Рішення № 18295407, 22.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.11р.Справа № 21/5005/10520/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів",

м. Запоріжжя

до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Садова", м. Алчевськ,

Луганська область

про стягнення 10 717,66 грн. шкоди

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 18-142 від 26.04.2011року;

від відповідача-1 - ОСОБА_2, дов. № 488 від 01.01.2011 року;

відвідповідача-2 - ОСОБА_3, дов. б/н від 19.01.2011 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідачів 10717, 66 грн. шкоди від недостачі антрациту за залізничною накладною № 52091733.

Відповідач-1 позов не визнав, у відзиві на позов просить відмовити у його задоволенні у зв'язку з відсутністю вини ДП „Придніпровська залізниця” у нестачі вантажу.

Відповідач-2 позов не визнає, у відзиві на позов зазначає, що його вини у нестачі вантажу немає, а втрата вугілля з вагону могла статися на шляху його слідування з вини перевізника - Відповідача-1.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представником позивача не заявлялося.

Розгляд справи був відкладений з 06.09.11р. на 20.09.11р.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова" (далі - Постачальник, Відповідач-2) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" у відповідність із вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" змінено найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство „Запорізький завод феросплавів” (далі - Покупець, Позивач) був укладений договір поставки № 827 на поставку вугільної продукції (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору товар, зазначений в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договру.

Кількість (об'єм), ціна, вартість, строки, якість, найменування товару зазначаються в Специфікаціях до цього договору (п.1.2 Договору).

На виконання умов договору, на адресу позивача по залізничній накладній № 52091733 зі станції відправлення Роз'їзд Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 02.06.11р. прибув вагон № 66692906 з вантажем антрациту.

Згідно відмітки відправника на накладній - вагон по периметру та поверхня вугілля промаркіровані червоною фарбою, Антрацит АМ (13-25мм).

По ходу слідування вагона на проміжній станції Дебальцево-Сорт був складений Комерційний Акт № 112 від 31.05.11р.

В цьому Акті зазначено, що на станції Дебальцево-Сорт було проведено комісійне переважування вагону № 66692906.

По документу значиться: брутто 91200кг, тата 22200 кг, нетто 69000 кг.

Фактично виявлено: брутто 91600 кг, тара з трафарету з обох сторін 22200 кг, нетто 59400 кг, тобто менше документа на 9600 кг.

Вагон технічно справний. Завантаження нижче бортів 100 мм, розрівняна, маркована вапном бризками. Зліва над 6, 7 люками воронка 3000 мм по ширині до дна вагону. Порушено маркування.

Зазначений вагон виданий позивачу на станції Запоріжжя Ліве зі складанням Комерційного Акту № 019201/332 від 03.06.11р.

Як вбачається з цього Акту: згідно залізничної накладної значиться вага брутто 91 200 кг., тара 22200 кг., нетто 69000 кг. Фактично виявилось брутто 80400 кг, тара з бруса 22200 кг., нетто 58200 кг., що менше ваги вказаній в документі 10800кг., Вагон технічно справний, нещільне прилягання кришки 7 люка лева ходу до армуючого листа поперечної балки, є зовнішня закладення: зварювання по свіжому металевій пластині розміром на довжину люка, шириною 5 см., привареної поперечної балки і люка. Двері, люка закриті, протікання вантажу відсутнє. На деталях вагону маються сліди від вантажу, що раніше просипалися. Складений акт про технічний стан вагону форми Гу-106 № 123 від 02.06.11р. В комерційному відношенні завантаження нижче рівня бортів 10-15 см., рівномірна, вантаж маркірований красною фарбою згідно залізничною накладною. Порушене маркування, маються поглиблення над 5-7 люком розміром 400х280х40 см. Вантаж прибув в порушення розділу 2, 3, 5 ТУ, ст. 31 Статуту залізниці України вантажовідправником не підготовлений вагон до перевезенню вантажу малої фракції, не прийняті міри, що виключають втрату вантажу на шляху слідування. При повторному перевантаженні вагону комісією в тому же складі результат не змінився. Дана телеграма зав. вантажного двору по штатному розкладу не має.

Позивач платіжним дорученням №182501 від 24.06.11р оплатив рахунок відповідача-2 № СФ-05.30/01 від 30.05.11р на суму 84870, 00 грн. в повному обсязі.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідачів, проти чого заперечують відповідачі, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За положеннями статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, підприємств..., які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом залізниць України, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 31 Статуту та пунктів 5 та 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.

При визначенні справності вагонів встановлюється справність як в технічному, так і в комерційному відношенні. Технічно справні вагони повинні задовольняти вимоги правил технічної експлуатації. Комерційна справність - це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.

За приписами статті 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

У відповідності з приписами ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено наступне: обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно Акту про технічний стан вагона від 02.06.11р.,складеному на станції Запоріжжя Ліве, вагон № 66692906 - технічно придатний. Виявлена несправність у вигляді нещільного прилягання кришки 7-го люку лівого ходу до армовочного листа поперечної балки., зазор 3 см на всю довжину люка. Зварювання по свіжому металевою пластиною розміром 5 см на довжину люка, приварена до поперечної балки та люка, на деталях вагону сліди просипання вантажу. Втрата вантажу можлива. Відправник бачити міг, але не прийняв міри, які виключають втрату вантажу на шляху слідування.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги наявність нестачі вантажу та те, що ні відповідач-1, ні відповідач -2 не спростували своєї вини у незбереженні вантажу, відповідальність за недостачу вантажу слід покласти пропорційно на першого і другого відповідачів, які порушили вимоги статті 31 Статуту.

З огляду на вищевикладене, суд вбачає, що при перевезені вантажу у вагоні № 67192740 і відправник і залізниця порушили вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, тому з відповідача-1 та відповідача-2 підлягають стягненню по 50% шкоди, які виникли з їх вини.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № № 66692906 складає 10717, 66 грн., що підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 рівними частинами в сумі 5358, 83 грн. з кожного.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 110, 129 Статуту залізниць України, статтею 1166 Цивільного кодексу України, статтями 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00186542) 5358,83 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім грн. 83 коп.) - шкоди, 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.) - витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова" (94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, буд. 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21822479) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00186542) 5358,83 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім грн. 83 коп.) - шкоди, 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00 коп.) - витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 23.09.2011р.