Рішення № 18298006, 14.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/33514.09.11

За позовом Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції

До Приватного акціонерного товариства “ПЗУ Україна”

Про стягнення заборгованості по відшкодуванню завданих збитків, 24990,00 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред. за довю № 11/2011 від 20.04.2011 р.

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства “ПЗУ Україна” про заборгованості по відшкодуванню завданих збитків, 24990,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/335, розгляд справи призначено на 14.09.2011 р.

14.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

У судове засідання 14.09.2011 року представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»і ОСОБА_3 було укладено договір №29693 страхування автотранспортного засобу “Volkswagen Passat”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

01 грудня 2010 року по вул. Дніпровська набережна в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Volkswagen Passat”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля “Ауді”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2.

Постановою Дарницького районного суду від 14.02.2011 року по справі № 3-1257/11 р. ОСОБА_2 визнано виниим у вчиненні правопорушення передбаченого п.п. 13.1 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»автотранспортний засіб “Volkswagen Passat”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Ауді”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано у Приватному акціонерному товаристві “ПЗУ Україна” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВА/7064988 від 18.06.2010 року.

Позивачем здійснено виплату страхувальнику за договором №29693 від 03.09.2010 року в розмірі 35463, 67 грн., що підтвержується касовими ордерами № 155 від 10.03.2011 року та № 199 від 28.03.2011 року.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Дарницького районного суду від 14.02.2011 року по справі № 3-1257/11 р. ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Ауді”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано в Приватному акціонерному товаристві “ПЗУ Україна” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВА/7064988 від 18.06.2010 року.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВА/7064988 договору страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу “Ауді”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу “Ауді”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На підставі страхового акту № 849/10/03/ТР25/00/2 від 25.02.2011 року, висновку спеціаліста № 695-1/10 від 23.04.2010 року, позивачем здійснено виплату страхувальнику за договором №29693 від 03.09.2010 року в розмірі 35463, 67 грн., що підтвержується касовими ордерами № 155 від 10.03.2011 року та № 199 від 28.03.2011 року.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги довідповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/7064988 від 18.06.2010 року) передбачено франшизу 510 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав, участь у судових засіданнях не приймав.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному розмірі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також державного мита покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ПЗУ Україна” (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, буд.40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (01004, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, буд. 9, офіс 2, код ЄДРПОУ 26052299) з будь-якого рахунку виявлено державним виконавцем під час виконання судового рішення 24990, 00 грн. (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто грн. 00 коп.) боргу, 249, 90 грн. (двісті сорок девять грн. 90 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повне рішення складено 19.09.2011р.