Рішення № 18298124, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/23919.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Елкопласт Укр»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко Київ»

простягнення 197400,71 грн.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Представники: від позивача ОСОБА_1 по дов. №б/н від 16.03.2011р. ОСОБА_2 по дов. №б/н від 16.03.2011р.

від відповідача ОСОБА_3 по дов. №1 від 18.11.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальнсітю “Елкопласт Укр” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінок - Київ” 197400,71 грн., із яких: 178981, 95 грн. основний борг по договору №13 від 01.03.2006р., 8483,78 грн. пені за прострочку платежу, 1905,57 грн. 3% річних, 8029,41 грн. - інфляційні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 було порушено провадження у справі № 36/239 та призначено її до розгляду на 17.08.2011.

В судовому засіданні представниками позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 150021,67 грн., із яких: 131602,91 грн. основного боргу, 8483,78 грн. пені, 1905,57грн. 3% річних, 8029, 41 інфляційні.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Через відділ діловодство Господарського суду м. Києва 16.08.2011р. від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез”явлення в засідання представників сторін.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 12.09.2011р.

В судовому засіданні 12.09.2011р. оголошувалась перерва до 19.09.2011р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.09.2011р. представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 123280,54 грн. основного боргу, 11586,95, 39 грн. пені за прострочку платежу, 1905,57 грн. 3% річних, 8209,41 грн. інфляційні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди контейнерів для твердих побутових відходів №13 від 01.03.2006 р. позивач передав у тимчасове платне користування майно, а відповідач належним чином грошове зобовязання по внесенню орендної плати не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 123280,54 грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість перед відповідачем по орендній платі, надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців пропорційно від суми боргу у зв'язку із великою дебіторською та кредиторською заборгованістю, що зумовило скрутне фінансове становище ТОВ "Грінко-Київ".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 р. між ТОВ "Елкопласт Укр" (орендодавець) та ТОВ "Грінко-Київ" (орендар) укладено договір оренди контейнерів для твердих побутових відходів №13 (надалі "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове оплатне користування наступне майно: контейнери пластмасові, євро стандарту, ємкістю 1100 л, у кількості 708 шт.

Згідно з п. 3.1 Договору передача контейнерів від орендодавця до орендаря здійснюється на підставі додаткових угод на кожну окрему партію контейнерів та підписання обома сторонами актів приймання-передачі контейнерів, який складається у письмовій формі і підписується уповноваженими на це представниками сторін, які здійснюють таку передачу, та скріплюється печатками сторін.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що орендар зобов'язується сплачувати на користь орендодавця орендну плату за користування майном, що охоплюється предметом цього договору, у розмірах та у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору розмір орендної плати за кожну одиницю майна складає за 5 років складає: за 1 рік 359,00 грн. + ПДВ 71,80 грн., за один місяць 30,00 грн.+ ПДВ 6,00 грн. , за один день 1,00 грн. + ПДВ 0,20 грн.

Пунктом 5.4 Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується завжди 15 числа поточного місяця перерахунком суми на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 5.5 Договору орендар сплачує орендну плату згідно цієї частини цього договору на підставі рахунку, виставленого орендодавцем, оплату якого можна проводити протягом 10 днів з дня його видачі.

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу в оренду контейнери у кількості 200 шт., що підтверджується актамиприйому-передачі до Договору №13.

Відповідачем частково сплачувалась орендна плата за користування контейнерами, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2011 р.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання за Договором, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 123280,54 грн. (включаючи серпень 2011р.).

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі контейнерів у кількості 67 штук в оренду, користування ними відповідачем та заборгованість відповідача з внесення орендної плати за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року у розмірі 123280,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 5.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 15 числа поточного місяця.

Відповідач частково сплачував орендну плату, що підтверджується виписками з рахунку позивача та актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2011 р.

Посилання відповідача на ненастання строку оплати орендованих контейнерів судом відхиляються з огляду на таке.

Пунктом 5.4 Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується завжди 15 числа поточного місяця перерахунком суми на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 5.5 Договору орендар сплачує орендну плату згідно цієї частини цього договору на підставі рахунку, виставленого орендодавцем, оплату якого можна проводити протягом 10 днів з дня його видачі.

Із матеріалів справи вбачається і не заперечується представником відповідача, що протягом дії Договору та на виконання його умов ТОВ "Грінко-Київ" частково сплачувало орендну плату, а встановлені платежі містять призначення "згідно Договору", а не згідно конкретних рахунків.

Крім того, позивачем надано докази щомісячного направлення на адресу відповідача рахунків та актів.

Із гарантійних листів відповідача до ТОВ "Елкопласт Укр" вбачається, що ним постійно визнавалась сума щомісячної заборгованості та пропонувалось розстрочити заборгованість.

Таким чином, сторони погодили щомісячну систему сплати орендних платежів, передбачену п. 5.4 Договору, а обставин, які б перешкоджали здійсненню платежів до одержаних рахунків, відповідачем не наведено.

Суд відзначає, що сторони обмінювались гарантійними листами щодо розстрочення оплати суми заборгованості, проте волі обох сторін на встановлення конкретних пропозицій (зміни строку виконання зобовязань) досягнуто не було (кожна сторона пропонувала свої умови, на які інша не погоджувалася).

За перерахунком суду заборгованість відповідача по орендній платі та іншим платежам за період з 01.09.2010 р. по 31.08.2011 р. становить 123280, 54 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 123280,54 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість визнана.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Грінко-Київ" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Елкопласт Укр" про стягнення з ТОВ "Грінко-Київ" заборгованості у розмірі 123280,54 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11586,95 грн. згідно розрахунку, доданого до заяви про збільшення позовних вимог від 19.09.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 10.2 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати орендної плати чи будь-якого рахунку, виставленого орендодавцем за цим договором, орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день такого прострочення.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 11586,95 грн. є правомірними.

Також, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 1905,57 грн. та інфляційні у розмірі 8029, 41 грн., нараховані за період прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобовязання, то вимоги позивача про стягнення інфляційних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 8029,41 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Розмір 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача становить 1905,57 грн.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання судового рішення.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

У заяві від 12.09.2011 р. ТОВ "Грінко-Київ" посилається на існування великої дебіторської та кредиторської заборгованості, що зумовило скрутне фінансове становище відповідача, а також на те, що виконавчою службою Голосіївського району міста Києва відкрито 6 виконавчих проваджень про примусове стягнення з боржників на користь відповідача грошових коштів.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2011 р. заявив про те, що він не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду по справі №36/239 строком на шість місяці, що підтверджується його підписом на заяві ТОВ "Грінко-Київ".

Подача заяви про розстрочку судового рішення та погодження її стягувачем свідчить про врахування матеріальних інтересів та фінансового стану обох сторін, і викладене в заяві прохання про розстрочку якнайкраще, на думку сторін, забезпечить врахування спільних інтересів при виконанні рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. у справі №36/239.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкопласт Укр" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 7-Б, кв. 47; ідентифікаційний код 32982190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкопласт Укр" (10001, м. Житомир, майдан Згоди, 6; ідентифікаційний код 33643985) заборгованість у розмірі 123 280 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 8 029 грн. 41 коп., 3% річних у розмірі 1 905 грн. 57 коп., пеню у розмірі 11 586 грн. 95 коп., державне мито у розмірі 1 448 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 30 вересня 2011 року -24414,00 грн.до 31 грудня 2011 року -24 414,00 грн.

до 31 жовтня 2011 року -24 414,00грн.до 31 січня 2012 року -24 414,00 грн.

до 30 листопада 2011 року -24 414,00 грн.до 30 лютий 2012 року -24 416,49 грн. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

20.09.2011р.