Рішення № 18298849, 08.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/27308.09.11 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНІС» про стягнення боргу за несплату телекомунікаційних послуг 765,59 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.09.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 734, 78 грн. суми заборгованості згідно нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р., 22, 17 грн. - пені, 5, 90 грн. - інфляційних втрат, 2, 74 грн. 3 %, загалом 765, 59 грн., а також 102,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/273, розгляд справи було призначено на 03.08.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 розгляд справи було відкладено до 08.09.2011 р.

Позивач в судове засідання 08.09.2011 р. направив свого представника, який заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було надано відповідачу телекомунікаційні послуги згідно нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р., а відповідачем вказані телекомунікаційні послуги своєчасно не були оплачені, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 734, 78 грн. згідно нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р.

Відповідач своїх представників в судові засідання 03.08.2011 р., 08.09.2011 р. не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р. ВАТ «Укртелеком»в особі Київської міської філії ВАТ «Укртелеком» (позивач) надавало ТОВ «ДАНІС»(відповідачу) телекомунікаційні послуги, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»послуги операторами звязку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами звязку і оплати послуг.

Відповідно до нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р., виписаних позивачем, відповідачу надано телекомунікаційні послуги, на оплату яких позивач виставив рахунки від 31.05.2010 р., 30.06.2010 р. по договору № 2266450 за телекомунікаційні послуги відповідачу на загальну суму 1429, 02 грн.

Згідно з позовними вимогами та поясненнями представника позивача, відповідач оплатив частково телекомунікаційні послуги, заборгованість відповідача станом на 01.05.2010 р. становить 734, 78 грн.

Згідно довідки № 14/681 від 02.08.2011 р. відповідач - ТОВ «ДАНІС» має заборгованість перед ВАТ «Укртелеком»в особі КМФ за телекомунікаційні послуги в сумі : 734, 78 грн. основного боргу, 22, 17 грн. пені, 2, 74 грн. 3 % річних, 5, 90 грн. інфляційних втрат, а загалом 765, 59 грн.

24.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення суми основного боргу та пені за надані телекомунікаційні послуги згідно доданих до матеріалів справи нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р., що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 5165 від 24.06.2011 р.

Відповідно до ст.. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники процесу повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншими учасниками правовідносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем згідно з виписаних нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р., та виставлених рахунків від 31.05.2010 р., 30.06.2010 р. по договору № 2266450 надано телекомунікаційні послуги в повному обсязі, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень телекомунікаційні послуги на загальну суму 734, 78 грн. Але, всупереч вимогам ст. 33, 36, 63 Закону України «Про телекомунікації», нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р. відповідач свої зобовязання по повній оплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг на суму 734, 78 грн. не здійснив, доказів протилежного станом на момент вирішення спору по суті не надано.

Також, судом встановлено, що оскільки в нарядах (листах) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р. між сторонами не погоджено строку оплати за надані позивачем та прийняті відповідачем телекомунікаційні послуги, у випадку, якщо навіть ці заходи не відбулись або скасовані, а тому відповідач мав виконати свої зобовязання по оплаті наданих позивачем послуг в сумі 734, 78 грн. у строк, встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тобто у семиденний строк з моменту виставлення позивачем вимоги про оплату послуг до 30.06.2011 р., оскільки претензія направлена позивачем відповідачу 24.06.2011 р., що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 5165 від 24.06.2011 р., який наявний в матеріалах справи.

Але, оскільки відповідачем у строк до 30.06.2011 р. не було здійснено оплату наданих позивачем послуг в сумі 734, 78 грн. згідно нарядів (листів) № 19555, № 19556, № 19557 від 06.09.2010 р., а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем телекомунікаційні послуги визнається судом законною, обґрунтованою та доведеною належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 734, 78 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті наданих послуг 22, 17 грн. пені, 5, 90 грн. інфляційних втрат, 2, 74 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що позивач надав суду розрахунки сум пені, 3% річних та суми інфляційних втрат за періоди, які викладено позивачем у позові, і які судом перевірено, та з якими суд погоджується, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 22, 17 грн. пені, 5, 90 грн. інфляційних втрат, 2, 74 грн. 3 % річних в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНІС»(ЄДРПОУ 19496162, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, б. 7/10) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії (ідентифікаційний код 01189910, місцезнаходження : 01033, м. Київ, вул. Горького,40) суму заборгованості в розмірі 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 78 коп., пеню - 22 (двадцять дві) грн. 17 коп., інфляційних втрат - 5 (п'ять) гри. 90 коп., З % річних - 2 (дві) грн. 74 коп., а також 102 (сто дві ) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3.Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України. 4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення 13.09.2011 р.