Рішення № 18297676, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/11420.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» До Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві

ради

Про стягнення 1248385,99 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 30.06.2011р.)

Від відповідачаОСОБА_2- предст. (дов. від 04.01.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості у розмірі 1248385,99грн. (1118 442,82грн. основного боргу, 63 960,07грн. збитків від інфляції, 10 699,96грн. -3% річних, 55283,14грн. пені) та понесених позивачем судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08206-А/2-09 від 01.04.2008р. не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши 1 118 442,82 грн. за період з 01.08.2010р. по 30.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/114, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.06.2011р.

У судовому засіданні 29.06.2011р. представник позивача подав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, при цьому, судом отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання по справі №20/114, оскільки останній знаходиться у судовому засіданні в Апеляційному суді м. Києва.

Судом клопотання відповідача задоволено.

У звязку з наведеним та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 29.06.2011р. відкладено.

29.08.2011р. судом одержано відзив від відповідача, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що на балансі відповідача немає ні будинків, ні теплових пунктів. Умовами укладеного сторонами договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленому на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно абонентський номер 9-51566. Відповідачем було здійснено на користь позивача оплату у розмірі 68000,00грн. платіжним дорученням №15 від 15.08.2011р., що не враховано у розрахунку позивача. Фактичними споживачами послуг за договором є мешканці Соломянського району м. Києва, відповідно, на суму заборгованості мешканців за спожиті житлово-комунальні послуги штрафні санкції не нараховуються.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав розгорнутий розрахунок заборгованості, копії актів зняття показників із лічильників, які долучені судом до матеріалів справи.

З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 30.08.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 19.09.2011р. представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення по справі із копіями нарядів на встановлення/заміну лічильників. Також, представник позивача надав суду письмові пояснення, відповідно до яких вказав, що здійснена відповідачем проплата у розмірі 68000,00грн. (15.08.2011р.) містить призначення платежу (жовтень 2009року), відповідно, у позивача відсутні підстави для зарахування вказаної суми у спірний період. До пояснень додано розгорнутий розрахунок заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 19.09.2011р. судом оголошено перерву до 20.09.2011р., з метою вивчення наданих представником позивача пояснень.

У судовому засіданні 20.09.2011р. представник відповідача надав суду Акти про зняття показань з приладу, звіти про нарахування квартплат та комунальних послуг, додаткові письмові пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08206-А/2-09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1, зазначений Договір укладається у відповідності із Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”.

За даним Договором постачальник зобовязувався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобовязувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 26.04.2002 року за № 403/6691 (далі-Правил), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

В силу положень п. 1.3 Договору, обсяг води, що підлягає постачанню, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невідємною частиною договору.

Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії Договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що находить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників (п.2.1.4 Договору та п.п. 21.1, 21.2 Правил).

Пунктом 2.1.1 Договору, сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох обєктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно до п. 2.1.2 Договору зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним обємом водопостачання (30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячні платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водо- лічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.2.2 та п. 2.2.3 Договору відповідач здійснює оплату отриманих вищезгаданих послуг щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до установи банку, а у разі неотримання від позивача поточного щомісячного платіжного документу відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із фактичної кількості спожитих послуг та діючого тарифу (відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення).

В позовній заяві позивач посилається на те, що свої зобовязання по Договору позивач виконав в повному обсязі за період з 01.08.2010р. по 30.04.2011р., надавши відповідачу послуг на суму 5687 416,51 грн., однак, відповідач взяті на себе зобовязання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за вказаний період виникла заборгованість у розмірі 1118 442,82грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача з нарахуванням пені, 3% річних та збитків від інфляції.

У свою чергу відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що на балансі відповідача немає ні будинків, ні теплових пунктів. Умовами укладеного сторонами договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленому на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно абонентський номер 9-51566. Відповідачем було здійснено на користь позивача оплату у розмірі 68000,00грн. платіжним дорученням №15 від 15.08.2011р., що не враховано у розрахунку позивача. Фактичними споживачами послуг за договором є мешканці Соломянського району м. Києва, відповідно, на суму заборгованості мешканців за спожиті житлово-комунальні послуги штрафні санкції не нараховуються.

Відповідно до матеріалів справи між позивачем та відповідачем виникли зобовязання за договором про надання послуг з постачання води, згідно якого в силу ст. 901 ЦК України одна сторона зобовязується за завдання другої сторони надати послуг з постачання води, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а друга сторона (абонент за договором) зобовязується оплатити надані послуги, якщо інше не встановлено договором. За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір про надання послуг це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Відповідно до ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи складовою частиною позовних вимог є вимога про оплату послуг з гарячого водопостачання (питна вода, що іде на підігрів за кодом 9-51566). При цьому, згідно наданого позивачем розрахунку, таких послуг надано за спірний період на суму 1051 371,58грн., із яких відповідачем сплачено 602689,96грн. Відповідно, борг за таку послугу складає 448 681,62грн.

Однак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, задоволенню не підлягають, оскільки згідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють субєкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Споживач оплачує холодну воду, яка іде на підігрів лишу у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води. При цьому, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення здійснюються на основі укладених договорів.

Суд враховує, що укладений сторонами договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08206-А/2-09 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, а інші договори (у тому числі, додаткові угоди до договору №08206-А/2-09), які б регулювали відносини між сторонами щодо постави холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, в матеріалах справи відсутні. Натомість, згідно ст. 16, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Зазначена позиція підтверджується у постановах Вищого господарського суду України у справі №1/418 від 19.07.2011р., у справі №1/443 від 21.07.2011р., у справі №17/333 від 05.07.2011р.

Згідно з наявними доказами на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають (зазначене, зокрема, підтверджується у відповіді АЕК «Київенерго»від 04.10.2010р., яка надана на запит відповідача (додана до відзиву)) .

Відповідно до положень ст. 257 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу та підігріту воду (енергію) споживачеві, який зобовязаний оплатити таку енергію. Тобто, гаряча та підігріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової водопостачання є виробник та/або постачальник електроенергії.

Таким чином, позивач не є особою, яка надає послуги з гарячого водопостачання, як самостійного різновиду енергії (продукції). Враховуючи, що за період з 01.08.2010р. по 30.04.2011р. включно позивачем надано відповідачу послуги з водопостачання питної води водовідведення на суму 4636 044,93грн. за холодну питну воду (код 9-1566), яку останнім сплачено у розмірі 3966 283,73грн., а також сплачено 602 689,96грн. за кодом 9-51566 (питна вода, що іде на підігрів), яку слід врахувати як оплату за водопостачання та водовідведення згідно умов укладеного сторонами договору (всього сплачено 4568 973,69грн.), отже, заборгованість відповідача по оплаті спожитої води за заявлений у позові період склала 67 071,24грн. (4636 044,93грн. 3966 283,73грн. 602689,96грн. = 67071,24грн.), яка існувала станом на момент предявлення позивачем позову до суду (10.06.2011р.).

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові №42/230 від 03.03.2011р.

Відповідно до платіжного доручення №15 від 15.08.2011р. відповідач сплатив на користь позивача 68000,00грн. із призначенням платежу: «оплата за послуги водопостачання та водовідведення за жовтень 2009року згідно договору №08206-А/2-09». Листом від 17.08.2011р. відповідач просив позивача зарахувати вказану суму в рахунок погашення боргів за період з 01.08.2010р. по 30.04.2011р., спір з приводу яких є предметом розгляду у даній справі, з метою впорядкування розрахунків між сторонами спору.

Відповідно до п. 2.2.2 договору в разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного у платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, суми, які надходили від відповідача у спірний період в частині спрямовувались на погашення боргу за попередні періоди. Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що станом на 15.08.2011р. у відповідача існував борг перед позивачем за жовтень 2009року згідно договору №08206-А/2-09, який би не був погашений із сум, що надходили у спірний період від відповідача, а отже, сума у розмірі 68000,00грн. повинна бути спрямована, згідно п. 2.2.2 договору, в погашення боргу за спірний період з 01.08.2010р. по 30.04.2011р.

У звязку з тим, що сума основного боргу за спірний період у розмірі 67071,24грн., яка, згідно розрахунку суду, який наведено вище, підлягала до стягнення, сплачена відповідачем у повному обсязі, су припиняє провадження у справі №20/114 у зазначеній частині заявлених позовних вимог, за відсутності предмету спору.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 63960,07грн. збитків від інфляції, 10699,96грн. -3% річних, 55283,14грн. пені.

Так як відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 4.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 55283,14грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції на суму боргу є правомірним, оскільки відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення виконання грошового зобовязання абонентом встановлена п. 4.2 договору, а обовязковість сплати річних в розмірі 3% річних та інфляційних втрат на вимогу кредитора встановлено ст. 625 ЦК України.

Однак, з представлених розрахунків позивача, які додані до позовної заяви, вбачається, що нарахування вказаних санкцій проведено як за послуги із постачання холодної питної води так і за послуги з постачання питної води, що іде на підігрів, отже неможливо встановити період прострочення зобовязання та суми боргу при розрахунках вартості послуг окремо з постачання холодної питної води (з урахуванням того, що сплачена сума у розмірі 602689,96грн. за кодом 9-51566 (питна вода, що іде на підігрів), врахована судом як оплату за водопостачання та водовідведення згідно умов укладеного сторонами договору, проте, конкретні дати її оплати позивачем у розрахунку не вказані).

Надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та збитків від інфляції не містять необхідних елементів для їх обчислення та перевірки правильності нарахування, відповідно зазначені позовні вимоги є необґрунтованими, що не позбавляє позивача звернутись до суду із самостійним позовом про стягнення санкцій, розрахованих відповідно до вимог ст. 232 ГК України.

Враховуючи наведене, суд припиняє провадження у справі №20/114 в частині суми боргу у розмірі 67071,24грн. (за відсутності предмету спору), в іншій частині заявлених позовних вимог - суд відмовляє у задоволенні позову, у звязку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно суми боргу у розмірі 67071,24грн., вимога про стягнення якого визнана судом обґрунтованою та який було сплачено відповідачем після порушення провадження у справі №20/114.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі №20/114 в частині суми боргу у розмірі 67071,24грн., за відсутності предмету спору.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Грушківське" Солом"янської районної у м. Києві ради(03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 23-А, код ЄДРПОУ 35756939) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 670,71грн державного мита, 12,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій