Рішення № 18296248, 19.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.11 р. Справа № 38/113

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк

про стягнення пені у розмірі 9 124,37грн., 3% річних у розмірі 21 360,79грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- за дов.№52-11 „Д” від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов.№юр/4490 від 31.12.2010р.

У судовому засіданні оголошувалася

перерва з 12.07.2011р. по 19.07.2011р.

згідно ст. 77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк про стягнення пені у розмірі 9124,37грн., 3% річних у розмірі 21360,79грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. з додатками; акти приймання-передавання електроенергії за лютий - жовтень 2010р., рахунки №12/1181 за лютий - жовтень 2010р.; розрахунок ціни позову; акти звірки заборгованості; невиконання відповідачем своїх зобовязань.

14.07.2011р. відповідач представив суду відзив від 14.07.2011р. №юр/2415, в якому просить суд відмовити позивачу у стягненні пені у розмірі 5434,12грн., у звязку з пропуском строку позовної давності та 3% річних у розмірі 19904,70грн. у звязку з безпідставністю нарахування.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про користування електричною енергією №181 від 25.03.2002р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами до нього.

Згідно розділу 5 Договору, його укладено на строк до 25.03.2005р. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов Договору, енергопостачальна організація (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 4 договору.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що плата за електроенергію стягується у формі планових платежів один раз на місяць до 20 числа.

Договором чітко не зазначено 20 числа якого місяця повинна стягуватись плата, тому споживачу в порядку ст.530 ЦК України надсилались рахунки з зазначенням строку їх оплати, який становить 5 днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що відповідно до Закону України №543-96 ВР від 22.11.96р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за кожен день прострочки платежу стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за лютий-жовтень 2010р. та рахунками за активну та реактивну електроенергію №12/1181 за лютий-жовтень 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У звязку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 124,37грн. та 3% річних у розмірі 21 360,79грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань у період нарахування позивачем пені та 3% річних у звязку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування пені та річних була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач з посиланням на п.4.3. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану з 10.03.2010р. по 31.12.2010р. у сумі 9124,37грн. за несвоєчасне виконання зобовязань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України, визначена спеціальна позовна давність.

Частиною другою статті 258 ЦК України, встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 та 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені нарахованої з 10.03.2010р. по 24.05.2010р. у розмірі 5434,12грн. у звязку з тим, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо позовних вимог в цій частині.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені, який підлягає стягненню складає 3489,61грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені нарахованої з 10.03.2010р. по 24.05.2010р. у розмірі 5434,12грн. задоволенню не підлягають у звязку з пропуском строку позовної давності.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені в розмірі 200,64грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем арифметично не вірно проведено розрахунок.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 10.03.2010р. по 31.12.2010р. в сумі 21 360,79грн.

З тексту позовної заяви та наданих суду документів вбачається, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних з 10.03.2010р. по 31.12.2010р. на заборгованість яка виникла у відповідача перед позивачем за період з лютого 2010р. по жовтень 2010р.

Проте, дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд встановив, що позивачем додатково здійснено нарахування на заборгованість яка виникла у грудні 2009р., січні 2010р. з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. на суму 19904,70грн.

В обгрунтування розрахунку за період грудень 2009р., січень 2010р. позивач не надав суду жодного доказу, у звязку з чим, суд приходить до висновку, що розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних в розмірі 19904,70грн. є необґрунтованим, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем 3% річних, з 10.03.2010р. по 31.12.2010р. на заборгованість яка виникла у відповідача перед позивачем за період з лютого 2010р. по жовтень 2010р., суд дійшов висновку, що розмір 3% річних складає 1 456,09грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних суд задовольняє частково в розмірі 1 456,09грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк про стягнення пені у розмірі 9124,37грн., 3% річних у розмірі 21 360,79грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26001301636289 в філії відділення ПАТ „Промінвестбанк” у місті Єнакієве Донецької області, МФО 334215, ЄДРПОУ 00130903 пеню у розмірі 3 489,61грн., 3% річних у розмірі 1 456,09грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 43,46грн. державного мита, 33,29грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.07.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >