Рішення № 18297881, 16.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/34216.09.11 за позовомПриватного підприємства «Одісей»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Буфет»

простягнення 130202,18 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Одісей»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буфет»про стягнення 130202,18 грн., з яких 110386,98 грн. сума основного боргу, 16512,68 грн. пеня, 3302,52 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № ОД-8 від 01.01.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2011 р.

У судовому засіданні 16.09.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.09.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між Приватним підприємством «Одісей»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буфет»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № ОД-8 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник поставляє і передає у власність покупця товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна товару, який продається по даному договору, встановлюється у гривнях, його номенклатура та обсяг поставки вказується у накладних.

Згідно п. п. 5.1., 5.2. договору, відповідач оплачує поставлені товари по цінах, вказаних у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації, на умовах цього договору, в порядку і у формах, які не суперечать діючому законодавству України. Покупець здійснює оплату по безготівковому розрахунку шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок позивача протягом 7 днів.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № 707 від 09.07.2010 р., № 680 від 01.07.2010 р., № 586 від 03.06.2010 р., № 564 від 28.05.2010 р., № 474 від 06.05.2010 р., № 459 від 29.04.2010 р., № 431 від 23.04.2010 р., № 401 від 15.04.2010 р., № 395 від 13.04.2010 р., № 391 від 13.04.2010 р., № 381 від 09.04.2010 р., № 352 від 01.04.2010 р., № 335 від 29.03.2010 р., № 313 від 25.03.2010 р., № 308 від 23.03.2010 р., № 285 від 18.03.2010 р., № 278 від 15.03.2010 р., № 267 від 12.03.2010 р., № 200 від 25.02.2010 р., № 256 від 11.03.2010 р., № 229 від 04.03.2010 р., № 164 від 18.02.2010 р., № 159 від 12.02.2010 р., № 152 від 12.02.2010 р., № 141 від 11.02.2010 р., № 117 від 05.02.2010 р., № 86 від 28.01.2010 р., № 72 від 22.01.2010 р. на загальну суму 111 048,03 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, видаткова накладна № 72 від 22.01.2010 р. на суму 1 263,00 грн. частково оплачена у розмірі 661,05 грн., тож сума основного боргу становить 110 386,98 грн.

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по оплаті продукції, поставленої позивачем, у повному обсязі не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 110386,98 грн. Зазначене відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що за порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача суми пені задоволенню не підлягає, оскільки нарахування пені не передбачено умовами договору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача 113689,50 грн., з яких: 110386,98 грн. основного боргу та 3302,52 грн. 3 % річних.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буфет»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15, код 33547626) на користь Приватного підприємства «Одісей»(04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, код 32206033) 110386 (сто десять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 98 коп. основного боргу, 3302 (три тисячі триста дві) грн. 52 коп. 3 % річних, 1136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 65 коп. державного мита, 206 (двісті шість) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.09.2011