Рішення № 18295270, 20.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 вересня 2011 р.

Справа 12/121-10

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду Н.Поцалюк

Представники:

позивача : ОСОБА_1 - за дорученням

відповідача: ОСОБА_2 за дорученням

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»до Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області про стягнення 5439,54 грн. основного боргу, 119,67 грн. пені, 70,62 грн. інфляційних нарахувань, 38,10 грн. 3% річних, -

В С Т А Н О В И В :

Розпорядженням заступника голови суду від 08.12.2010 р. справу передано на розгляд судді Тісецького С.С.

Ухвалою суду від 21.09.2010 р. провадження у справі зупинялось до закінчення процедури реорганізації Вінницького районного відділу Головного Управління МВС України у Вінницькій області у Вінницький районний відділ Управління МВС України у Вінницькій області.

Ухвалою господарського суду від 06 вересня 2011 року провадження у справі поновлено та справу призначено на 20.09.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

Представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 70,62 грн. інфляційних нарахувань, 38,10 грн. 3% річних, а стосовно стягнення з відповідача 5439,54 грн. основного боргу та 119,67 грн. пені, просить провадження у справі в цій частині припинити в звязку із тим, що відповідачем після подачі позовної заяви до суду, вказані суми сплачені. Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

ВАТ «Укртелеком»в особі ЦТП ВФ ВАТ «Укртелеком»(позивач) надавало послуги електрозв'язку Вінницькому районному відділу управління МВС України у Вінницькій області (відповідач) на підставі укладеного між ними договору № 40 від 17.03.2009 р

На підставі п. 29 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та п. 2.1.1 договору № 40 від 17.03.2009 р., позивач зобов'язаний забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг електрозв'язку. А відповідач згідно п. 32 Правил та п. 4.3 даного Договору - зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги електрозв'язку.

Позивач виконує свої зобов'язання, забезпечує відповідача послугами електрозв'язку та надає рахунки для оплати згідно додатку до договору.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати телекомунікаційних послуг по договору № 40 від 17.03.2009 року належним чином не виконував і станом на 01.06.2010 р. заборгував позивачу за період з 01.11.2008 р. по 01.06.2010 р. 5439,54 грн. - основного боргу, що підтверджується наданим до справи рахунками за отримані послуги звязку, розписками відповідача про отримання вказаних рахунків та банківськими виписками.

Відповідно до п.1 ст..692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню послуг звязку відповідачу та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Згідно наданої суду заяви позивача, відповідач після подачі до суду позовної заяви сплатив суму основного боргу та пені позивачу, що підтверджується виписками банку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5439,54 грн. основного боргу та 119,67 грн. пені, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в звязку із відсутністю предмета спору.

Крім суми основного боргу та пені, позивач просить стягнути з відповідача 70,62 грн. інфляційних нарахувань, 38,10 грн. 3% річних, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 70,62 грн. інфляційних нарахувань, 38,10 грн. 3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст.4-3, 4-5, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Вінницького районного відділу Управління МВС України у Вінницькій області, 21029, м. Вінниця, вул.. Мечнікова, 7 (код ЄДРПОУ 08670237) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», 21001, м.Вінниця, вул.. Коцюбинського, 28 (код ЄДРПОУ 2150766) 70,62 грн. інфляційних нарахувань, 38,10 грн. 3% річних, 102,00 грн. відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5439,54 грн. основного боргу та 119,67 грн. пені на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмета спору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Коцюбинського, 28, м.Вінниця, 21001)

3 - відповідачу (вул.Мечникова, 7, м.Вінниця, 21029)