Рішення № 18295267, 21.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 вересня 2011 р.

Справа 13/121/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду Н.Поцалюк

Представники :

позивача : ОСОБА_1 - за дорученням

відповідача: ОСОБА_2. за дорученням

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Спільного українсько-турецького сільськогосподарського підприємства "ЕЛ-ТУР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення Промінвестбанку м. Вінниці" про визнання припиненим договору поруки № 06-3.3/1023 від 06.11.2007р. та стягнення 4173954,00 грн. - безпідставно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

Представник позивача до початку розгляду справи по суті подав суду заяву в якій змінив предмет позовних вимог, а саме разом із вимогою про визнання припиненим договору поруки, просить суд стягнути з відповідача 3601254,16 грн. безпідставно отриманих коштів, 244132,60 грн. - відсотків (пені), 229638, 03 грн. інфляційних нарахувань, 98929, 44 грн. 3% річних. Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

06 листопада 2007року між ЗАТ «Промінвестбанк»в особі Відділення Промінвестбанку м. Вінниці" та ПП «ТУФ «Феріде»було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1018. Згідно умов даного договору банк (відповідач) надав Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної у сумі, яка не може перевищувати в гривні - 15 000 000,00 (п'ятнадцять мільйонів) гривень та в доларах США - 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів США, на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, 13,5% річних у гривні та11% річних у доларах США.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 15 листопада 2014 року.

Відповідно до п.3.4 кредитного договору у випадку порушення Позичальником встановлених п.2.2 цього Договору строків погашення кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки розмірі 33% річних за кредитом, наданим в гривні, 31% річних за кредитом, наданим в доларах США, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.З. цього договору.

06 листопада 2007року між ЗАТ «Промінвестбанк»в особі Відділення Промінвестбанку м. Вінниці (відповідач) та ПП «ТУФ «Феріде»укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1019. Згідно умов даного договору відповідач надав Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень, на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 13,5% річних.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 15 листопада 2014 року.

В забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитних договорах 06.11.2007 року між відповідачем та СУТСП «ЕЛ ТУР»у формі ТОВ (позивач) було укладено договір поруки № 06-3.3/1023. Згідно даного договору СУТСП «ЕЛ ТУР»у формі ТОВ зобов'язується перед відповідачем відповідати за погашення заборгованості позичальника по кредитним договорах на засадах солідарного боржника.

В подальшому, сторонами кредитних договорів та договору поруки, шляхом укладення додаткових письмових договорів, було змінено їх умови, в т.ч. збільшено обсяг та розміри зобов'язань позичальника і строки їх виконання, а саме:

№ п/пКредитний договір про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1018 від 06.11.2007-р.Кредитний договір про відкриття ї відновлювальної кредитної лінії

№06-2.1/1019 від 06.11.2007.рДоговір поруки №06-3.3/1023 від 06.11.2007р.

25.04.2008р. 1Договором №06-2.1/274 від 25.04.2008р. було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 15 квітня 2008року у гривні - 15% річних, у доларах -12% річних.Договором №06-2.1/275 від 25.04.2008р. було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом починаючи з 15 квітня

2008року - 15%річних.Договором №06-3.3/279 від 25.04.2008р. було погоджено

відповідне збільшення відсоткових ставок а саме: починаючи з 15 квітня 2008року - 15% у гривнях та 12% у доларах США.

02.10.2008р. 2Договором №06-2.1/639 від 02.10.2008р. починаючи з 01.10.2008р. збільшено відсоткову ставку по кредиту у гривні з 15 % на 17%, у доларах з 12% на 12,3%.Договором №06-2.1/639а від 02.10.2008р. починаючи з 01.10.2008 року збільшено відсоткову ставку по кредиту з 15% на 17% річних.Дане збільшення відсоткової ставки не погоджувалось з поручителем, відтак договір поруки припиняється на підставі ч.1 ст.559 ЦК України. 10.11.2008р. Внесення змін

до припиненого договору

3Договором №06-2.1/752 від 10.11.2008р.

починаючи з 07.11.2008 року було здійснено наступне збільшення відсоткової ставки наступним чином: у гривні з 17% до 18,5%, у доларах з 12,3% до 12,5%.Договором №06-2.1/753 від 10.11.2008р. починаючи з 07.11.2008 року збільшено відсоткову ставку по кредиту з 17% на 18,5% річних.Договором 06-3.3/757 від 10.11.2008р. було погоджено відповідне збільшення відсоткових ставок, а саме: у гривні з 15 квітня 2008р. - 15%, з 01 жовтня 2008р. -17%, з 07листопада 2008р. - 18,5%;

у доларах з 15квітня 2008р -12%, з 01 жовтня 2008р. - 12,3%, з 07 листопада 2008р. - 12,5%.

30.11.2010р. 4Договором № 04-2.1/321 від 30.11.2010р. було внесено зміни до п.2.1, п.2.2. договору виклавши їх в новій редакції, банк та боржник врегулювали заборгованість по кредитах, що виникла у позичальника станом на 30.11.2010р. в сумі 3923090,00грн. та 182782,21 дол. США, шляхом її перенесення з простроченої в строкову; продовжено строк користування кредитом до 15.11.2019р.Договором №06-2.1/1019 від 30.11.2010р. було внесено зміни до п.2.1., п.2.2. договору виклавши їх в новій редакції, банк та боржник врегулювали заборгованість по кредитах, що виникла станом на 30.11.2010р. в сумі 1 154 461,84 грн., шляхом її перенесення з простроченої в строкову; продовжено строк користування кредитом до 15.11.2019 р.Договором №04-3.3/325 від 30.11.2010р. було погоджено лише строк користування кредитом, а саме з 15.11.2014р.до 15.11.2019р. Посилання про врегулювання заборгованості між позичальником та банком в даному договорі немає. Згідно пояснення представника позивача в судовому засіданні, договори №06-3.3/757 від 10.11.2008р. та №04-3.3/325 від 30.11.2010р. про внесення змін до договору поруки №06-3.3/1023 від 06.11.2007 року, слід оцінювати критично, так як даними договорами відповідач намагався внести зміни до договору який вже фактично є припиненим з 02.10.2008року на підставі ч.1 ст.559 ЦК України. А тому договір поруки має бути визнаний судом припиненим, а грошові кошти, які перераховувались позивачем після 02.10.2008 року, на виконання договору поруки, повернуті.

Відповідач стосовно заявленого позову заперечує, посилаючись на те, що зміни до кредитних договорів від 02.10.2008 р. №06-2.1/639 про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1018 та від 02.10.2008 р. №06-2.1/639а про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1019, були фактично погоджені із позивачем (поручителем) договором 06-3.3/757 від 10.11.2008р. Просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Як видно з матеріалів позовної заяви 02 жовтня 2008 року боржник та кредитор без погодження з поручителем, договором №06-2.1/639 про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1018 змінили зобов'язання боржника, а саме збільшили відсотки за користування кредитом починаючи з 01.10.2008 року з 15%річних до 17% річних у гривні та з 11% до 12,3% річних у доларах США.

Також 02 жовтня 2008року боржник та кредитор без погодження з поручителем, договором №06-2.1/639а про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1019 змінили зобов'язання боржника, а саме збільшили відсотки за користування кредитом починаючи з 01.10.2008 року з 15%річних до 17% річних у гривні.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобовязання.

Дана правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду України від 23.02.2011р. по справі № 6-57272св10 та від 14.07.2010 р. по справі №6-19076ск10.

Відповідно до п.5.7 договору поруки збільшення обсягу відповідальності поручителя та перевод на іншого боржника боргу за цим договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін цього договору.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Аналізуючи встановлені судом обставини видно, що підписанням договорів №06-2.1/639 про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1018 та №06-2.1/639а про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1019 відповідач та ПП «ТУФ «Феріде»змінили основне зобов'язання, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності позивача, як поручителя ПП «ТУФ «Феріде». В свою чергу, враховуючи відсутність згоди позивача на таку зміну зобов'язання, суд дійшов висновку про припинення поруки, яка виникла з договору поруки № 06-3.3/1023, на підставі ч 1 ст. 559 ЦК України, з моменту збільшення неузгоджених з поручителем зобовязань, тобто з 02 жовтня 2008року.

Вказані висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 14.07.2010 р., якою було скасовано рішення апеляційного суду м. Києва від 16.03.2010р. в частині відмови в позові особі-3 про припинення поруки за договором від 06.03.08р. та залишено в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2009р. яким позов особи-3 було задоволено. Скасовуючи рішення апеляційного суду м. Києва, суд касаційної інстанції зазначив наступне: «Оскільки 1 жовтня 2008 року боржник і кредитор без погодження з поручителем (п. 2.2.1 договору поруки від 6 березня 2008 року) змінили зобовязання боржника в бік збільшення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення із цього часу поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України. Порука при цьому не зберігається й у тій частині зобовязання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов'язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки ОСОБА 3 з 1 жовтня 2008 року у зв'язку з відсутністю доказів про погодження з ним цих змін до їх внесення до договору від 6 березня 2008 року.

Так, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обовязок перестають існувати.

За таких обставин підписання 13 березня 2009 року ОСОБА 3 змін до договору поруки від 6 березня 2008року, укладеного на строк до 05.03.09р., дія якого фактично припинена 1 жовтня 2008 року на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, не свідчить про відновлення дії договору поруки від 6 березня 2008 року зі змінами від 1 жовтня 2008 року».

Таким чином, проводячи аналогію із поданим позовом, суд приходить до висновку, що в даному випадку присутні усі підстави для визнання припиненим договору поруки №06-3.3/1023 від 06.11.2007року на підставі ч. 1 ст.559 ЦК України у зв'язку із зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача з моменту такого збільшення, тобто з 02 жовтня 2008року.

Також підлягає частковому задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 3601254,16 грн. безпідставно отриманих коштів, 244132,60 грн. - відсотків (пені), 229638, 03 грн. інфляційних нарахувань, 98929, 44 грн. 3% річних.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач виконуючи зобов'язання по договору поруки №06-3.3/1023 від 06.11.2007року за період з 02.10.2010 по 01.07.2011року було сплачено в банк 3 601254 (три мільйони шістсот одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) гривні 16 копійок про що свідчать платіжні доручення:

-№219 від 30.04.2010р. на суму 79 259,00 грн.;

-№260 від 27.05.2010р. на суму 198 000,00 грн.;

-№261 від 27.05.2010р. на суму 171 008,30 грн.;

-№266 від 27.05.2010р. на суму 20 000,00 грн.;

-№327 від 30.06.2010р. на суму 356 801,00 грн.;

-№328 від 30.06.2010р. на суму 20 000,00 грн.;

-№383 від 30.06.2010р. на суму 229 380,00 грн.;

-№384 від 30.07.2010р. на суму 139 000,00 грн.;

-№385 від 30.07.2010р. на суму 20 000,00 грн.;

- №454 від 30.08.2011р. на суму 368 379,80 грн.

-№455 від 30.08.2010р. на суму 20 000,00 грн.;

-№519 від 30.09.2010р. на суму 20 000,00 грн.;

-№520 від 30.09.2010р. на суму 116 500,00 грн.;

-№522 від 01.10.2010р. на суму 129 400,00 грн.;

-№578 від 01.11.2010р. на суму 367 437,06 грн.;

-№580 від 01.11.2010р. на суму 20 000,00 грн.;

-№653 від 30.11.2010р. на суму 75 280,00 грн.;

-№654 від 30.11.2010р. на суму 20 000, 00 грн.;

-№655 від 30.11.2010 на суму 80 000,00 грн.;

-№725 від 28.12.2010 на суму 20 000,00 грн.;

-№726 від 28.12.2010 на суму 280 000,00 грн.;

-№727 від 30.12.2010р. на суму 56 809,00 грн.;

-№2 від 31.01.2011 на суму 20 000,00 грн.;

-№3 від 31.01.2011р. на суму 120 000,00 грн.;

-№38 від 31.01.2011 на суму 50 000,00 грн.;

-№4 від 01.02.2011р. на суму 160 000,00 грн.;

-№6 від 01.03.2011р. на суму 20 000,00 грн.;

-№7 від 01.03.2011р. на суму 80 000,00 грн.

-№91 від 01.03.2011р. на суму 21 000,00 грн.

-№92 від 03.03.2011р. на суму 58 000,00 грн.;

-№95 від 11.03.2011р. на суму 35 000,00 грн.;

-№97 від 12.03.2011р. на суму 50 000,00 грн.;

-№109 від 01.04.2011р. на суму 20 000,00 грн.;

-№136 від 29.04.2011р. на суму 20 000,00 грн.;

-№221 від 01.06.2011р. на суму 20 000,00 грн.;

-№297 від 29.06.2011р. на суму 20 000,00 грн.;

-№308 від 01.07.2011р. на суму 100 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Ч.2 ст.1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином згідно із ст.1212 ЦК України Відповідач зобов'язаний повернути позивачу безпідставно отримані кошти в сумі 3 601 254,16 грн. у зв'язку із припиненням договору поруки № 06-3.3/1023 від 06.11.2007року починаючи з 02.10.2008року.

Разом з тим не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 244132,60 грн. - відсотків (пені), 229638, 03 грн. інфляційних нарахувань, 98929, 44 грн. 3% річних.

Так розраховуючи суму відсотків, позивач посилається на ст..536 ЦК України, відповідно до якої, за користування чужими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Також ч.2 вказаної статті вказує, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Визначаючи розмір відсотків, позивач в своїх розрахунках посилається на п.6 ст. 231 ГК України відповідно до якого, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Отже, як видно із змісту ст..ст.230, 231 ГК України, в них не іде мова про визначення розміру відсотків за користування чужими коштами. Крім того, внаслідок отримання банком коштів за платіжними дорученнями, на які посилається позивач, у відповідача не виникло грошового зобовязання перед позивачем. Позивач просить суд стягнути вказані кошти з відповідача, як безпідставно перераховані. А тому посилання позивача на п.6 ст.231 ГК України є помилковим.

Також визначаючи суму 229638, 03 грн. інфляційних нарахувань та 98929, 44 грн. 3% річних, позивач посилається на п.2 ст..625 ЦК України, відповідно до якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, як судом уже зазначалось вище, у відповідача відсутнє грошове зобовязання перед позивачем. А тому посилання позивача на п.2 ст..625 ЦК України при нарахуванні інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних є помилковим. А тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 549, 551 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати припиненим договір поруки №06-3.3/1023 від 06.11.2007 року, укладений між Спільним українсько-турецьким сільськогосподарським підприємством "ЕЛ-ТУР" та Публічним акціонерним товариством "Акіонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці".

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акіонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці", м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23а (код ЄДРПОУ 09302576) на користь Спільного українсько-турецького сільськогосподарського підприємства "ЕЛ-ТУР", м.Вінниця, вул. Фрунзе, 24 (код ЄДРПОУ 31255378) 3 601 254,16 грн. - безпідставно отриманих коштів, 22 001,15 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 203,62 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

4.Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 244 132,60 грн. - (пені) за користування грошовими коштами, 229 638,03 грн. - інфляційних нарахувань, 98 929,44 грн. - 3% річних.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2.Визнати припиненим договір поруки №06-3.3/1023 від 06.11.2007 року, укладений між Спільним українсько-турецьким сільськогосподарським підприємством "ЕЛ-ТУР" та Публічним акціонерним товариством "Акіонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії"Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці".

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акіонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії"Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці", м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23а (код ЄДРПОУ 09302576) на користь Спільного українсько-турецького сільськогосподарського підприємства "ЕЛ-ТУР", м.Вінниця, вул. Фрунзе, 24 (код ЄДРПОУ 31255378) 3 601 254,16 грн - безпідставно отриманих коштів, 22 001,15 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 203,62 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

4.Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 244 132,60 грн. - (пені) за користування грошовими коштами, 229 638,03 грн. - інфляційних нарахувань, 98 929,44 грн. - 3% річних.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21000, м. Вінниця, вул. Фрунзе, 24)

3 - відповідачу (21000, м.Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 23а; код ЄДРПОУ 09302576)