Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/24119.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»
в особі Відділення «Київська регіональна дирекція»
до Приватного підприємства «Кон-Корд»
третя особа ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором поруки № 03.61/08-ДП1 від 04.03.2008р.
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 305/11.5.2 від 13.04.2011р.);
від відповідача: не зявились;
від третьої особи: ОСОБА_1;
19.09.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»(надалі ПАТ «ВТБ Банк», позивач) звернулось до суду в особі відділення «Київська регіональна дирекція»з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Кон-Корд»(надалі ПП «Кон-Корд», відповідач) заборгованості за кредитними договорами станом на 01.07.2011р. в сумі 2034389, 57 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач виступає поручителем за договором поруки № 03.61/08-ДП1 від 04.03.2008р., яким забезпечені вимоги ПАТ «ВТБ Банк»по договору укладеному з ОСОБА_1.
При порушенні провадження у справі третьою особою що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1 (ухвала від 21.07.2011р.).
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 15.09.2011р. наявна у матеріалах справи).
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 25.07.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
Провадження у справі порушено ухвалою від 21.07.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
04 березня 2008р. між ВАТ ВТБ Банк, правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено генеральну угоду № 03.61/08-ГУ на умовах якої банк зобовязувався надавати клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених у рамках угоди і які є її невідємними частинами.
Умови та порядок надання кредитних коштів визначені у розділі 2 генеральної угоди та, зокрема згідно з п. 2.2., 2.3 договору:
- умови надання, термін погашення та розмір кожного кредиту оформлюється кредитними договорами, які є невідємними частинами договору…;
- конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, цільове призначення кредиту визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в рамках угоди.
В межах укладеної генеральної угоди, її сторонами були укладені кредитні договори № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р., № 03.61/08-СК2 від 07.03.2008р. за якими позивачем були надані кредитні кошти підтвердженням чого є виписки з особового рахунку позичальника, які в копіях залучені до матеріалів справи.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 1.1 кредитного договору № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р. кредит надається позичальникові в сумі 48842 доларів США, строком користування по 02 березня 2012р., зі сплатою за користування кредитом 14, 5% річних.
Порядок сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту визначені у розділі 3 договору, та зокрема, у п. 3.1 договору зазначено, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невідємною частиною кредитного договору…
Графік погашення кредиту є додатком до договору та містить суми по строках погашення боргу за кредитом, сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Строки сплати відсотків за користування кредитом визначені договором, позичальником порушені, згідно приведеного розрахунку заборгованості з 03.04.2009р. виникло постійне прострочення сплати процентів, у періоді з 03.12.2008р. рахується прострочення по сплаті кредиту.
Право банку вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним, встановлено п. 7.3 кредитного договору і зокрема таке передбачено у випадку, якщо результат перевірки фінансового стану позичальника не задовольнить банк або проведення перевірки неможливе не з вини банку.
В силу положень п. 5.6 кредитного договору, позичальник зобовязаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобовязання у випадках:
- встановлених Генеральною угодою № 03.61/08-ГУ від 04.03.2008р.;
- невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором;
- порушення заставодавцем (поручителем, гарантом) зобовязань за договором, що забезпечує виконання позичальником зобовязань за кредитним договором…
Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.
Пунктом 8.3 кредитного договору № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р. укладеного між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1, визначено, що забезпеченням виконання зобовязань позичальника перед банком по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування та інших видатків за кредитним договором є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії.
Договір поруки № 03.61/08-ДП1 між ВАТ «ВТБ Банк», ПП «Кон-Корд» (відповідач у справі) та ОСОБА_1 укладено 04.03.2008р., за яким поручитель, поручився перед банком за виконання позичальником зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т. ч. збільшуючими основне зобовязання) (п.1 договору поруки).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з поручителя заборгованості позичальника за кредитним договором № 03.61/08-СК2 від 07.03.2008р. на підставі договору поруки № 03.61/08-ДП1 від 04.03.2008р. суд визнає безпідставними, оскільки обсяг відповідальності поручителя встановлений договором не передбачає поруки останнього за виконання зобовязань по кредитному договору № 03.61/08-СК2 від 07.03.2008р..
Викладене у позовній заяві щодо того, що за умовами договору поруки № 03.61/08-ДП1 від 04.03.2008р. відповідач зобовязувався відповідати за виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитними договорами № 1 та № 2 не відповідає дійсності (у відношенні до кредитного договору № 2 у позовній заяві це договір № 03.61/08-СК2 від 07.03.2008р.) та спростовується наданим до справи договором поруки № 03.61/08-ДП1 від 04.03.2008р..
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За укладеним договором поруки (п. 4, п. 5) у разі невиконання зобовязань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники; поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.
Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Строк виконання зобовязань щодо повернення грошових коштів за кредитним договором № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р. є таким що настав достроково, однак умови договору у повному обсязі не виконані, заборгованість ОСОБА_1 залишилась непогашеною в сумі 42565, 10 доларів США (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.07.2011р. складає 339316, 21 грн.), доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Зобовязання щодо сплати відсотків боржником по кредитному договору, були порушені, сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами станом на 01.07.2011р. становить 10903, 65 доларів США (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.07.2011р. складає 86920, 63 грн.), доказів зворотнього суду не представлено.
Відповідно до п. 8.1 договору, у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору, більше 3 банківських днів, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань…
Пеня, по розрахунку за період прострочення нарахована банком у розмірі 4006, 88 доларів США (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.07.2011р. складає 31941, 65 грн.) за несвоєчасну сплату кредиту та 1180, 89 доларів США (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.07.2011р. складає 9413, 70 грн.) за несвоєчасну сплату відсотків, відповідно у вказаних сумах підлягає стягненню з поручителя.
Оскільки договір є обовязковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом згідно договору № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р., вимоги про стягнення вказаних сум з поручителя визнаються судом обґрунтованими, оскільки позичальник не виконує покладені на нього зобовязання за кредитним договором, а позивач на підставі ст. 543 ЦК України, договору поруки № 03.61/08-ДП1 від 04.03.2008р. отримав право стягнення зазначеної заборгованості з поручителя.
При цьому, безпідставним визнає суд нарахування позивачем інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту (5917, 55 доларів США) та відсотків (1259, 32 доларів США), пені у розмірі 30% річних від суми простроченої заборгованості основного боргу (47198, 39 доларів США), пені у розмірі 3% річних від суми простроченої заборгованості за невчасну сплату основного боргу (12051, 58 доларів США) по договору № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р. виходячи з наступного.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, визначаються у відношенні знецінення грошової одиниці України.
Зазначені обставини не підтверджують понесення позивачем інфляційних збитків через несвоєчасне повернення позичальником кредиту та процентів передбачених договором, оскільки органом статистики індекс інфляції долару США не встановлюється, а валютою кредитного договору № 03.61/08-СК1 від 04.03.2008р. є долар США.
Заявлення до стягнення з відповідача заборгованості позичальника по пені у розмірі 30% річних від суми простроченої заборгованості основного боргу (47198, 39 доларів США), пені у розмірі 3% річних від суми простроченої заборгованості за невчасну сплату основного боргу (12051, 58 доларів США) є безпідставним, оскільки пеня це договірна санкція, а при укладенні договору сторони не погоджували можливість нарахування пені у розмірі 3% річних та 30% річних за прострочення сплати основного боргу.
Вимоги щодо стягнення пені, з урахуванням умов договору (п. 8.1) судом розглянуті в межах заявленого позову, а в силу положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 20343, 89 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 4527, 57 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Кон-Корд» (04201, м. Київ, вул. Петра Панча 9, кв. 12, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32044316) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська 8/26, ідент. код 14359319) в особі Відділення «Київська регіональна дирекція»(01033, м. Київ, вул. Жилянська 35) 339316, 21 грн. (триста тридцять девять тисяч триста шістнадцять гривень 21 копійок) суми кредиту, 86920, 63 грн. (вісімдесят шість тисяч девятсот двадцять гривень 63 копійки) заборгованості по процентах, 31941, 65 грн. (тридцять одну тисячу девятсот сорок одну гривню 65 копійок) пені за несвоєчасну сплату кредиту, 9413, 70 грн. (девять тисяч чотириста тринадцять гривень 70 копійок) пені за несвоєчасну сплату відсотків, 4527, 57 грн. (чотири тисячі пятсот двадцять сім гривень 57 копійок) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 22.09.2011
Судове рішення № 18299190, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/241. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: