Рішення № 18296393, 20.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.2011 Справа № 5008/986/2011

за позовом державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача комунального підприємства „Великоберезнянське ВУЖКГ”, смт. В. Березний

про відшкодування нанесених збитків в сумі 2144822,49 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, (представник за довіреністю № 86/05 від 12.01.2011 року)

Від відповідача Михайличенко В. І., в. о. начальника КП „Великоберезнянське ВУЖКГ”

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов державною екологічною інспекцією в Закарпатській області, м. Ужгород до комунального підприємства „Великоберезнянське ВУЖКГ”, смт. В. Березний про відшкодування нанесених збитків в сумі 2144822,49 грн.

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Письмовою заявою (вх. № 9175/2011 від 20.09.2011 року) відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить відстрочити виконання рішення суду.

Розгляд справи відкладався (ст. 77 ГПК України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області проведено планову перевірку комунального підприємства „Великоберезнянське ВУЖКГ” за період з 28.01.2011 року по 31.01.2011 року, якою встановлено, що при

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/986/2011

від 20.09.2011 року

здійсненні господарської діяльності не дотримані норми законодавства в частині здійснення спеціального водокористування.

За результатами перевірки 31.01.2011 року складено акт в якому вказані порушення, а саме: очисні споруди в режимі біологічної очистки не працювали, подача води на біофільтр не здійснювалась, біофільтр потребує ремонту та перезавантаження і фільтруючої загрузки, облік стічної води, яка поступає на очистку не ведеться, журнал форми ПОД 13 відсутній.

Термін дії дозволу на спеціальне водокористування УКР № 5954-А/ЗАК закінчився 03.11.2008 року.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається за клопотанням водокористувача державними органами охорони навколишнього природного середовища у разі використання води водних обєктів загальнодержавного та місцевого значення.

Таким чином, підприємством здійснювалося видобування, використання і реалізація підземних прісних вод, які є корисною копалиною загальнодержавного значення.

Всього за період з 03.11.2008 року по 14.01.2011 року підприємством піднято 40 4658 м3 води. Згідно розрахунку проведеного на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 року № 389, розмір заподіяних збитків, зумовлених самовільним водокористуванням становить 2144822,49 грн.

За даними перевірки, відповідачу нараховані збитки за порушення вимог законодавства в сумі 2144822,49 грн.

Зазначені підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності субєктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обовязкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/986/2011

від 20.09.2011 року

визначатися колом обставин, які зумовлюють застосування до правопорушника заходів цивільно правової відповідальності.

Втім, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві на використання того чи іншого засобу правового захисту, а й до зміни його правового становища.

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно державну значимість діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно

правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 31.12.2011 року, чим задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2, 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/986/2011

від 20.09.2011 року

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства „Великоберезнянське ВУЖКГ” (смт. В. Березний, вул. Фізкультурна, 7; код 03344444) на користь:

- Великоберезнянської селищної ради (смт. В. Березний; р/р 33119331700038) суму 2144822,49 (два мільйони сто сорок чотири тисячі вісімсот двадцять дві грн. 49 коп.) основного боргу (збитків). Видати наказ з 31.12.2011 року.

- на користь державного бюджету України суму 21448 (двадцять одну тисячу чотириста сорок вісім грн.) державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095. Видати наказ з 31.12.2011 року.

-на користь державного бюджету м. Ужгорода (р/р 31214264700002, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 259) суму 236 (двісті тридцять шість грн.) витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 31.12.2011 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обовязковим до виконання на всій території України.

Суддя Тисянчин В. М.