <в особі ><Позивач в особі,назва ><поле >

до 1. Приватного підприємства „Юридична компанія „ТРІАРІЇ”, м. Хмельницький

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Італгруп”, м. Київ

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, с. Великі Жеребки Волочиського району Хмельницької області

про стягнення 119060,88 грн., з яких: 112000,00 грн. - збитки, 7060,88 грн. - штраф.

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 10.01.2010р.

Від відповідача 1: не з`явився

Від відповідача 2: ОСОБА_2 за довіреністю від 25.05.2011р.

Третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Італгруп” м. Київ та Приватного підприємства „Юридична компанія „ТРІАРІЇ” м. Хмельницький, як поручителя першого відповідача, згідно з укладеним з позивачем договором поруки від 25.02.2011р., 119060,88 грн., з яких 112000,00 грн. збитки, 7060,88 грн. штраф. Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на неналежне виконання відповідачем 2 договору №01-02/12-11 від 01.02.2011р. щодо продажу товару.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.08.2011р. позовні вимоги визнав. В судове засідання 21.09.2011р. не з`явився, проте надіслав письмове пояснення в якому вказав, що укладеним договором поруки не передбачено жодних компенсацій, виплати яких нібито, на думку ТОВ „ТД „Італгуп” мав здійснити поручитель. Право визнати позов передбачене Господарським процесуальним кодексом України та реалізується відповідачем на власний розсуд.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що на виконання умов договору, позивача було повідомлено про готовність відвантажити запчастини факсом 11.02.2011р. Проте, 100% оплати ТОВ „Торговий Дім „Італгруп” станом на 14.03.2011р. не отримало та 27.04.2011р. повернуло залишок авансу в розмірі 51189,47 грн. Крім того, вказав, що посівні роботи виконані СТОВ ім. Шевченка на замовлення позивача не пов`язані зі збитками та не мають відношення до комплектуючих запчастин землеобробної техніки фірми Lemken. Також звернув увагу суду на те, що договір поруки позивача з ПП „Юридична компанія „ТРІАРІЇ” укладено через 25 днів після основного договору не повідомивши ТОВ „Торговий Дім „Італгруп”.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, проте надіслав письмове пояснення, де вказав що дійсно між ним і позивачем укладався договір надання послуг №10.03/1 від 10.03.2011р. СТОВ „ім.Шевченка” надало послугу з посівів сої на полях площею 228 га та ячменю на полях площею 200 га, а ПП „Аграрна компанія 2004” прийняло виконані послуги на загальну суму 112000,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000092 від 26.03.2011р. та квитанціями до прибуткового касового ордера.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01.02.2011р. між Приватним підприємством „Аграрна компанія 2004”, с. Попівці Волочиського району та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Італгруп”, м. Київ укладено договір №01-02/12-11, згідно умов якого продавець (відповідач-2) продає, а покупець (позивач) купує комплектуючі до землеобробної техніки фірми Lemken (оригінал), в подальшому товар на умовах склад Продавця (м. Київ), у відповідності із специфікацією №1, яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно розділу 2 договору, загальна вартість товару складає 413794,56 грн., 20% ПДВ в тому числі 68965,76 грн. Покупець проводить авансовий платіж в розмірі 124138,36 грн. на протязі 5 календарних днів з дати підписання договору. Подальший розрахунок, за неоплачену частину товару проводиться в наступному порядку: 289656,20 грн. протягом 2 календарних днів з моменту повідомлення продавцем про готовність товару до відвантаження. Відвантаження товару здійснюється продавцем після отримання від покупця 100% оплати, вказаній в п. 2.1 даного договору.

Продавець зобовязується поставити товар на умовах, визначених в розділі 2 даного договору протягом 14 робочих днів після отримання авансового платежу згідно п. 2.2 даного договору (п. 3.1 договору).

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві авансовий платіж в розмірі 124138,37 грн. платіжним дорученням №603 від 08.02.2011р.

Згідно видаткової накладної №РН-026 від 14.03.2011р. відповідач-2 поставив позивачу товар на суму 72948,90 грн.

Позивач, 15.04.2011р. направив відповідачу-2 лист №154 з вимогою негайно повернути кошти за недопоставлену продукцію. Платіжним дорученням №238 від 27.04.2011р. відповідач-2 повернув кошти в розмірі 51189,47 грн.

Позивач вказує, що у звязку з не поставкою запчастин ПП „Аграрна компанія 2004” було позбавлене можливості здійснювати посіви власною технікою. Зазначає, що предметом договору є оригінальні запчастини до іноземної техніки марки Lemken, а тому кількість продавців такої техніки в Україні обмежена та враховуючи обмежені строки посівних робіт позивачу не вдалось закупити запчастини до власної техніки, а тому для здійснення посівних робіт довелось залучити техніку на умовах договору надання послуг №10.03/1 від 10.03.2011р. з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „ім.Шевченка”. СТОВ „ім.Шевченка” надало послугу з посівів на землях площею 448 га, а ПП „Аграрна компанія 2004” прийняло виконані послуги на загальну суму 112000,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000092 від 26.03.2011р. та квитанціями до прибуткового касового ордера №12 від 04.03.2011р. на суму 10000 грн., №13 від 05.03.2011р. на суму 4000 грн., №16 від 07.03.2011р. на суму 10000 грн., №20 від 10.03.2011р. на суму 10000 грн., №21 від 11.03.2011р. на суму 8000 грн., №25 від 14.03.2011р. на суму 10000 грн., №27 від 17.03.2011р. на суму 10000 грн., №30 від 21.03.2011р. на суму 10000 грн., №31 від 22.03.2011р. на суму 10000 грн., №32 від 23.03.2011р. на суму 10000 грн., №33 від 24.03.2011р. на суму 10000 грн., №34 від 25.03.2011р. на суму 10000 грн. Таким чином, просить стягнути з відповідача-2 збитки у розмірі 112000,00 грн.

Згідно п. 4.2 договору, при прострочці поставки, згідно з умовами визначеними п. 3.1, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми невідвантаженого товару.

Посилаючись на вказаний пункт договору позивач нарахував відповідачеві-2, 7060,88 грн. штрафу. З 01.03.2011р. по 13.03.2011р. за 13 днів прострочки на суму невідвантаженого товару 413749,56 грн. 2284,37 грн. штрафу та з 14.03.2011р. по 15.05.2011р. за 33 дні прострочки на суму невідвантаженого товару 340845,66 грн. 4776,51 грн.

25.02.2011р. між Приватним підприємством „Юридична компанія „ТРІАРІЇ”, м. Хмельницький та Приватним підприємством „Аграрна компанія 2004”, с. Попівці Волочиського району укладено договір поруки №25.02/1. За умовами даного договору, поручитель (відповідач-1) зобовязується відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Італгруп” (код ЄДР 36506746), що виникли з договору №01-02/12-11 від 01.02.2011р., який був укладений між кредитором та боржником (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобовязання.

Тому позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Італгруп” м. Київ та Приватного підприємства „Юридична компанія „ТРІАРІЇ” м. Хмельницький 119060,88 грн. з яких 112000,00 грн. збитки, 7060,88 грн. штраф.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Згідно п. 2.2 договору покупець проводить авансовий платіж в розмірі 124138,36 грн. на протязі 5 календарних днів з дати підписання договору. Договір №01-02/12-11 підписано 01.02.2011р. Проте, як вбачається з платіжного доручення №603 авансовий платіж був здійснений 08.02.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору №01-02/12-11, сторонами не визначено яким чином здійснюється повідомлення продавцем про готовність товару до відвантаження. Як вказує відповідач-2 таке повідомлення здійснене менеджером ОСОБА_3 (наказ про прийняття на роботу №3-к від 01.03.10р.) факсом 11.02.2011р. Позивач заперечує, вказує, що повідомлення не було.

Згідно видаткової накладної №РН-026 від 14.03.2011р. відповідач-2 поставив позивачу товар на суму 72948,90 грн. Решту авансу, в розмірі 51189,47 грн., відповідач-2 повернув платіжним дорученням №238 від 27.04.2011р.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи умови договору №01-02/12-11 від 01.02.2011р., а саме п. 4.2, штраф встановлений договором, за своєю правовою природою є пенею.

Судом враховується те, що зобов'язання щодо попередньої оплати товару позивачем не було виконано у визначений договором строк, а тому, відповідач, як боржник, не порушив обов'язку по поставці товару, що виключає нарахування пені.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 ЦК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Приписами ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Правила відшкодування збитків містяться у ст. 623 ЦК, відповідно до якої відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Обовязковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний звязок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобовязань причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового звязку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

В силу ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для визначення розміру збитків кредитор повинен також довести, що він вжив всіх необхідних заходів для того, щоб не допустити їх настання.

Як вбачається, позивач не довів суду, що він вжив усі необхідні заходи для того, щоб не допустити настання негативних майнових наслідків, та не довів суду, що позивачу спричинені збитки внаслідок правопорушення відповідача.

Відшкодування збитків це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт правопорушення з боку контрагента, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний звязок між правопорушенням і збитками.

Однак позивачем не обґрунтовано та не подано доказів протиправної поведінки відповідача, щодо недопоставки товару за договором №01-02/12-11 від 01.02.2011р., по його вині.

Відсутні, також в матеріалах справи докази, які б підтверджували, що збитки є результатом протиправної поведінки саме відповідача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Італгруп” м. Київ.

Найм додаткової техніки для здійснення посівних робіт за договором надання послуг №10.03/1 від 10.03.2011р. з СТОВ „ім. Шевченка”, не може свідчити про наявність причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем умов договору та витратами позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено обставин на які він посилається у позовній заяві.

З огляду на викладене, у позові слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача, у відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004”, с. Попівці Волочиського району до Приватного підприємства „Юридична компанія „ТРІАРІЇ”, м. Хмельницький, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Італгруп”, м. Київ, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, с. Великі Жеребки Волочиського району Хмельницької області про стягнення 119060,88 грн., з яких: 112000,00 грн. - збитки, 7060,88 грн. штраф відмовити.

СуддяО.Д. Вибодовський

Повний текст рішення складено 22.09.2011р.

Віддрук. 5 прим.

1. до справи, 2. позивачу (с. Попівці, вул. Шкільна, 34а), 3. ПП „Юридична компанія „ТРІАРІЇ”(м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26/1, кв.2), 4. ТОВ „Торговий Дім „Італгруп” (м.Київ, вул. Драгоманова, 19), 5. третій особі.