Рішення № 18295653, 16.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.11 р. Справа № 29/106

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер”, м.Павлоград, Дніпропетровська область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестстрой”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 123 434,44грн., штрафу у сумі 12 343,43грн., 3% річних у розмірі 10 181,35грн.

за участю:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер”, м.Павлоград, Дніпропетровська область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестстрой”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 123 434,44грн., штрафу у сумі 12 343,43грн., 3% річних у розмірі 10 181,35грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором поставки №169 від 02.01.2008р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №169 від 02.01.2008р., специфікації №2 до договору, видаткових накладних, претензії №2504 від 29.12.2008р., правоустанових документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

03.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, платіжних доручень з доказами здійснених Відповідачем часткових оплат, оригінал довідки за підписом керівника та головного бухгалтеру ТОВ „Фабрика будівельних сумішей „Будмайстер” яка свідчить про те, що інших правовідносин крім договору поставки №169 між ТОВ „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестрой” з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами в зазначений період не виникало.

Представник Позивача у судове засідання 16.08.2011р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду 15.08.2011р. надав клопотання №1764 від 09.08.2011р. про розгляд справи без участі представника Позивача.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а саме: м.Донецьк, вул.Куйбишева, 58/к

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008 року між ТОВ „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестстрой” (Покупець) було укладено договір поставки №169, відповідно п.1.1 якого за даним договором Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець сплатити і прийняти товар в асортименті, сортаменті, номенклатурі і за цінами зазначеними в специфікаціях, у кількості і терміни, відповідно до замовлення. Специфікації, замовлення є невід’ємною частиною даного договору. Згідно п.1.2 договору найменування товару: будівельні суміші.

Відповідно п.4.1 договору ціна на товар обумовлюється в специфікації та вказується за одиницю товару з ПДВ, з урахуванням вартості доставки і без урахування знижок. При умові самовивозу Покупцем замовленого товару зі складу Постачальника, ціна товару також обумовлюється у Специфікації, але без урахування вартості доставки.

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо умови платежів:

- Покупець здійснює оплату за отриманий Товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 (тридцять) календарних днів при поставці Товару автотранспортом Постачальника, 35 (тридцять п’ять) календарних днів при поставці Товару ж/д транспортом Постачальника, 30 (тридцять) календарних днів при самовивозі Покупцем Товару зі складу Постачальника, або 100% передоплата (п.5.1 Договору);

Згідно п.10.2 договору за прострочення оплати у порядку п.5.1 даного договору Покупець виплачує штраф у розмірі 10% від суми постачання.

01.07.2008 року між сторонами підписано Специфікацію №2 до договору де сторони визначили асортимент, сортамент, номенклатурі та ціни на товар.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставу Відповідачу на загальну суму 123 434,44грн., що підтверджується видатковими накладними №1827 від 04.07.2008р. на суму 27 912,19грн., №1877 від 11.07.2008р. на суму 31 374,14грн., №1981 від 21.07.2008р .на суму 34 582,61грн., №2203 від 06.08.2008р. на суму 29 565,50грн.

Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №169 від 02.01.2008р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 123434,44грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов’язань по Договору – суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 123 434,44грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 123 434,44грн. до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестстрой”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити суму боргу а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 10 181,35грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” дійшов висновку про часткове задоволення лише у розмірі 10 177,59грн.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.10.2 договору за прострочення оплати у порядку п.5.1 даного договору Покупець виплачує штраф у розмірі 10% від суми постачання

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 12 343,43грн.

Крім того, Позивач просить накласти арешт на майно, кошти на рахунки що належать Відповідачеві.

Вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обов’язковою умовою вжиття забезпечувальних заходів є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його (клопотання) юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер”, м.Павлоград, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестстрой”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 123 434,44грн., штрафу у сумі 12 343,43грн., 3% річних у розмірі 10 181,35грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестстрой” (м.Донецьк, вул.Куйбишева, 58/к, ЄДРПОУ 302110571, р/р 26003150632621 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер” (51400, м.Павлоград, вул.Терьошкіна, 9/2, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 33892784, р/р 260073014057 у філ-ї відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ, МФО 305437) заборгованість у розмірі 123 434,44грн., 3% річних у сумі 10 177,59грн., штрафу у сумі 12 343,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестстрой” (м.Донецьк, вул.Куйбишева, 58/к, ЄДРПОУ 302110571, р/р 26003150632621 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер” (51400, м.Павлоград, вул.Терьошкіна, 9/2, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 33892784, р/р 260073014057 у філ-ї відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ, МФО 305437)компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 1459,55грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 16.08.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.11р.