Рішення № 18299243, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/23619.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Державної наукової установи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-33 від 22.04.2011р.);

від відповідача: не зявились;

19.09.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Державної наукової установи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (надалі відповідач) 117920, 28 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 6996, 95 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 1606, 96 грн., пені сумою 6851, 34 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 312337 від 09.11.2010р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка на 01.06.2011р. становила 117910, 28 грн. та була ним сплачена, у звязку з чим, враховуючи допущене прострочення, з урахуванням вимог Цивільного кодексу, позивачем заявлені до стягнення суми 3% річних, інфляційних збитків та пені, нарахування якої, передбачено договором.

Від відповідача судом отримані пояснення на позовні вимоги у яких зазначено про сплату заборгованості по сумі основного боргу, а також викладено прохання відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Інституту пені та штрафних санкцій.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2010р. між АЕК «Київенерго»та Державною науковою установою Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти укладено договір № 312337 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобовязаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звіряння абонент повертає в РТ № 1); рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 4 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію) - не пізніше 25 числа поточного місяця, і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.11.2010р. по 01.02.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано, згідно з додатковою угодою від 02.09.2011р. сторони дійшли згоди вважати договір на постачання теплової енергії від 09.11.2010р. № 312337 з 01.01.2011р. чинним до 31.12.2011р. та пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) та стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 132051, 27 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 117910, 28 грн. в періоді з 01.11.2010р. по 01.02.2011р. з урахуванням проведеної оплати в сумі 14140, 99 грн. у грудні 2010р..

Зазначена сума боргу згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору № 312337 була погашена відповідачем 06.09.2011р., що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

В силу положень договору (п. 6.3.4) абонент (відповідач у справі) несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку № 4 договору.

Згідно з п. 4.5 Додатку № 4 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи з облікової ставки встановленої Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%) в межах встановленого законом строку (не більше ніж за 6 місяців) та складає 6851, 34 грн. (розрахунок є додатком до позовної заяви, та додатково наданий на вимоги суду).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 6996, 95 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 1606, 96 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 312337 від 09.11.2010р. відповідачем не спростовано, погашення боргу 06.09.2011р. підтверджує допущене порушення по строках сплати вартості теплової енергії, які передбачені умовами договору, у звязку з чим, враховуючи сплату суми основного боргу, позов підлягає задоволенню частково.

При цьому судом враховуються пояснення відповідача викладені письмово, однак факт фінансування інституту за рахунок Державного бюджету та наявність статусу відповідача як бюджетної установи не є підставою для звільнення останнього від сплати пені, нарахування якої передбачено договором, а також сум 3% річних, інфляційних збитків нарахованих за прострочення сплати вартості спожитої енергії згідно ст. 625 ЦК України.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1333, 66 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати повязані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Державної наукової установи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти 117910, 28 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Гетьмана Сагайдачного 37, р/р 35219004004218 в УДКУ у м. Києві, МФО 820019, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34048312) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 6851, 34 грн. (шість тисяч вісімсот пятдесят одну гривню 34 копійки) пені, 6996, 95 грн. (шість тисяч девятсот девяносто шість гривень 95 копійок) інфляційних збитків, 1606, 96 грн. (одну тисячу шістсот шість гривень 96 копійок) 3% річних, 1333, 66 грн. (одну тисячу триста тридцять три гривні 66 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 22.09.2011