Рішення № 18299968, 13.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5023/5296/11

вх. № 5296/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Ємець А.М. 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Дочірня компанія "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України" 3-я особа < Текст >

до ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів в сумі 15000,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірня компанія "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України", звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача, ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Харків, основний борг за невиконання зобов*язань за договором в сумі 13069,47 грн., 988,24 грн. пені, 730,08 грн. 3% річних, 212,31 грн. інфляційних, 150,01 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений 31.08.2010 року договір № ХГВ 2/Т-2010 на транспортування природного газу, ст. 509, 526, 530, 624, 625 Цивільного кодексу України.

07.07.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, мотивуючи тим, що акти виконаних робіт по траснпортуванню природного газу від 31.10.2010 року, від 31.12.2010 року, від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року не мають відношення до правовідносин сторін.

26.08.2011 року відповідач надав також відзив на позовну заяву, у якій просить вважати не поданим відзив на позовну заяву від 07.07.2011 року, відмовити позивачу повністю по кожній із заявлених вимог, вирішити питання про розподіл судових витрат.

22.08.2011 року представник позивача заявив клопотання щодо продовження строку розгляду справи.

В судовому засіданні оголшувалася перерва з 22.08.11 року до 13.09.11 року до 9 год.30 хв.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31.08.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір № ХГВ 2/Т-2010 на транспортування природного газу, відповідно до пункту 2.1 якого позивач зобов'язався здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу Замовника (відповідач) протягом 2010 року в обсязі 6700 тис. куб.м, а відповідач- сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Згідно пунктів 4.1 та 4.2 договору послуги по транспортуванню газу оформлюються Газотранспортим підприємством (позивач) і Замовником (відповідач) актами надання послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін до 5 числа наступного за звітним місяцем на підставі актів здачі-прийому газу, підписаних Газорозподільчим підприємством, копії яких Замовник (відповідач) повинен надати Газотранспортному підприємству. Акти надання послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення розрахунків.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що у разі відсутності або невчасного оформлення актів надання послуг по транспортуванню газу, підставою для проведення нарахїувань і розрахунків можуть бути акти прийому-передачі газу між Замовником і Газорозподільчим підприємством, або реєстри споживання газу, що надаються газорозподільчим підприємством Газотранспортному підприємству.

Договором встановлено, що тариф на транспортування 1000 куб.м газу згідно Постанови НКРЕ № 1007 від 30.07.2010 року встановлюється в розмірі 280,80 грн., включаючи ПДВ. На розрахунковий рахунок Газотранспортного підприємства (позивача) Замовник (відповідач) сплачує 6,60 грн. (з ПДВ) за кожну 1000 куб.м протранспортованого газу, відповідно до протоколу узгодження ціни, що являється невід'ємною частиною договору (п.5.1 договору).

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником (відповідачем) на підставі тарифу, визначеного у пункті 5.1 договору, грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Газотранспортного підприємства (позивача) вартості транспортних послуг. Розрахунки проводяться на умовах передоплати за 5 днів до настання місяця, у якому ці послуги будуть надаватися. Кінцевий розрахунок проводиться на підставі акітв наданих транспортних послуг, зазначених у розділі 4 Договору за тарифом, що зазначений у п.5.1 Договору, до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач у позовній заяві посилається на те, що акти виконаних робіт по траснпортуванню природного газу від 31.10.2010 року, від 31.12.2010 року, від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року не мають відношення до правовідносин сторін. Проте, судом встановлено, що відповідачем підписаний акт звіряння розрахунків з Краснокутським ГПУ "Полтавагазвидобування", у якому відповідач підтвердив наявність боргу за послуги з транспортування - дата 30.10.2010 року на суму 13033,77 грн., а також за послуги з транспортування - дата 31.12.2010 року - 35,70 грн., що відповідає позовним вимогам, зазначеним позивачем у позовній заяві (арк.с.3), а саме: період складання акту: жовтень 2010 року, протранспортовано газу - 1974,814 тис.куб.м, сума до сплати - 13033,77 грн., період складання акту - рудень 2010 року, обсяг протранспортованого газу -5,409 тис.куб.м, сума до сплти - 35,69 грн., всього до сплати - 13069,46 грн.

Позивач, обгрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву, посилається також на те, що на офіційному веб-сайті ДПА України відносно Газопромислового управління "Харківгазвидобування" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної компанії "Нафтогаз України" розміщено відмості, що юридичну особу із кодом ЄДРПОУ 25617463 припинено, а відтак, оскільки договір № ХГВ 2/Т-2010 від 31.08.2010 року на транспортування природного газу укладено між Газопромисловим управлінням "Харківгазвидобування" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та Науково-виробничою фірмою "Сінтал'Д" - товариством з обмеженою відповідальністю, то відповідач вважає, що позовну заяву подано до суду юридичною особою, яка не є стороною по договору, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, а тому слід залишити позов без розгляду.

Проте, суд не приймає такі доводи відповідача, оскільки договір укладений між відповідачем та юридичною особою - Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі заступника директора Газопромислового управління "Харківгазвидобування" Кравченко В.Г., який діяв при підписанні договра на підставі Довіреності № 2-147д від 12.02.2010 року, що не суперечить статті 244 ЦК України, якою встановлено, що представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Статтею 239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Доводи відповідача щодо того, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, а саме Чобітьком І.В. є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК України, є необгрунтованими, оскільки довіреністю від 25.01.2011 року заступника директора з безпеки та правових питань Філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" уповноважено від імені Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" представляти Компанію по справах в місцевих судах, господарських, адміністративних при розгляді господарських справ, з усіма правами, наданими чинним законодавством України представнику сторони у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному процесах, вести претензійно-позовну роботу від імені Компанії (арк.с.27).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ( ст. 174 ГК України).

Відповідно ст. 193 ГК України, що кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договором строк оплати визначений - кінцевий розрахунок проводиться на підставі актів наданих транспортних послуг, зазначених у розділі 4 Договору за тарифом, що зазначений у п.5.1 Договору, до 10 числа місяця, наступного за звітним.

19.04.2011 року листом № 253 газопромислове управління "Полтава газвидобування" Краснокутський ЦВНКГ повторно направило акти виконаних робіт з транспортування газу на адресу відповідача, який був отриманий представником відповідача 22.04.2011 року. Оскільки кінцевий розрахунок здійснюється на підставі актів наданих транспортних послуг (6.1 договору), а позивач не надав суду докази підписання актів наданих транспортних послуг у відповідності до п.4.2 договору, то суд вважає, що саме з 22.04.2011 року встановлюється термін оплати послуг з транспортування газу.

Листом від 04.04.2011 року № 22-2929 позивач повідомив Начальника Нововодолазької філії ВАТ "Харківгаз" про те, що з 01.01.2011 року боржник (відповідач) повідомлений, що розрахунки за спірним договором необхідно проводити на рахунок ГПУ "Полтавагазвидобування", вимога про проведення розрахунку, що напрравлена боржнику 12.03.2011 року за № 22-2091 залишена ним без задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем порушені договірні зобов’язання в частині оплати послуг за транспортування газу, а тому приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині суми основного боргу у розмірі 13069,47 грн.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Договором від 31.08.2011 року (п.7.2.) передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в пункті 6.1 договору, Замовник (відповідач) сплачує на корсить Газотранспортного підприємства (позивача) крім суми щзаборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від усми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені, річних та інфляційних підлягають задоволенню частково з урахуванням строку оплати, який відліковується з 22.04.2011 року. Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення пені за період з 23.04.2011 року по 31.05.2011року в сумі 210,90грн., 3% річних - 40,82 грн., інфляційних втрат - 149,86 грн., в іншій частині позовних вимог в сумі 1529,05 грн. - суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито розподіляється на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" -товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Чкалова, 7 м. Харків, р/р 26000961052947в філії ПАТ ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, код ЄДРПОУ 14073681) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, р/р 26002031017 в АБ "Укргазпромбанк" м. Києва, МФО 320843, код 30019775) основний борг в сумі 13069,47 грн., пеню в сумі 210,90грн., 3% річних - 40,82 грн., інфляційні втрати в сумі 149,86 грн., державне мито в сумі 134,71грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211,94 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

рішення підписане 16.09.11 року.