Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/33019.09.11 За позовом Національного комплексу «Експоцентр України»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубокомплект»
про зобовязання повернути майно
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю
Від відповідача не зявився
У судовому засіданні 19.09.2011 на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про зобовязання останнього повернути за актом приймання передавання майно, а саме: трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16,0 у кількості 52 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 325 х 25,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 57 х 3,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 76 х 3,5 у кількості 60 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 121 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 127 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16 у кількості 109 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 89 х 3,5 у кількості 90 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 108 х 3,0 у кількості 52 тон, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 було порушено провадження в справі № 36/330 та призначено її до розгляду на 19.09.2011. В судовому засіданні 19.09.2011 представник позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позо задовольнити. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч ст.. 949 Цивільного кодексу України та умов укладеного договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005 не було повернуто після закінчення строку дії договору майно, передане на зберігання по акту приймання передачі від 01.11.2005. В судове засідання 19.09.2011 відповідач свого представника - не направив. Про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву та витребуваних судом ухвалою від 31.08.2011 документівне надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 572644 станом на 12.09.2011. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав.
У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2005 між позивачем Національним комплексом «Експоцентр України», як поклажодавцем, та відповідачем ТОВ «Трубокомлект», як зберігачем, було укладено договір зберігання № 122-3 (далі договір зберігання № 122-3 від 01.11.2005), згідно умов якого зберігач (відповідач) зобовязався прийняти від поклажодавця (позивача) і за плату зберігати металопродукцію (майно) останнього в своїх складських приміщеннях та повернути її по першій вимозі поклажодавця (позивача) в схоронності (п. 1.1).
Умовами договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005 сторони погодили, що складські приміщення зберігача (відповідача) знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Віскозна, 32 (п. 1.1), докладний перелік майна, його кількість і оцінка будуть засвідчуватись в актах приймання передавання майна (п. 1.2).
Пунктом 2.1.5 договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005 визначено, що зберігач (відповідач) зобовязується повертати поклажодавцю (позивачу) майно за актами приймання передавання по першій вимозі останнього.
Згідно пункту 5.1 договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005, договір набирає чинність з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2006.
01.11.2005 між позивачем та відповідачем було підписано та посвідчено печатками обох сторін акт приймання передачі за договором зберігання № 122-3 від 01.11.2005, відповідно до якого позивачем (поклажодавцем) було передано, а відповідачем (зберігачем) прийнято на зберігання майно на загальну суму 2689203,00 грн. з ПДВ, а саме: трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16,0 у кількості 52 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 325 х 25,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 57 х 3,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 76 х 3,5 у кількості 60 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 121 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 127 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16 у кількості 109 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 89 х 3,5 у кількості 90 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 108 х 3,0 у кількості 52 тон.
Також, між позивачем та відповідачем до договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005 укладались додаткові угоди, якими продовжувався строк дії зазначеного договору, а саме: додатковою угодою № 1 від 25.12.2006 до 31.12.2007, додатковою угодою № 2 від 28.12.2007 до 31.12.2008, а додатковою угодою № 3 від 11.12.2008 - до 31.12.2009.
Позивач, у звязку з закінченням строку дії договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005, звернувся до відповідача з листами № 01011/1213а від 22.12.2009 та № 02-11/668 від 08.07.2011, в яких просив повернути майно, передане на зберігання відповідачу по акту приймання передачі від 01.11.2005, але відповідач жодної відповіді на листи позивача не надав і майно не повернув.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Ч. 1 статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч. 1 статті 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Статтею 949 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1). Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч. 2).
Згідно статті 953 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Вимогами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно умов укладеного договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005 позивачем було передано, а відповідачем прийнято на зберігання по акту приймання передачі від 01.11.2006 наступне майно: трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16,0 у кількості 52 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 325 х 25,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 57 х 3,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 76 х 3,5 у кількості 60 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 121 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 127 у кількості 10 тон, трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16 у кількості 109 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 89 х 3,5 у кількості 90 тон, трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 108 х 3,0 у кількості 52 тон. Строк зберігання до 31.12.2009 (згідно додаткової угоди № 3 від 11.12.2008).
В свою чергу, позивач листами № 01011/1213а від 22.12.2009 та № 02-11/668 від 08.07.2011 звертався до відповідача з вимогами повернути майно, передане на зберігання по договору зберігання № 122-3 від 01.11.2005 згідно акту приймання передачі від 01.11.2006, але відповідач всупереч ст. ст. 938 ч. 1, 949, 953 Цивільного кодексу України та п. 2.1.5 наведеного договору майно позивачу не повернув, доказів повернення майна або продовження строку дії договору зберігання - суду станом на момент вирішення спору надано не було, а відтак спірне майно підлягає поверненню позивачу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобовязання відповідача повернути за актом приймання передавання майно, а саме: трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16,0 у кількості 52 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 325 х 25,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 57 х 3,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 76 х 3,5 у кількості 60 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 121 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 127 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16 у кількості 109 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 89 х 3,5 у кількості 90 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 108 х 3,0 у кількості 52 тон - є обґрунтованою, законною, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубокомплект»(код ЄДРПОУ 32664993; місцезнаходження: 01010 м.Київ, вул. Січневого Повстання, 26) повернути Національному комплексу «Експоцентр України»(код ЄДРПОУ 21710384; місцезнаходження: 03680 м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1) за актом приймання передавання майно, а саме: трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16,0 у кількості 52 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 325 х 25,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 57 х 3,0 у кількості 60 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 76 х 3,5 у кількості 60 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 121 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 127 у кількості 10 тон., трубу сталеву безшовну гаряче деформовану по ГОСТ 8732-78 О 273 х 16 у кількості 109 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 89 х 3,5 у кількості 90 тон., трубу сталеву ГОСТ 10704-91 О 108 х 3,0 у кількості 52 тон.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубокомплект»(код ЄДРПОУ 32664993; місцезнаходження: 01010 м.Київ, вул. Січневого Повстання, 26), а у випаду відсутності коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Національного комплексу «Експоцентр України»(код ЄДРПОУ 21710384; місцезнаходження: 03680 м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1)судові витрати по сплаті державного мита 85 (вісім пять) грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.Ю.Трофименко
дата складання повного тексту рішення 20.09.2011
Судове рішення № 18298010, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 36/330. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: