Рішення № 18297936, 07.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/14607.09.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАН Транс»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК»

Простягнення 4037,40 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник (дов. № 06/09/11-1 від 06.09.2011 р.)

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАН Транс»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК»(далі відповідач) про стягнення 4037,40 грн. (4000 грн. заборгованості, 37,40 грн. пені) за Договором транспортної експедиції № 000035 від 10.02.2011 р.

Ухвалою суду від 22.06.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/146 та призначено розгляд справи на 15.07.2011 р.

До початку судового засідання відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін в судове засідання 15.07.2011 р не з'явились.

Ухвалою суду від 15.07.2011 р. розгляд справи № 12/146 було відкладено на 07.09.2011 р. та зобовязано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 12/146.

Представником позивача в судовому засіданні 07.09.2011 р. було надано суду документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 12/146.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2011 р не з'явився.

В судовому засіданні 07.09.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та обєктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору № 000035 транспортної експедиції по Україні від 10.02.2011р. (Договір) та поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Пегас - CK»(Відповідач) до виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАН Транс»(Позивач) заявки від 03.03.2011 р. (Заявка), що є невід'ємною частиною Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання з організації перевезення та наданні транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а Відповідач зобовязався сплатити вартість наданих послуг відповідно до умов Договору та Заявки.

Відповідно до умов Договору та Заявки, Позивачем були надані транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу (побутова техніка) за маршрутом зазначеним в Заявці.

Вантаж до місця призначення був доставлений в цілісності та в обумовлені строки, про що свідчать відмітки вантажоодержувачів в товарно-транспортних накладних про отримання вантажу, копії яких залучені до матеріалів справи.

Отже, Позивач виконав взяті на себе зобов'язання по Договору належним чином та в повному обсязі згідно Договору та Заявки; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України, зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пунктів 3.1. Договору, вартість робіт та порядок розрахунків узгоджується протоколами узгодження ціни в кожному окремому випадку або заявкою на транспортний засіб.

Відповідно до п. 3.2 Договору, за загальним правилом оплата вартості послуг Відповідача проходить на протязі 5 банківських днів після здійснення перевезення, проте сторони можуть домовитися про інші строки на умови проведення розрахунків, які можуть зазначатися в заявках чи в протоколах погодження ціни.

Відповідно до Заявки від 03.03.2011 р. вартість робіт становить 4000 гривень, які підлягають сплаті Відповідачем Позивачу по безготівковому розрахунку протягом 3-х днів після отримання оригіналів документів.

Оригінали документів Відповідач отримав 06.05.2011 р., про що свідчить реєстр відправленої кореспонденції, повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек № 6575 від 22.04.2011 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушив умови Договору та не провів оплату за виконані по Договору роботи та надані послуги в сумі 4000 гривень, що призвело до виникнення заборгованості.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, суд, зважаючи на все наведене, вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості в розмірі 4 000 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211, де зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Згідно пункту 3.5. Договору, якщо Замовник (Відповідач) не здійснює сплату коштів в строк передбачений пунктом 3.2., то він повинен сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок пені не суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства, пеню застосовано на підставі передбаченої Договором відповідальності у вигляді сплати пені відповідно до п. 3.5 цього договору, і Позивачем заявлено до стягнення пеню за 22 дні прострочення Відповідачем оплати за надані по Договору послуги, та пеня складає 37,40 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми пені, а тому суд також вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми пені - 37,40 грн.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН Транс»підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК»(м. Київ, вул. Радищева, 10/14; ідентифікаційний код 33592087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН Транс»(м. Київ, вул. Симиренка, 36; ідентифікаційний код 33306214) 4000 (чотири тисячі) грн. заборгованості, 37 (тридцять сім) грн. 40 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В. Прокопенко