Рішення № 18296805, 13.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/25013.09.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурноговідокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне

науково-реставраційне проектно-виробниче управління"

простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 37592,87 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 13.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" 37592,87 грн. (34958,60 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 1057,73 грн. пені, 1345,22 грн. збитків від інфляції, 231,32 грн. 3% річних) заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 520290 від 01.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/250 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.08.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/250 відкладено на 13.09.2011р.

13.09.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 18.07.2011р. та 09.08.2011р. про місце і час судового засідання.

Ухвали суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 01.07.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до листа Вищого господарського суду від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого господарського суду від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", в якому також зазначається, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду від 09.08.2011р., якою відповідача повідомлено про розгляд справи, повернуто поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи, що ухвали були відправлені відповідачу за адресою вказаною у витязі, то ТОВ "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" було належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2010 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520290 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Енергопостачальна організація) зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору, а Відповідач (Абонент) зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору облік споживання Відповідачем (Абонентом) теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Абонент (Відповідач), що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації (Позивачу) звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до Договору.

Додатками № 3 та № 4 до Договору визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до Договору, Абонент (Відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, буд. 1, розрахункова група, тел. 529-88-93, облікову картку фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в РТ).

Відповідно до умов п. 4 додатку № 4 до Договору Абонент (Відповідач) зобовязувався оплачувати вартість використаної теплової енергії не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за Договором, тоді як Відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.02.2011р. до 01.06.2011р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 34958,60 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, обліковими картками відповідача, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 34958,60 грн. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520290 від 01.11.2010р. в розмірі 34958,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7 додатку № 4 Договору Абоненту (Відповідачу) на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Енергопостачальною організацією (Позивачем) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 1057,73 грн., збитків від інфляції - 1345,22 грн., 3% річних - 231,32 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 1057,73 грн., збитків від інфляції в розмірі 1345,22 грн. та 3% річних в розмірі 231,32 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 375,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 1-3; ідентифікаційний код 36335248; р/р 26008401664101 в Філії Нивки КФС "Експобанк", МФО 322647; або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305) 34958 (тридцять чотири тисячі девятсот пятдесят вісім) грн. 60 коп. основного боргу, 1057 (одна тисяча пятдесят сім) грн. 73 коп. пені, 1345 (одна тисяча триста сорок пять) грн. 22 коп. збитків від інфляції, 231 (двісті тридцять одна) грн. 32 коп. 3% річних, 375 (триста сімдесят пять) грн. 93 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 19.09.2011р.