Рішення № 18295511, 29.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.11 р. Справа № 13/95

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Іванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий скарабей” м. Горлівка

про стягнення заборгованості у розмірі 24779грн.47коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (за довіреністю № 1569 від 02.09.2010р.)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Харків (далі позивач) звернулася до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий скарабей” м. Горлівка (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 24779грн.47коп.

Ухвалою від 23.06.2011р. суд порушив провадження по справі, призначив до розгляду на 14.07.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що між сторонами було досягнуту усну домовленість, відповідно до якої Фізична особапідприємець ОСОБА_1, м. Харків зобов'язалася поставити товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Золотий скарабей” м. Горлівка в свою чергу зобов'язалося прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти, внаслідок чого за накладними був поставлений товар. Однак продукція в повному обсязі сплачена не була, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

На підтвердження вищевикладеного, позивач надав засвідчені копії: видаткових накладних № 2 від 09.01.2011р., № 3 від09.01.2011р., № 10 від 16.01.2011р., вимоги № 1/21 від 21.04.2011р. з доказами відправки відповідачу.

14.07.2011р. представник позивача надав додаткові пояснення, якими зазначив, що факт передачі товару був оформлений накладними, затвердженими печатками та підписами сторін, які є первинними документами, що підтверджують факт господарської операції. Таким чином, позивач вважає, що факт отримання відповідачем товару, тобто здійснення правочину, який був спрямований на виникнення обовязку відповідача сплатити суму вартості поставленого товару повністю підтверджується наданими видатковими накладними, а не довіреностями, якими відповідач уповноважував своїх працівників на отримання матеріальних цінностей. Крім того, позивачем представлені суду акт звірки взаємних розрахунків за період з 09.01.2011р. по 05.07.2011р., довідка від 14.07.2011р. за підписом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, згідно з якою станом на 14.07.2011р. відповідач має заборгованість на користь позивача в розмірі 24779грн.47коп.

Справа слуханням відкладалась з метою надання відповідачу права на захист, але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 531685 станом на 08.07.2011р., з якого вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий скарабей” м. Горлівка, ідентифікаційний код 34782450, зареєстровано за адресою: 84610, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, будинок 93. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі усної домовленості передав відповідачу продовольчий товар кондитерські вироби на загальну сум 24779грн.47коп. за видатковими накладними № 2 від 09.01.2011р., № 3 від 09.01.2011р., № 10 від 16.01.2011р.

Позивач посилається на те, що відповідач отримавши товар не оплатив його вартість, в результаті чого станом на день подання позову до господарського суду Донецької області у відповідача виникла заборгованість на користь позивача в сумі 24779грн.47коп.

Вимогою № 1/21 від 21.04.2011р. позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, просив відповідача погасити виниклу заборгованість за поставлений за видатковими накладними № 2 від 09.01.2011р., № 3 від09.01.2011р., № 10 від 16.01.2011р. товар протягом 7 календарних днів, зазначаючи про необхідність звернення до суду за захистом свої порушених прав та стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Однак, позивач посилається на те, що станом на сьогоднішній день позивач не отримав жодної відповіді на направлену претензію, заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 24779грн.47коп. не сплачена, що примусило позивача звернутися з позовом про примусове стягнення цієї суми.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як зазначалось вище, позивачем за видатковими накладними № 2 від 09.01.2011р., № 3 від09.01.2011р., № 10 від 16.01.2011р. був поставлений товар кондитерські вироби, загальною вартістю 24779грн.47коп.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав” та відбитком печатки підприємства, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару.

Також в підтвердження факту отримання відповідачем товару за спірними видатковими накладними позивач надав до суду податкові накладні № 2 ввід 09.01.2011р., № 3 від 09.01.2011р. Завірені копії видаткових та податкових накладних матеріалах справи.

Таким чином, пропозиції позивача укласти договір викладені у формі видаткових накладних, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна та кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір постачання на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткових накладних, що свідчить про надання останнім згоди на отримання саме такого виду товару, в кількості та по ціні, зазначеним в накладних.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між позивачем і відповідачем встановлено, що сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором постачання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 530 ЦК України не передбачає в якій саме формі повинна бути предявлена вимога. Як вбачається з матеріалів справи позивачем 21.04.2011р. була направлена відповідачу вимога, яка підпадає під поняття вимоги, встановленого ст. 530 ЦК України, оскільки містить пряме посилання на спірні видаткові накладні № 2 від 09.01.2011р., № 3 від09.01.2011р., № 10 від 16.01.2011р. Моментом предявлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії 05.05.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Виходячи з викладеного, семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 06.05.2011р. по 12.05.2011р. включно, а вже з 13.05.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобовязання оплатити в установлений законом строк суму боргу в розмірі 24779грн.47коп.

Зазначена сума боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 09.01.2011р. по 05.07.2011р., довідкою від 14.07.2011р. за підписом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, згідно з якою станом на 14.07.2011р. відповідач має заборгованість на користь позивача в розмірі 24779грн.47коп.

Докази сплати суми заборгованості суду в розмірі 24779грн.47коп. не представлені, отже, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у розмірі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000грн.00коп.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 підтверджуються письмовим договором про ведення справи в суді б/н від 16.05.2011р., відповідно до якого в порядку та на умовах,в изначених цим договором, довіритель (позивач) доручає представнику (адвокату), а представник відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обовязки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси довірителя, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором а саме представляти інтереси Довірителя у справі про стягнення заборгованості з ТОВ „Золотий скарабей” в сумі 24779грн.47коп.

Пунктом 3 договору встановлено, що в межах цього договору довіритель наділяє представника всіма правами, передбаченими відповідними процесуальними кодексами для сторони в процесі.

Згідно п. 4 договору плата за виконання представником доручень довірителя за цим договором, включаючи організаційно технічного характеру, визначається сторонами у сумі 2000грн.00коп.

Сплата позивачем юридичних послуг за зазначеним договором підтверджується копією платіжного квитанції № 159 від 16.05.2011р., згідно з якою позивач оплатив послуги адвокату за всі представленні ним юридичні послуги у розглядуваємій справі, а саме складання позовної заяви, участь у судових засіданнях на підставі угоди від 16.05.2011р.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1615 від 10.12.2008р. на ім`я ОСОБА_4.

Крім того, заявою б/н від 29.07.2011р. представник позивач надав протокол узгодження вартості робіт, що є додатком № 1 до договору про ведення справи у суді від 16.05.2011р., яким сторони домовились, що вартість 1 години робіт складає 380грн.00коп., крім того, сторони домовились, що виконання робіт по складанню процесуальних документів та участі у засіданнях проводить адвокат ОСОБА_4 та помічник адвоката ОСОБА_3

Однак суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката є явно завищеними та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

При цьому, здійснюючи оплату послуг адвоката, позивач зазначив в якості підстави такої оплати складання позовної заяви, участь у судових засіданнях. Однак, приймачи до уваги що представник позивача приймав участь тільки у судових засіданнях 14.07.2011р. та 29.07.2011р., гіпотетичний час на підготовку матеріалів позовної заяви, недоведеність ступеня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, вирішення нових правових питань та доказів в чому полягала складність справи, а також скільки часу він затратив на її підготовку суду, суд робить висновок що вартість наданих послуг занадто завищеною, неспіврозмірною з розміром заявлених вимог. Отже, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 500грн.00коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий скарабей” м. Горлівка про стягнення заборгованості у розмірі 24779грн.47коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий скарабей” (юридична адреса: 84610, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, будинок 93, код ЄДРПОУ 34782450) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 24779грн.47коп., державне мито в сумі 247грн.79коп., витрати по сплаті інформаційно технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 500грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 29.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >